11. 5. 2024: Ряджена корекція думаня
Інтересным было бы знати, што чули авторы, кедь писали ряджену корекцію.
Смотрити до сортіменту чеськых і словацькых антікваріатів, головно теперь, кедь суть доступны і в онлайн світї, а не мусить чоловік здерти ногы ходжінём по двох републіках, много раз принесе свої плоды. Іщі все мож найти інтересны і цїнны выданя з епохы меджівойновой Чехословакії.
Самособов, же якраз тот, хто пише даный коментарь, є тот припад, котрый такы інтернетовы прогулькы по антікваріатах робить з головным цїлём, найти зясь штось „нове“ старе, што повязане з Підкарпатьсков Русёв і Русинами. І недавно єм мав щастя, кедь єм трафив аж на три такы книжкы, а скоріше, як єм собі пораховав, кілько то довєдна буде грошей, уж пришов мейл о потверджіню мого накупованя.
Но не баную. Розшырив єм собі свою пріватну „бібліотеку карпаторусиністікы“ о далшы цїнны публікації. Єднов з трёх купленых книжок были і „Повісти із Закарпатьской Україны“, котру в Празї в чеськім языку выдали авторы Ян Душанек і Франтїшек Ґабріел у 1946-ім роцї.
Але книжка, як єм ся по выконаню свого „розслїджіня“ дізнав, выникала скорїше. Перлины русиньской словесности, народной творчости, были позбераны авторами до року 1938. Но знаме, якы были далшы історічны події. Мнїхов, курта Друга републіка а пак Гітлером діріґованый розпад Чехословакії. На выдаваня русиньской народной літературы із Підкарпатьской Руси не быв якраз втогды час.
Тот час пришов аж по Другій світовій войні, но вєдно із закінчінём войны пришла і насилна анексія Підкарпатя а з тым скапчана насилна українізація Русинів, котра, нажаль, іщі і днесь не є на тій теріторії закінчена.
То, што є інтересне своїма парадоксами, є вступне слово до книжкы, котре написали авторы. І ту відїти, же сторінка і пів тексту „перешла“ войнов і обставинами по нїй.
Покля на початку чути духа чехословацького меджівойнового періоду, на кінцю тексту сьме у паралелнім козмосї, выдуманім комуністічно-націоналістічнов україньско-совєтьсков пропаґандов.
Покля на початку чітаме о землї і людях, котры перешли многыма войнами, терпінями, утискованём, о народї, котрый перешов многыма страстями, жебы собі выдобыв почас тых многых столїть наконець свою самобытность, на кінцю уж чітаме, же книжка є написана з любви до землї, котрій перед дакілько роками належало наше сердце, а котра теперь „вернула ся ку своїй матери“.
То ясне дїло, же авторы дописали вступне слово, так як на тот час треба было. Якбач можеме быти на сто процент певны і в тім, же кедь у 1938-ім роцї была книга докінчена, не мала назву „Повісти із Закарпатьской Україны“.
Авторы, котры у векшыні вступного слова проявлюють ся як векшына чеськых інтелектуалів, котрых в меджівойновім періодї очарила підкарпаторуська земля Русинів, на кінцю того самого тексту прияли, ці уж добровольно або під погрожінём, же книга не буде выдана, ряджену корекцію думаня, і аж бє до оч, як є текст на єднім місці властно розбитый своёв нелоґічностёв.
Інтересным было бы знати, што чули авторы, кедь писали ряджену корекцію. Як автор текстів знам, як сьме чутливы на кажду єдну корекцію, а така фундаментална, але головно неправдива корекція не могла быти штось, што бы ся їм робило легко. Але была то дань за то, же книжка выйде.
Може кебы авторы жыли по 1989-ім роцї, дочекали бы сьме ся і даякого другого оправленого, в тім припадї якбач выданя з первістным текстом і первістнов назвов. Але не біда, бо кедь оддумаме тот фалаток ідеолоґічного смаку, в книжцї найдеме прекрасны чеськы переклады нашой цїнной нематеріалной дїдовизны.
Омного векшов бідов є факт, же споминана ряджена корекція думаня переросла на Українї в одношіню ку Русинам до того, же фалзіфікація стала правдов. Но земля і народ, о котрій пишуть авторы на початку той книжкы, зістали так само силны, як о них написали у 1938-ім роцї, а зато, вірю, перейдеме посилнены і тот період.
Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР. Фото: Детайл обалкы з книжкы Ján Dušánek – Dr. František Gabriel: Pověsti ze Zakarpatské Ukrajiny.
