12. 12. 2020: Русины в різных країнах ся спаяють в кампанї з назвов Сьме Русины

В тых днях на Словакії проходить інформатівно-презентачна кампань з назвов Сьме Русины. За кампанёв стоїть Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС) і Русиньска оброда на Словеньску. До той актівности зачнуть ся припаяти і партнерьскы орґанізації в далшых державах, де жыють Русины.

Як інформовав председа ОСРС Петро Штефаняк, ку кампанї ся вже припоїла орґанізація Rusíni.cz і Общество приятелів Підкарпатьской Руси, котры діють в Чеській републіці, орґанізація Руска Бурса в Ґорлицях з Польщі, Руска лиґа і Націоналный совіт Русинів із Сербії, Дружство Руснак із Хорватії. Далшы партнеры бы ся мали придати в найблизшых днях з далшых держав. Русины вказують свою єдноту.

Народ з богатов історіёв

Русины суть цїлы столїтя народом, котрый жыє в Карпатах. Днесь як автохтонне населїня найдеме Русинів на Українї, на Словакії, в Польщі, Мадярьску і Румунії. Свої історічны діаспоры мають в Сербії, Хорватії, Северній Америцї, але головно вдяка існованю Чехословакії днесь чісленна комуніта жыє і в Чеській републіцї.

Свою еманціпацію як самобытный народ выразили уж в половині 19-го столїтя, коли подобный процес пережывали і іншы народы в тім середнёевропскім просторї. Якраз із того періоду походять і найвешкы русиньскы будителї як Александер Духновіч, Александер Павловіч, Адолф Добряньскый, Осиф Ґаґанець, Анатолій Кралицькый, але і многы далшы. Но многы історічны документы потверджують, же на тій теріторії, в Карпатах, жыли вєдно з далшыма сусїдьскыма народами уж дакілько столїть передтым.

Уж в часах свого возроджіня жыли Русины роздїлены – часть з них належала Угорьску, часть під Австрію (в днешнїй Польщі). І кедь Адолф Добряньскый просаджовав, жебы по револуції років 1848 – 1849 створив ся окремый русиньскый округ в рамках монархії, Русины втогды не были успішны.

Сітуація ся драматічно змінила на кінцю Першой світовой войны, кедь русиньска політічна репрезентація – домашня, і тота в америцькій еміґрації, вырїшыла, же і Русины вєдно з Чехами і Словаками хотять быти частёв Чехословакії. Тото їх рїшіня было акцептоване презідентом Масаріком, але і державами, котры выграли войну і котры то потвердили мірныма договорами.

І кедь в граніцях новой републікы не были вшыткы теріторії населены Русинами, а лем Підкарпатьска Русь і Пряшівщіна, і так Русины можуть брати меджівойновый період за часы свого найвекшого културного, політічного, освітнёго, но і матеріалного розвитку. А быв то і період другого русиньского народного возроджіня.

Вшытко змінила Друга світова война і історічны дії по нїй. Підкарпатьска Русь была анектована Совєтьскым союзом і в окремых державах, окрем Югославії, на довгы десяткы років народность Русин одписала ся з мапы народів. Русины были насилно українізованы, што вело скоріше до асімілації з маёрітным населїнём, кедьже українську орьєнтацію векшыново не прияли.

Непрязны впливы мали на русиньску народностну меншыну і такы дії, якыма были тзв. оптації до Совєтьского союзу із Чехословакії або Акція Вісла В Польщі. Многым ся здало, же під тиском українізації і різных репресій тот народ заженуть до минулости. Но не стало ся так.

Зміны пришли по 1989-ім роцї, коли вєдно із сполоченьскыма змінами в посткомуністічных державах, поступным здобыванём обчаньскых прав, было можне здобывати і права народностны. В тім часї зачало тзв. третє русиньске народне возроджіня, кедь в окремых державах уж од 1989-го року зачали выникати русиньскы орґанізації, котры у 1991-ім роцї створили і свою меджінародну платформу – Світовый конґрес Русинів.

Одвтогды Русины роблять на тім, жебы люди вертали ся ку свому походжіню. У 1995-ім роцї на Словакії быв кодіфікованый русиньскый язык, днесь в окремых країнах діють многы орґанізації, котры старають ся о културно-общественный жывот, выдавають книгы, періодічну пресу, Русины мають і свої електронічны медії. На Словакії, але і в іншых країнах, мають і свої професіоналны културны, медіалны ці педаґоґічны інштітуції.

Кампань Сьме Русины

Наперек тому, же Русины зажыли понад 40 років офіціалного „неіснованя“, не счезли з мапы світа. І днесь жыють і розвивають свою културу, язык, выдавають свої періодікы. Не счезли і вєдно із своїма сусїдами жыють в тых самых Карпатах, жыють в тых самых діаспорах як і в минулости. В дакотрых країнах веце, в іншых менше успішно будують своє школство, бо нова ґенерерація є фундаментом русиньской будучности.

На Словакії ся їм докінця в трёх по собі слїдуючіх списованях жытелїв подарило роснути і в роцї 2011 стали третёв найвекшов народностнов меншынов.

Назва іформачной кампані Сьме Русины є одказом на русиньску гімну, прияту Світовым конґресом Русинів, котрой автором є Александер Духновіч. Тота зачінать словами Я Русинъ былъ, есмъ, и буду... Русиньскы орґанізації на Словакії і в далшых країнах хотять вказати на факт, же Русины суть вірны одказу Духновіча, словам, котрыма зачінають свою гімну.

Русины видять, же сітуація є моментално найкрітічнїша у молодой ґенерації, котра може підлягнути асімілачному впливу. Она є єднов з найважнїшых цїленых ґруп, котру хотять русиньскы орґанізації ословити, жебы не забывали на одказ своїх предків, на то, кым суть і жебы ся за то не ганьбили. Но кампань хоче цїлково ословити Русинів, жебы продовжовали в тім, што їм было передане од їх родічів, старых родічів, в чім были выхованы, навеце в часї, кедь за своє походжіня не мусять ся ани ганьбити, ани ся бояти репресій про тото, кым суть.

Так само є кампань заміряна і на то, жебы звекшыти інформованость нелем меджі Русинами о своїм властнім народї, але і у маёріты і тым, маме надію, же дасть вклад ку звекшіню толеранції меджі народностями на Словакії, але і в далшых країнах, котры ся до кампанї через русиньскы орґанізації залучать.

В непослїднїм рядї треба спомянути про Русинів барз важный аспект. Тым, же до кампанї ідуть орґанізації з веце держав, Русины вказують, же суть наперек тому, же жыють в різных країнах, єден недїлительный народ.

В рамках каманї ся приготовило веце выступів. На популарній сітї Facebook суть к діспозіції рамикы на профіловы фоткы з написом Сьме Русины, котры суть затля лем в русиньскім і словацькім языку. На фанпейджі Округлого стола Русинів Словеньска зачінають прибывати відеа вызначных особностей з різных областей жывота – културы, політікы, наукы, котры гордо голосять ся ку свому русиньскому походжіню. Приготовлены суть і різны банеры, білборды, на котрых так само знамы люде будуть презентовати гесло кампанї. Русины сягнуть і по історічных особностях, по цїлосвітово знамых особностях, котрых одказ будуть в рамках тых актівностей приносити сучасникам. То вшытко про векшу інформованость внутрї русиньской комуніты, але і маёрітного населїня.

Петро МЕДВІДЬ, говорця ОСРС, языкова і ґрафічна управа: ред. АРК в СР.

Script logo