10. 6. 2019: 135 років од народжіня Флоріана Заплетала

Флоріан Заплетал (Florian Zapletal) народив ся 10. юна 1884 у Бохоржі у Австрійскій Моравії, пізнїше теріторія Чеськой републікы, і умер 16. октобра 1969 у Празї, на теріторії Чехословакії. Він быв чеськым науковцём, публіцістом і робив у штатній адміністрації.

Ф. Заплетав штудовав журналістіку на Універзітї Карловій і історію уменя у Віднї. У 1914 р. быв мобілізованый до австрійско-угорьской армады. Почас боїв з царьсков російсков армадов, што в тім часї досягла каратьске передгіря на выходї Словакії, в Пряшівскій области, Ф. Заплетал першыраз спознав русиньскы деревяны церькви, красу якых передав у своїх рисунках. Іщі до кінця 1914 р. він ся дав заяти російскій армадї і перебыв далшы час войны в Російскій імперії. Ту вступив до Чехсловвацькых леґій, редаґовав тыжденник Čechoslovak і быв свідком большевіцького перевороту у Санкт-Петербурзї і Москві (1971). Заплетал поважовав позітівным моментом большевиками вывластнїня предметів уменя, обговорёвав свій інтерес о карпатьску деревяну архітектуру з директором Третьяковской ґалерії у Москві, зналцём вытварного уменя і рештавратором русиньского походжіня Іґорём Ґрабарём.

На кінцї 1918 р. Ф. Заплетал вернув ся на отчізну, до нововытвореной державы Чехословакії, і быв менованый експертом кабінету міністрів про вопросы выходной Европы. У 1919 быв одправленый на Підкарпатьску Русь, де в роках 1920 – 1921 быв секретарём першого ґубернатора Ґріґорія Жатковіча. В тім часї писав о політічных і културных темах і дале бадав културны памяткы реґіону, главно деревяны церькви. По одходу на пензію Ґ. Жатковіча на зачатку 1921 Ф. Заплетал вернув ся до Прагы і робив на міністерстві обраны.

Жыючі на западї Чехословакії, Ф. Заплетал навщівляв Підкарпатьску Русь кажде лїто, штудуючі історію того краю і бадаючі деревяну архітектуру. Єдным із выслїдків тых бадань стала їй класіфікаційна схема в контекстї і порівняню з архітектуров централной Европы: „Dřevěné chrámy jihokarpatských Rusinů“ (1923) ,“Výtvarný středověk na Podkarpatské Rusi“ (1924), „Lemkovský typ rusínského chramu“ (1924), „Rusíni a naši buditelé“ (1921), „A. I. Dobrjanskij a naši Rusíni r. 1849 – 51“ (1927) i зохабив по собі алалізу архітектуры Горяньской ротунды: „Horjanská rotunda“  (1922).

Перед смертёв Ф. Заплетав передав свій архів і бібліотеку книжок і новинок з 20-ых і 30-ых років 20 ст. з Підкарпатьской Руси „Музею українсько-руської культури‟ у Свіднику (Словакія). Потім жена бадателя передала фоклорістови Миколови Мушнкови унікатный фотоархів Ф. Заплетала (500 неґатівів) деревяной архітектуры. За помочі спонзорів, Америчанів русиньского походжіня тоты фотоґрафії были опублікованы у книжцї, зоставленой Павлом Робертом Маґочіём, котра была присвячена Ф. Заплеталови: „Holzkirchen in den Karpaten = Wooden Churches in the Carpathians“ (1982).

Література: Микола Мушинка, ‟Дослідник культури закарпатських українців‟, Дукля, XXVIII, 1 (Пряшів, 1970), с. 56-60; Paul R. Magocsi, „Einletung = Introduction“, in Holzkirchen in den Karpaten: Die Fotografien Florian Zapletals = Wooden Churches in the Carpathians: The Photographs of Florian Zapletal (Vienna, 1982) pp. 7-35.

Іван ПОП,  здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, (Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, на с. 240-241), переклад: А. З.

Script logo