11. 8. 2024: Будик в Бруселї

Лукаш Когут може быти тым „когутом“, котрый зобудить европюосланцїв.

На польского европосланця Лукаша Когута єм першый раз обернув увагу, кедь в Европскім парламентї почав бісїдовати по слезьскы. Тлумач на анґліцькый зістав тихо. Когут вказав, же польскый язык і слезьскый – то два іншы планеты.

Было то в році 2020, а хоцьколи в будучности, кебы хтось із україньскым тлумачом почав у европарламенті бісїдовати по русиньскы, повторило бы ся тото славне – тихо. Окрем того, тоты два языкы і їх хоснователї в Польщі і на Українї мають єднакы проблемы. Узнаня.

Когут довгодобо боює за то, жебы ёго материньскый язык быв у Польщі узнаный реґіоналным языком, за думками автора коментаря нелем реґіоналным але меншыновым, і жебы ёго народ быв узнаный за, подля польской леґіслатівы, етнічну меншыну.

Теперь, в новім функчнім періодї Европского парламенту по вольбах, в котрых сьме голосовали в юни того року, Лукаш Когут став підпредседом Підкомітету Европского парламенту про людьскы права. Підкомітет має веце областей, повязаных з людьскыма правами, в рамках котрых робить.

Окрем іншого, тот підкомітет і оцїнює імплементацію інштрументів Европской унії в области людьскых прав і демокрації, і може в тім давати рекомендації і апелації на евроскомісію ці Раду Европской унії.

Европосланець уж ся высловивя, же Кашубы і Слезаци мусять быти в Польщі узнаны. Охрану етнічных і языковых меншын на уровни Европской унії має за єдну із пріоріт. На другім боцї за найвекшу проблему в Европі теперь бере то, што дїє ся на выходї контіненту – значіть, войну на Українї.

Підкомітет, котрого став Когут підпредседом, не є ани Олімп европской політікы, але на другім боці то ани не марна справа. Мінімално дає членови презідії веце простору на маневрованя, звертаня увагы на проблемы, а прямый контакт із веджіньом европарламенту ці Европской комісії.

Польскы Слезаци і Кашубы так дістали на европскій уровни цалком важного адвоката. Тот, по перше, тоту тему може теперь омного голоснїше одкрывати перед орґанами Европской унії, перед европосланцяюми.

По друге, може глядати підпору на створїня тиску, посередництвом европскых інштрументів, і они єствують, жебы Варшава конечно тым двом народам дала такы права, якы собі в европскій демократічній державі заслужать.

Но обмеджіня Лукаша Когута на проблемы тых двох народів у Польщі бы было так дакус мало, і так дакус еґоцентрічне. В підкомітетї, котрого став підпредседом, предсі іде о права людьскы, в тім чіслї і меншыновы, обще. Покля хоче свою функцію выконовати учтиво, пак бы не мав забывати і на іншых подобны проблемы.

Покля Когут видить, же днесь найвекшов проблемов Европы є война на Українї, пак бы ёго зрак было треба прямити іщі і на єдну далшу проблему того самого простору.

Ёго підкомітет буде мусити інтересовати ся і імплементаціёв меншыновых прав в кандідатьскій країнї – на Українї. Но і там бы мав польскый европосланець знати, же Русины мають тоты самы, а і векшы проблемы, як мають Слезаци ці Кашубы в Польщі.

Вшытко, што Україна уж „гейбы“ сповнила в одношіню ку меншыновым правам на жадость Брусела, нияк не дотулять ся Русинів! Притім мають Русины на Українї такы самы права на єствованя, на свій розвиток, на узнаня і узнаня свого языка, як два народы, котры боюють за свої права в Польщі.

Покля Лукаш Когут, наприклад і по конзултаціях із представителями Русинів у Польщі, возьме свою функцію до рук так, жебы досправды повнив тото, што бы мав повнити, пак бы міг быти тым „когутом“, котрый дакус із комфортного спаня зобудить европосланцїв і далшы европскы орґаны в области меншыновых прав. А вкаже і на русиньскы проблемы. Такый будик в Бруселї довго хыбує, і їм ся спить добрї.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.Ґрафічна і языкова управа: АРК в СР.