10. 9. 2025: В Пряшові зышли ся Русины на пятім языковім конґресї

Конґрес проходить в Роцї русиньского языка.

Од 10-го до 12-го септембра 2025-го року в просторах Пряшівской універзіты в Пряшові проходить V. Меджінародный конґрес русиньского языка, котрого головным орґанізатором є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

На конґресї почас трёх днїв із своїма рефератами будуть выступати русиньскы языкознателї, але і люде з области языковой практікы із Словакії, Польщі, Україны, Сербії, Чеськой републікы, Хорватії, Мадярьска, Румунії, Канады, Споєных штатів Америкы, Італії, причім векшына з них є присутна на конґресї, часть рефератів буде онлайн.

На одкрытю конґресу, котре почало русиньсков гімнов, взяли участь і честны гостї, меджі котрыма быв ректор Пряшівской універзіты в Пряшові (ПУ) Петер Коня, директорка Центра языків і култур народностных меншын ПУ Аннамарія Конёва, Крістіна Пекарова із Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны ці другый віцепріматор міста Пряшів Петро Крайняк.

Русиністіка має молодых людей

V. Меджінародный конґрес русиньского языка своїм приговором одкрыла Анна Плїшкова – директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ. Тота припомянула, же дотеперь лем єден языковый конґрес одбыв ся мімо Словакії, і то в Польщі. То, же одбывать ся уж пятый раз, значіть, же русиньскы языковы конґресы мають уж свою історію.

„За нами є довга і нелегка путь. Конґрес є в роцї вызначных юбілеїв,“ повіла Плїшкова, і припомянула, же тота подїя одбывать ся в Роцї русиньского языка выголошеного Округлым столом Русинів Словакії, коли припоминаме собі 30 років од святочного выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії. Но так само припомянула, же в тім роцї собі припоминаме і 25 років высошкольской русиністікы на Словакії.

„Роботу людей, котры роблять із языком, є відїіти. Успіхы русиньского языка суть нашыма сполочныма успіхами,“ повіла Плїшкова у своїм приговорї з тым, же вказала і на людей з русиньскых масмедій, театру ітд. Так само подяковала вшыткым молодым колеґам, котры суть абсолвентами русиньского інштітуту і днесь ёго робітниками, докторандцї, котры помогли з орґанізаціёв конґресу. За словами директоркы інштітуту русиністіка має молодых людей, і зато має і перспектіву.

Плїшкова закінчіла свій приговор припомянутём, же в тім роцї, коли святкуєме 30 років од кодіфікації, вмер другый із двох головных кодіфікаторів Василь Ябур, і попросила участных о минуту тиха.

Видиме спохыбовнёваня Русинів і теперь

Із своїма приговорами выступили і честны гостї. Ректор ПУ Петер Коня насамперед подяковав за величезну роботу, котру Інштітут русиньского языка і културы ПУ робить про захованя і розвиток русиньского языка і културы.

У своїм приговорї припомянув і то, же іщі і днесь, 35 років по обновлїню леґітімности єствованя Русинів, видиме спохыбнёваня того, жеєствує русиньскый язык, русиньска література, култура, же суть голосы, котры спохыбнюють оправданость єствованя русиньского інштітуту на Пряшівскій універзітї.

„Русины суть народ середнёй Европы, котрый найвеце вытерпів у 20-ім столїтю із тых народів. Знайшли ся в шестёх державах, позначіли їх депортації, неєствованя, асімілація,“ повів ректор з тым, же наперек тому по 1989-ім роцї Русины почали ся дінамічно розвивати.

„Русины суть недїлительнов, інтеґралнов частёв нелем нашой історії, але і теперїшности, а вірю, же і будучности,“ закінчів ректор універзіты свій приговор.

Віцепріматор Пряшова Петро Крайняк подяковав у своїм приговорї ректорови Конёви, але і ёго попередникови Рене Матловічови, же дали покровительство над высокошкольсков русиністіков на Пряшівскій універзітї.

Крайняк припомянув, же Пряшів є світовым „главным містом Русинів“, в котрій одбыли ся многы вызначны про наш народ історічны дїї в старшій і новшій історії. „Вітайте в Пряшові – вітайте дома,“ закінчів Крайняк свій выступ.

Участным приговорила ся і представителька Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны Крістіна Пекарова. Тота оправдала неучасть уповномоченого Акоша Гороня, котрый з робочіх причін не міг прийти на конґрес, но русиньска комуніта є за їй словами про уповномоченого і ёго уряд важна, о чім свідчіть і єй участь.

Конґрес свідчіть о контінуітї і інтересї

По приговорах честных гостїв отворила робочу часть конґресу Зденка Цітрякова із Інштітуту русиньского языка і културы ПУ.

„Є про нас честь, же можеме надвязати на традіцію орґанізованя языковых конґресів, котров ся в 1992-ім роцї зачала нова етапа научной рефлексії о русиньскім языку,“ повіла Цітрякова.

„Днесь, по 33-ёх роках од першого конґресу а зарівно в Роцї русиньского языка, в якім собі припоминаме 30-ый юбілей кодіфікації русиньского языка на Словакії, одкрываме V. Меджінародный конґрес русиньского языка, котрый свідчіть о контінуітї і роснучім значіню нашого языка, ёго баданя і інтересї о нёго.“

Як далше повіла Цітрякова, проґрам конґресу є зоставленый так, жебы дав простор нелем презентовати досягнуты выслїдкы в окремых країнах, але представив і недорїшены вопросы ці перспектівы і планы до далшых років.

„Так само конґрес має вытворити простор і на шыршу діскусію ку вопросам і темам, котры зістають недорїшены в ходї дакілько конґресів. Цїлём конґресу є вытвортити штонайкомплекснїшый образ о актуалнім ставі, вызвах і перспектівах перед котрыма наш язык стоїть.“

Три днї богатого робочого проґраму

Конґрес далше продовжує робочов частёв. Почас трёх днїв участників чекать богатый проґрам. Окремы секції має Словакія, Польща, Україна, в єдній секції будуть рефераты із Хорватії і Сербії, так само має сполочну секцію Мадярьско і Румунія. Окрема секція буде і на общу тему русиньского языка, а так само на практіку русиньского языка.

На конґресї із своїма рефератами выступають такы познаты особности із области карпаторусиністікы як Павел Роберт Маґочій, Михайло Фейса, Михаіл Капраль ці Олена Дуць-Файфер. Но актівну участь із рефератами беруть і далшы вызначы лінґвісты як Лука Калві із Італії, Михал Вашічек із Чеськой републікы ці Натан Маркс із Споєных штатів Америкы.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР.