1. 1. 2019: Із знаком хреста

  • Катедралный храм Святого Хреста в Ужгородї, Закарпатьской области Україны, якый належыть Мукачівскій ґрекокатолицькій єпархії, котра є доднесь окремов церьквов, церьквов русиньсков.

    Катедралный храм Святого Хреста в Ужгородї, Закарпатьской области Україны, якый належыть Мукачівскій ґрекокатолицькій єпархії, котра є доднесь окремов церьквов, церьквов русиньсков.

  • Ґрекокатолицька церьков Святой Тройцї у селї Коритняни на Підкарпатю.

    Ґрекокатолицька церьков Святой Тройцї у селї Коритняни на Підкарпатю.

Вмішованя ся державы до церьковных дїл, яке днесь видиме на Українї, є траґедіёв. Петро Порошенко не є Константін Великый, котрый із знаком хреста выграть войну. Скорїше то припоминать недемократічны режімы, котры в минулім столїтю хотїли сотворити „державных католиків“, котры бы не были підпорядкованы „неприятельскому“ Риму. А нич на тім не мінить ани то, же має благословлїня і підпору константінопольского патріархы.

Реаліта є вже днесь видительна і тяжко, покля не буде державный тиск, ся на тім штось змінить. В очах канонічных православных, котры творять Україньску православну церьков, днесь державов (sic!) перехрещену на Російску православну церьков, быв зъєдинуючій собор лем зъєдиненём двох неканонічных штруктур, котры вытворили нову, про них і так неканонічну штруктуру. Же там были двоми єпіскопы УПЦ є скорїше на сміх, як на даяке важне задуманя, кедь собі возьмеме до увагы факт, кілько УПЦ єпіскопів має. Но і покля не буде примушеный клерус переходити до про них неканонічной штруктуры, тяжко очековати, же до новой Православной церькви Україны будуть переходити люди – без своїх єпіскопів, священиків. На другім боцї, покля ся буде робити тиск, наприклад, з боку державы, жебы перейти, потім ся вертаме высше – такы пробы мали іншы режімы, а не называме їх демократічныма.

Цїле дїло україньского православя є важне з іншого боку. Будьяка бы не была Україньска православна церьков, котрой главу потверджує московскый патріарха, но она не была націоналістічнов. Тото не мож повісти ани о єдній із бывшых україньскых церьквей, котры ся теперь зъєдинили, тото не мож повісти ани о Україньскій ґрекокатолицькій церькви. Фотоґрафій єрархів, священиків трёх остатнїх спомянутых церьквей вєдно із націоналістами, на націоналістічных подіях, припадно флаґів повішаных в церьквах, є доста. Україньска православна церьков, як і Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, хоць так само уж із роснучіма націоналістічныма тенденціями дакотрых священиків, суть в іншій позіції. І тоты позіції суть барз важны про меншыны, включно Русинів.

В моделовій сітуації, же нова Православна церьков Україны буде здобывати, ці уж примушено або непримушено, все векше чісло вірників, буде вопросом, ці докаже перекрочіти тінь націоналізму. Ці усвідомить собі, же має быти церьквов про вшыткых, котры жыють в тій державі, як бісїдує апостол Павел – про Ґреків Ґрек, про Жыдів Жыд, або буде лем далшым фронтом націоналістічного бубнованя, же „Україна понад вшытко“ і „Українцї понад вшытых“. Покля буде лем далшым фронтом націоналізму, і теперь то, нажаль, точно так вызерать, потім то буде велика біда. Доднесь нихто не шопав до Русинів на Підкарпатю, служыли собі церьковнославяньскы і священици не мали проблем, котрый як, і котрый хотїв, проповідати людям „по домашнёму“. Покля бы пришло до українізації церькви, запроваджаня єдиного правилного языка в ній, была бы то далша велика рана про русиньскый народ на Підкарпатю, што бы ся тяжко роздыхавало.

Шевчук ґратулує. То є зрозуміле. Ніт, не глядайме за тым радость із „зъєдинїня“ православных. Ку чому бы му то мало быти добре? Голова Україньской ґрекокатолицькой церькви в тім видить інше. Видить в тім предці шансу, же ся то дасть. Же за помочі державы бы ся предці міг вырїшыти і проблем, котрый свербить уж довгы рокы і ёго, як і ёго попередника. Здобыти остатнїй фалаток землї, котрый му бракує до комплетной україньской мозаікы – притиснути Ватікан і підпорядковати під себе Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію, котра є доднесь окремов церьквов, церьквов русиньсков. Кебы дішло до того, там уж не є жадных похыбностей, нароздїл од новой православной штруктуры, котра іщі лем вкаже яка є, же русиньскый вопрос в церькви на Підкарпатю бы быв цалком „вырїшеный“ на благо українізації.

Порошенко не є Константін Великый, котрый із знаком хреста выграть войну. Тадь спомяньме собі лем на то, же з Константіном є повязаный і Міланьскый едікт, котрый ґарантовав свободу віросповіданя про вшыткы реліґії. Порошенко хоче навспак монополізовати православя. Переношать фронт і на церьков. І нашов собі на то союзників. Будь-якы бы мали тітулы, із знаком хреста про меншыны можуть принести біду.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.)

Script logo