10. 12. 2025: ПУЛС одсвятковав 70 років імпозантным ґалапроґрамом перед повнов публіков
ПУЛС є наша гордость, повів пряшівскый жупан.
В пятніцю, 5-го децембра 2025-го року, публіка заповнила цїлу Велику сцену Театру Йонаша Заборьского в Пряшові. В тот день єдиный на світї русиньскый професіоналный ансамбель – Піддукляньскый умелецькый людовый субор (ПУЛС), святковав свій округлый юбілей.
Было то якраз 5-го децембра 1955-го року, коли тот умелецькый выник як „Піддуклянський український народний ансамбль). Хоць днешнїй ПУЛС має вже 70 років, в імпозантнім ґалапроґрамі, котрый світлами і выужытьом технічных можливостей сцены місцями припоминав великы продукції музикалового Бродвея, вказав, же не належыть до старого желїза. Навспак, ПУЛС є в добрій кондіції, і має молодого духа.
Жупан Маєрьскый: На ПУЛС будуть грошы
Ґалапроґрам, котрый має просту назву – ПУЛС 70, ансамбель перед повнов публіков одограв в пятніцю, а пак і в суботу 6-го децембра. На пятніцёве офіціалне святкованя пришов і председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый, котрый над подїёв перевзяв і покровительство.
Пряшівскый самосправный край (ПСК) є зряджователём ПУЛС-у, і пряшівскый жупан перед ґалапроґрамом приговорив ся публіцї.
Маєрьскый повів, же ПУЛС є гордостёв, і все быв, будьхто быв ёго зряджователём. За ёго словами тот ансамбель є носителём нашых традіцій, нашой духовности, нашой културы, а то нелем Русинів, але вшыткых людей, котры жыють в тім краю. Спомянув і то, же кедь недавно были в Пряшові маршалок із Підкарпатьского воєводства в Польщі, ґубернаторы дакотрых областей на Українї, но і далшы колеґове із Чеськой републікы, Мадярьска ці Румунії, вшыткы обдивлёвали то, же ПСК має такый ансамбель, котрый знають і у світї.
Припомянув і тему консолідації публічных фінанцій, котра ся дотулять і крайскых самосправ, якы мусять шпорити. Но жупан высловив ся, же ПУЛС консолідації не мусить бояти, бо на тот умелецькый колектів, котре робить добре імя цїлому краю і републіцї, пінязї край все найде.
Не приспособлюєме ся куртодобым трендам
Цїлый ґалапроґрам одкрыв директор Піддукляньского умелецького людового субору Віліам Микула. Тот іщі перед приговором Маєрьского так само приговорив ся із сцены публіцї.
„Кажда етапа єствованя ПУЛС-у даякым способом овпливнила ёго сучасну подобу. Періоды успіхів, але і занепадків го формовали ку тому, же святкує 70 років, і є решпектованым, унікатным, высоко професіоналным умелецькым ансамблём на Словакії,“ повів Микула.
„Окрем незамінимой адміністратівы і технічного тіму, ПУЛС творять і наповнюють передовшыткым умелцї. За 70 років їх было невроком, і якраз тоты ентузіасты, котры свою професію не брали як роботу, але дословно як жывот, заслужыли ся о тоту безперерывну путь. То суть особности, котрым належыть величезна почливость і вдяка. Умелецькы шефове, режісеры, хореоґрафы, авторы музикы, особности спомеджі співаків, танечників ці музикантів, і многы далшы. В каждій ґенерації были такы, што наперек різным барьєрам тягали ансамбель допереду і намагали ся, жебы быв на тім найвысшім можливім щеблику у свідомости публікы і фаховцїв.“
Микула підпреслив, же роздїл меджі ПУЛС-ом із минулости і теперь є барз природный. „Із єдного боку честує ся автентічный матеріал, котрый є богатством русиньской културы і штіловость, котров быв ПУЛС шпеціфічный в минулости, із другого боку є одкрытый днешнёму світу. Не приспособлює ся куртодобым трендам, має ясный цїль і потребу інововати, несподївати, а якымсь способом і выховлёвати свою публіку.“
Микула высловив надїю, же „у веджіню буде все чоловік люблячій ПУЛС, і будуть ся родити умелецькы особности, котры в ансамблї зохаблять фалаток себе, бо вдяка такым людям має днесь Піддукляньскый умелецькый людовый субор вже 70 років.“
А было і несподїваня. Бо по офіціалнім одкрытю собі Микула, котрый довгы рокы перед тым, як став директором, в ансамблї танцёвав і робив хореоґрафії, зантанцёвав собі курто, в анцуґу, із своїма колеґами танечниками в першім образї. Пак, але уж адекватній одежді, было го відїти і в іншых образах.
Рекапітулація послїднёй декады
Творцёве ґалапроґраму, котрого сценарь і режію робив Ярослав Моравчік, а ідею формовав Віліам Микула, выбрали ся путёв рекапітулації того, што ПУЛС одпремєровав за послїднїх десять років. Як потвердив про нашу редакцію Микула, є то даякым способом і запертя той капітолы, причім він як недавно выбратый директор ансамблю хоче теперь почати нову путь і напрям, котрый знова хоче іти ку корїням нашого – русиньского.
У веце як двогодиновім ґалапроґрамі так публіка могла відїти образы із представлїнь Навернутя, На дворї, Крачали під нами, Новорочный концерт, Щедрый вечур, Жывы навернутя, Безсмертный танечник, Нарубы & лице, а послїднїй образ быв із представлїня Скарбы, якый мав премєру лем минувшый рік, і з котрым ПУЛС тот рік представив ся як головный проґрам Словацькой републікы на выставі EXPO в Японії.
Помеджі тоты образы споминало ся. ПУЛС-у ся подарило здобыти архівны відео матеріалы, в котрых выступали бывшы членове ансамблю, люде, котры го креовали, вызначны в ёго історії протаґоністы, солісты, наприклад Марька Мачошкова, але відїти мож было і історічны выступлїня ці пробы того унікатного умелецького колектіву.
Світла, технічны переміны сцены, професіоналны выконаня вшыткых трёх елементів ПУЛС-у, значіть музикантів, співаків, а головно танечників, знова раз вказали тото найлїпше, што русиньска култура в рамках той области може дати.
Піддуклянци знова вказали свою професіоналность, котра захоплює нелем русиньску публіку, і вдяка котрій справды, як і было повіджене на кінцю проґраму Ярославом Морвачіком, є ПУЛС днесь тым найлїпшым ансамблём свого тіпу на Словакії в обще.
Нам зістало лем надїяти ся, же і нова етапа, котру хоче почати директор Микула, буде успішным періодом про ПУЛС, і же в історії ся о нїй, парафразуючі слова із приговору директора, буде писати як о етапі далшого успіху.
Выникли як оперета і балет театру
„Піддуклянський український народний ансамбль‟ выникнув 5-го децембра 1955-го року як балет і оперета втогдышнёго „Українського національного театру‟, днесь русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові.
Першым директором ансамблю быв Юрій Костюк, котрый аж до 1958-го року быв і умелецькым шефом. В роках 1959 аж 1960 ансамбель умелецькы вели Юрій Цімбора і Людмила Поліакова, пак ся на позіції ведучіх вычеряли Штефан Ладижіньскый, Людмила Нємцова, Рудолф Смотер, Андрій Гнат, Владимір Любимов, Владимір Марушін, Рудолф Смотер, Мірослав Мороховіч ці Юрій Швантнер. Теперїшнім директором ПУЛС-у є Віліам Микула.
У 1990-ім роцї театер змінив назву на Театер Александра Духновіча, наслїдно змінив назву і ансамбель, котрый став Піддукляньскым умелецькым людовым субором. Од 2008-го року ПУЛС орґанізачно одокремив ся од Театру Александра Духновіча і ёго зряджователём є Пряшівскый самосправный край, єднако як і театру.
ПУЛС, перед тым ПУНА, выпрацовав ся почас своёй історії на професіоналне, єдно із найлїпшых умелецькых колектівів. За часів богатой історії ся у колектіві вычеряло дакілько сто професіоналных умелцїв. Многы із них у своїй карьєрї продовжовали в іншых колектівах на Словакії, або і за ёго граніцями. Бывшы членове нераз ведуть аматерьскы колектівы, або як педаґоґы присвячують свій час выхові молодой умелецькой ґенерації.
Од свого выникнутя ПУЛС абсолвовав тісячі выступлїнь дома і за граніцями. Аплавдовала му публіка у Великобрітанії, Булгарії, Данії, Франції, Голандії, бывшій Югославії, Канадї, Норвеґії, Польщі, Австрії, Нїмецьку, Швейцарії, Італії, Тунісї, США, і в країнах бывшого СССР.
В септембрї 2025-го року ПУЛС быв головным пунктом ґалапроґраму почас Народного дня Словакії на світовій выставі EXPO 2025 в японьскім місті Осака, де пришов із своїм найновішім представліньом Скарбы.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР. Фотоґрафії: Властиміл Славік.
