Політіка – 2. 3. 2017: (не)Културный бізніс

Влада Словацькой републікы 22-го фебруара 2017-го року схвалила пропозіцію Закона о фондї на підпору културы народностных меншын, котру передкладало Міністерство културы СР. Самособов, теперь є потрібне, жебы закон перешов цїлым леґіслатівным процесом, лемже кідь сі усвідомиме, же влада має в парламенті конфортну векшыну, можеме предпокладати, же без векшых змін, або абсолутно без змін, владна пропозіція закона перейде.

Меншыны ся можуть тїшыти, тадь ґарантованых буде шторік 8 міліонів евр, а ґарантована буде і частка, котру окрема меншына дістане. Самособов, найвеце собі прилїпшать Мадяре, но а тоты остатнї будуть тихо, бо хоць бы могло быти дїлїня і лїпше, і так, кідь ся буде дїлити іщі раз веце грошей як теперь, каждый собі прилїпшыть. Но опити ся векшов сумов грошей бы было барз прімітівне. Закон іщі не є приятый, а уж відїти, же має хыбы, котры знова раз не рїшають кардіналны проблемы фінанцованя меншын.

Округлый стіл Русинів Словеньска выпрацовав пропозіцію закона о народностных меншынах, котрый Словакії дотеперь хыбує. В рамках той пропозіції рїшыло ся і фінанцованя меншын, і тото фінанцованя было основане на вытворїню меншыновых културных самосправовань. Кідьже на таке дашто не є на Словакії „атмосфера“, влада тиск на їднаня о такім законї (нелем з боку Русинів), перекрыла ініціатівов зробити закон о фінанцованю. З тым, же там будуть даякы „елементы самосправованя“. Но кідь ся посмотриме на закон, котрый влада передкладать до леґіслатівного процесу, розділ міджі тым, што мають меншыны днесь і тым, што будуть мати од нового року, мож вытолковати в дакілько пунктах.

Фінанцованя не буде із Уряду влады Словацькой републікы, як є тому днесь, а з Міністерства кутлруы СР. Грошей буде веце, вісем міліонів, і тоты грошы будуть ґарантованы шторік, покля теперь меншыны могли терьпнути, же кідь ся економіцї не веде добрї, ці не буде менше грошей і на них в будучім роцї. Намісто комісій, котры мала кажда меншына, і котры розділёвали грошы про окрему меншыну, будуть одборны рады, дозорна комісія, справна рада, а шефом з ключами од трезору не буде директор Уряду влады СР, а директор фонду, котрый буде менованый міністром културы. Очекує ся векша професіоналность фаховых рад, котры будуть намісто комісій. Але то ся лем очекує. Меншына бы мала рїшыти свої пріоріты, на котры бы мала дістати дотацію. Час вкаже реалность. Но і то може вшытко.

Закон, як добрї бы не быв выдуманый, предцї лем не рїшыть основны проблемы фінанцованя, котры наприклад в пропозіції закона од Округлого стола Русинів Словенська рїшаны были. І тоты дїры в законї давають, так і як теперь, простор на културный, або лїпше повіджено некултурный бізніс.

Першым основным проблемом фінанцованя, котрый новый закон не рїшыть є то, же знова піде лем о ґрантову сістему. Значіть – закон не вытворить културны меншыновы, а головно професіоналны інштітуції, котры бы ся професіонално могли присвячати окремым областям културного меншынового жывота. Знова піде лем о каждорічне писаня проєктів, о чеканя на то, ці проєкт є схваленый, кілько на проєкт было схвалено і коли прийдуть грошы на проєкт. Намісто того, жебы мінімално цїлорічны проєкты, як суть медії, мали од 1-го януара до 31-го децембра грошы, котры бы забезпечовали професіоналный ход редакцій і не была то каждорінчо дакількомісячна робота без грошей. Навеце, кідь іде о періодічну пресу, іщі і на довг у друкарнї.

Але омного векшым проблемом є нерїшаня в законї то, хто, як і кілько може жадати. Ту ся одкрывать простор про різны, повічме тому, „інтересны“ факты.

Закон знова говорить, же жадателём може быти фізічна особа, котра має 18 років або правницька особа, котрой предметом діяльства є реалізація културных або іншых актівностей шпеціфікованых у вызві на подаваня жадостей. Під правницьков особов можеме розуміти село, або наприклад, што є найчастїшый жадатель – обчаньске здружіня. На тім іщі не є нич плане, лемже то, же ся не встановлюють в законї жадны іншы граніцї того хто, як, на што і кілько може жадати, є по многых роках фунґованя подобной сістемы і скушеностях з нёв про мене незрозуміле.

Про ілустрацію дам вопрос. Є нормалне, жебы обчаньске здружіня котре має трёх членів, бо закон жадать на основаня обчаньского здружіня трёх членів і веце го не інтересує, подало 20 проєктів єднако як обчаньске здружіня, котре має членів 800? То досправды 3-ми люди можуть стигнути тілько роботы, як орґанізація, котра має велику членьску базу і рахує ся з тым, же реґіоналны проєкты роблять якраз членове в окремых реґіонах? Самособов є то гіпотеза, але не є нереалнов. Но не мусиме зістати при гіпотезах і перейти на факты.

Досправды собі хтось думать, же є абсолутно нормалне, кідь дістане, як тому є того року, русиньска меншына 294 тісяч евр і даякы дрібны і здружіня з трёма членами подасть проєкты, котры, кібы їх комісія вшыткы схвалила і навеце без змін, бы мали обєм майже третину із тых 294 тісяч? Де зістануть потім досправдовы орґанізації з членьскыма базами? Де зістануть реґіоны, до котрых треба дати грошы, жебы в людях утримовати і укрїпляти русиньске усвідомлїня тым, же їм там принесеме културу і освіту?

Нажаль, закон тото не рїшыть і мы ся можеме сполїгати лем на то, же комісія, ці по новому одборна рада, буде при жадостях о дотації розумна. І то є вшытко. Нияк іншак не знаме забранити тому, же з векшым обємом грошей, котрый буде меншына мати од далшого року, буде звекшовати ся і смак дакотрых здружінь, котры будуть нараз одборниками на будькотру область меншынового жывота з мінімалнов кількостёв членів. І зато тот закон, покля ся в леґіслатівнім процесї такы проблемы не дорїшать, буде лем одкрытыма дверями, котры дають шансу про (не)културный бізніс.

Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Петро МЕДВІДЬ

Script logo