10. 6. 2024: В Гуменнім одсвятковали День Русинів Словакії
12-ый юн є Світовым конґресом Русинів (СКР) од 2009-го року схваленый як День Русинів Словакії. Уж традічно з нагоды того дня Русиньска оброда на Словеньску, членська орґанізація СКР, орґанізує централны святкованя. Тот рік першый раз святковало ся в Гуменнім.
Недїля, 9-го юна 2024-го року, належала в Гуменнім Русинам. Якраз в тім містї, котре тот рік має і тітул Місто културы 2024, обыли ся централны святкованя Дня Русинів Словакії. Русиньска оброда на Словенську як головный орґанізатор могла тото русиньске торжество зреалізовати і вдяка підпорі Міста Гуменне, Вігорлатьского музея в Гуменнім і Церьковній ґімназії святого Йоана Златоустого.
Хвіля змінила проґрам
Святкованя почали уж в ранных годинах, коли были одслужены літурґії при нагодї Дня Русинів Словакії в ґрекокатолицькім і православнім храмі в Гуменнім.
Хоць орґанізаторы плановали, же културный проґрам пополудне почне в сканзенї Вігорлатьского музея, де суть будовы і з русиньскых сел того реґіону, хвіля не вызерала найлїпше, зато на послїднїй момент тото змінило ся.
Вдяка барз доброму приступу з боку Вігорлатьского музея проґрам о першій пополудне наконець одштартовав на дворї красного і зреконштруованого каштеля, котрый колись належав Друґетам.
На дворї каштеля привітала вшыткых участных директорка музея Зузана Кощова, а пак вже роль модератора перевзяла Маріянна Железна, котра, самособов, вказала і свій музичный талент.
В каштелю в дашто веце як півгодіновім проґрамі были курто посередництом музичных выступлїнь одпрезентованы окремы русиньскы реґіоны. Своїх представителїв мали окресы Пряшів, Стара Любовня, Бардеёв, Свідник, Снина, Меджілабірцї, а самособов і Гуменне.
Хоць перша часть проґраму не одбыла ся в сканзенї, не є што бановати. Двір каштеля привітав нашых інтерпретів і участників досправды щіро, і красны просторы додали тому святкованю своє чаро. Навеце, тадь родина Друґетів так само є повязана із русиньсков історіёв, а не мало.
Ку памятнику Штефаніка
По презентації реґіонів святочно, з русиньскыма флаґами, флаґом Словацькой републікы і Европской унії, наслїдовав кроёвый поход центром міста – по пішій зонї, і Русины выпараджены в кроях різных реґіонів, при співі народных співанок, заінтересовали вшыткых, котры в тім часї были в містї.
Русины в Гуменнім не мають памятник, памятну таблу ці бюсту, котры бы припоминали даякы особности русиньской історії, но орґанізаторы схосновали то, же в центрї міста є памятник Мілана Растіслава Штефаніка, словацького політіка і дїятеля, котрый мав велику заслугу на основаню Чехословацькой републікы у 1918-ім роцї.
Делеґація Русиньской оброды вєдно із вшыткыма участниками походу пришла ку памятнику Штефаніка, де положыли ся вінцї. Куртый приговор на тім памятнім місці мав председа Русиньской оброды на Словеньску Мартін Караш.
Тот припомянув, же меджівойнова Чехословакія, до котрой были приєднаны і русиньскы теріторії, включно Підкарпатьской Руси, была державов, в рамках котрой Русины годны были ся народно і політічно еманціповати, а на кінцю дістали, хоць на куртый час, і автономію. Зато Русины і такым способом хотїли оддати честь єдному з тых, котры взяли ся за тото дїло, жебы основати державу, в котрій і Русины могли свободно розвивати ся.
Поход пак продовжовав далше центром міста, аж ся участны дістали перед будову Містьского културного центру, в салї котрого пак вже продовжали святкованя ґалапроґрамом.
Коло 200 выступаючіх і поздоровлїня од пріматора
То, же місто і музей актівно приступили при підпорї русиньского торжества, і пропаґовали тоту подію, было відїти, бо на ґалапроґрам чекала до послїднёго місця наповнена сала, а многы уж лем стояли.
На святкованя до Містьского културного центру пришов і пріматор міста Гуменне Мілош Мерічко, предноста Окресного уряду в Гуменнім і єдночасно посланець Пряшівского самосправного краю Ондрей Мудрый, як і пять містьскых посланців під веджінём посланкынї Луціаны Гоптовой, котры ся зорґанізовали і фінанчно підпорили святкованя Дня Русинів Словакії в Гуменнім.
Участны были і членове Выконного выбору а Дозорной рады Русиньской оброды на Словеньску, ці старостове русиньскых сел.
Модераторка Маріянна Железна на початку запросила святочно одкрыти ґалапроґрам пріматора міста і председу Русиньской оброды на Словеньску. Як повів пріматор Гуменного Мілош Мерічко, в Гуменнім жыє много людей русиньского походжіня, і зато быв радый, же тото святкованя першый раз орґанізовало ся якраз в тім містї, навеце в роцї, коли має Гуменне тітул міста културы.
Сам повів, же належыть меджі тых, котры мають русиньске походжіня, а на кінцю свого приговору повів і дашто по русиньскы. Мерічко так само выразив надїю, же хоць першый раз робили ся централны святкованя в Гуменнім, же то не было послїднїй раз, і же Русины в тім містї мають своє місце.
Пак вже продовжовали святкованя споминаным ґалапроґрамом, на котрім брало участь коло 200 выступаючіх із споминых окресів Пряшів, Стара Любовня, Бардеёв, Свідник, Гуменне, Снина і Меджілабірцї.
Публіка мала можливость відїти співацьку ґрупу Літманівка з Літмановой, Наталію Кучову, Ліану і Стефані Ковачовы, Фолклорный колектів Маковіця, Фолклорный колектів Хемлон, Фолклорный колектів Хемлонячік, Вінчік з Кленовой, Тріо Маґуровых, ґрупу Зорніця, Сосну із Збійного, Зарубу з Няґова, Маріянну Железну і далшых.
Дві і пів годиновый проґрам публіка оцїнила великым аплавзом, што лем потвердило, же выбрати про тогорічны святкованя Гуменне было правилным рїшінём.
Святкованя продовжують
Хоць централны святкованя одбыли ся в недїлю, 9-го юна, події ку Дню Русинів Словакії продовжують. В понедїлёк, 10-го юна, Театер Александра Духновіча привітав Духновічів Пряшів 2024, уж 23-ій річник в декламації.
В середу, 12-го юна, коли точно є День Русинів Словакії, Фолклорный ансамбель Рутенія вєдно з Округлым столом Русинів Словакії орґанізує святкованя в главнім міцтї Словацькой републікы – в Братїславі. Проґрам ку Дню Русинів Словакії одбуде ся в мадярьскім Танечнім театрі Ifjú Szivek.
Окремы святкованя Дня Русинів Словакії орґанізує у сполупраці з Русиньсков обродов і місто Меджілабірцї. Тоты святкованя одбудуть ся в суботу, 15-го юна.
Петро МЕДВІДЬ. Фотоґрафії: автор і Місто Гуменне.Ґрафічна і языкова управа: АРК в СР.
