10. 6. 2025: В Пряшові одбыли ся централны святкованя Дня Русинів Словакії

До Театру Йонаша Заборьского пришло понад 500 людей.

Пряшів – історічный центер Русинів на Словакії, став у недїлю, 8-го юна 2025-го року, містом, до котрого по дакілько роках вернули ся централны святкованя Дня Русинів Словакії.

День Русинів Словакії є од 2009-го року схваленый Світовым конґресом Русинів на 12-го юна. Централны святкованя того праздника все почас вікенду перед або по тім датумі орґанізує Русиньска оброда на Словеньску як членьска орґанізація конґресу.

Почало ся при памятнику

12-ый юн є одклиланём ся на меджівойновый період, коли в тых днях орґанізовали ся Днї русиньской културы в Пряшові, але і в іншых містах, і у 1933-ім роцї быв почас тых днів одкрытый в центрї Пряшова памятник Александра Духновіча, котрый днесь стоїть на Намістю Духновіча.

Якраз коло того памятника в недїлю почав і проґрам тогорічных святковань. Хоць невелике чісло Русинів, але зато домашнїх і загранічных, зышло ся о другій пополудне при памятнику будителя. По заспіваню русиньской гімны – Вручанія, участных привітав своїм приговором председа Русиньской оброды Мартін Караш.

По нїм стих од Александра Павловіча, котрый є присвяченый Духновічови, задекламовав бывшый довгорічный член Театру Александра Духновіча Іґор Латта. За пряшівскых Русинів мав куртый приговор Петро Медвідь, котрый акцентовав, же вшыткы русиньскы праздникы в Пряшові мали бы ся почінати якраз при памятнику нашого будителя, вдяка котрого намагам Русины еманціповали ся вєдно з далшыма народами в половинї 19-го столїтя, і вдяка котрому ту Русины суть доднесь.

Участны были тот рік і штуденты, котры пришли на Меджінародну лїтню школу русиньского языка і културы, і представителї Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, кедьже якраз тот дсень почала і лїтня школа.

На кінцю пєтной події коло памятника, по покладжіню вінцїв, ґрекокатолицькый священик Франтішек Крайняк одслужыв панахіду за будителя.

Выстава русиньскых малярів

Пак вже Русины выбрали ся в кроёваній процесії з русиньскыма, словацькыма і европскыма прапорами напрямом ку будові Театру Йонаша Заборьского, де проґрам зачав вернісажов під назвов Русины в образах.

На выставі, котра была у фоає при вступі до театру, участны могли відїти 24 образів русиньскых малярів, або малярів, котры у своїх образах рефлектовали русиньску тематіку. Выстава могла зреалізовати ся вдяка Петрови Микулови, членови веджіня Русиньской оброды, а довгорічному зберательови вытварного уменя.

І вдяка експозіції Русины в образах тоты, котры пришли на централны святкованя Дня Русинів Словакії, могли відїти, же русиньска култура і уменя суть справды богаты, же з русиньского народа вышли і талентованы вытварны умелцї, котрых творы суть цїнены і далеко за граніцями русиньской теріторії.

Ґалапроґрам припомянув нашы успіхы

По выставі вже святкованя продовжовали головным пунктом проґраму – Ґалапроґрамом Дня Русинів Словакії. Понад 500 людей заповнило Велику сцену Театру Йонаша Заборьского – Русины і їх сімпатізанты, жебы взяти участь на ґалапроґрамі.

Подія в театрї почала словацьков і русиньсков гімнов. Цїлым ґалапроґрамом участных проводила із модераторьскым словом Наталія Гребікова – редакторка русиньской редакції Народностно-етнічного высыланя Радія Патрія – Словацькой телевізії і радія в Кошіцях.

Окрем председы Русиньской оброды – Мартіна Караша, котрому передала на початку слово, жебы офіціално одкрыв святкованя Дня Русинів Словакії, привітала модераторка в публіцї і далшых цїнных гостів.

Меджі іншыма Алфонза Кобієльского і Мірослава Бенка, котры з Карашом суть посланцями Заступительства Пряшівского самосправного краю, честного председу Світового конґресу Русинів проф. Павла Роберта Маґочія, члена Рады влады СР про народностны меншыны Петра Медвідя, председу Округлого стола Русинів Словакії Петра Штефаняка, председу орґанізації молоды.Русины Марека Гребіка ці директорку СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові Любу Кралёву.

На Великій сценї Театру Йонаша Заборьского на участных чекав богатый културный проґрам. В ґалапроґрамі представили ся Фолклорный колектів Дубрава з Пряшова, Співацька ґрупа Вінок із Шарішского Ястрабя, Співацько-інштрументална ґрупа Кычара із Снины, своїма співанками потїшыли публіку і Наталія а Миколай Петрашовскы із Гуменного, Лабірьскы бетяре із Меджілаборець, Йожко Копча із Свідника, а декламаторка Марія Хомова із Ряшова.

У приблизно двогодиновім проґрамі мали меджі выступаючіма представителїв окресы Пряшів, Стара Любовня, Снина, Гуменне, Меджілабірцї, Свідник і Бардеёв. Мож сконштатовати, же ґалапроґрам быв достойный такого праздника, выконы выступаючіх выслужыли собі нераз довгы аплавзы.

Помеджі окремы выступлїня модераторка ґалапроґраму окрем того, же представила, хто далшый на сценї буде выступати, припомянула нашы здобыткы, успіхы за період од 1989-го року, од узнаня окремой русиньской народности іщі в бывшій Чехословакії, через кодіфікацію русиньского языка, котрой юбілей – 30 років, собі тот рік припоминаме, і далшы вызначны пункты в нашій найновішій історії.

Ґалапроґрам закічнів ся сполочным заспіванём гімнічной співанкы Жывите людиє… котру вєдно співали як вшыткы выступаючі на сценї, так і майже цїла публіка.

Святкованя продовжують

По ґалапроґрамі тот рік была одкрыта і Меджінародна лїтня школа русиньского языка і културы – Studium Carpatho-Ruthenorum 2025. Централны святкованя одбыли ся в Пряшові, но тым святкованя не кінчіть.

У понеділёк, 9-го юна, в рамках русиньского праздника одбыв ся вже 24-ый рочник конкурзу в декламації Духновічів Пряшові 2025, котрый має своє місце каждый рік в просторах Театру Александра Духновіча. Святкованя в слїдуючіх днях рихтують ся і в Старій Любовнї, Меджілабірцях ці в Братїславі.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР.