13. 2. 2017: Завершіня девятого річника Літературного конкурзу Марії Мальцовской

Проєкт Літературный конкурз/Literárna súťaž має уж веце як десятьрiчну традіцію (не все быв Міністерство културы СР, наслїдно Урядом влады СР – підпроґрам култура народностных меншын схавленый). Під назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской быв проєкт подаваный од року 2011. Реалізаціов проєкту такой сорты має Сполок русиньскых писателїв намір мотівовати русиньскых актівных писателїв, але і такых, котры ся на літературну сцену іщі лем хотять дістати. Якраз конкурз є можностёв, як о собі і своїй творчости дати знати, а поступно ся діставати на сцену русиньской літературы.  Сполок має за собов уже много успішных проєктів, котры орґанізовав за помочі фінанчной підпоры Уряду влады СР. Літературный конкурз є єдным з них. Минулорічна вызва про писателїв – запоїти ся до конкурзу принесла кінцём рока свої выслїдкы.

 

В роцї 2016 ся одбыв уж девятый рочник Літературного конкурзу, але, як сьме высше увели, під назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской (на честь вызначной русиньской прозаічкы, котра одышла до вічности в роцї 2010) ся конкурз одбыв по третїй раз. Цїлём проєкту, як сьме уж спомянули, є мотівовати, підпорити і дати простор знамым і скушеным, но і молодым зачінаючім авторам, презентовати свою творчость. Перед самотным семінаром, котрый ся реалізує в рамках уведженого проєкту, вшыткы засланы творы суть даны на посуджіня одборній поротї. На заключнім семінару мають авторы можность стрїтити ся з членами пороты і конзултовати з нима о своїй творчости. По выголошіню выслїдків конкурзу вшыткы творы, посланы до конкурзу суть звычайно публікованы на сторінках літературной прилогы часопису Русин з назвов Поздравлїня Русинів. Позітівным є факт, же літературну сторінку зачав од року 2016 приправлёвати докторанд ІРЯК, абсолвент штудійного проґраму русиньскый язык і література в комбінації із словацькым языком і літературов, котрый ся замірює на русиньску літературу по роцї 1989 – Мґр. Міхал Павліч.

В тім рочнику брало участь девять авторів, но дакотры послали ай по два жанры, также порота посуджовала довєдна 13 літературных творів. Опроти минулому року мож зазначіти підвышене чісло новых, зачінаючіх авторів опроти уже знамым і острїляным писателям. Скушеным авторам як суть Юрко Харитун або Штефан Сухый в тім роцї секундовали новы мена, такы як Домініка Новотна, котра є в сучасности штудентков русиньского языка в комбінації з російскым языком, і Даньєла Капралёва, кураторка сниньского каштеля, в русиньксім контекстї знама як вытварнічка і любителька уменя.

 

Потїшуючов была тыж жанрова різнородость, котра ся опроти минулому року росшырила о драматічну творчость. Конкурзу але ясно доміновала ліріка, точнїше рефлексівна, природна, любовна, а таксамо поезія про дїти. З куртов прозов пробовала щастя Домініка Новотна з трёма авторьскыма приповідками звязаныма єднов централнов персонов.

 

Выголошіня выслїдків конкурзу проходило кінцём децембра в просторах Бібліотекы карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы. Позваня прияли дакотры  авторы, што ся запоїли до конкурзу, але і штуденты інштітуту. Выголошіню выслїдків передходило публічне чітаня укажок з творів, засланых до конкурзу. З потїшінём ознамлюєме, же на третїм місцї ся умістнила зачінаюча поетка Даньєла Капралёва, котрой рефлексівна поезія заінтересовала пороту своёв образностёв, прямостёв і одкрытостёв. В єй віршах мож было зазнаменати авторчине чутя к уменю, к умелецькому переносу значіня і камуфлованому выражіню свого внутрїшнёго росположіня. Друге місце обсадила Людміла Шандалова, писателька, котра на русиньскій літературній сценї не є аж так  довго, но наперек тому єй творчость приносить новый вітор до русиньской літературы. За свою творчость в книжцї про дїти Подьте дїти, што вам повім..., была в роцї 2014 оцїнена Преміов за русиньску літературу, котру удїлює Карпаторусиньскый научный центер в США. До Літературного конкурзу Марії Мальцовской того року послала оріґіналну любовну і природну ліріку. На першім місцї ся умістнив скушеный русиньскый писатель Штефан Сухый, котрый до конкурзу загнав гнедь три літературны жанры – лірічны творы, епічны творы і драматічну інсценацію. Жюрі але найвеце заінтересовала ёго драма Мадрячка, котра зображує остатнїй вздор хлопа, што по роках неспокійного манжелства рїшыв ся зохабити свою жену і жыти свій жывот слободнї, подля себе, в старобінцю. Но минулость собі го найде і там.

 

Літературный конкурз Марії Мальцовской того току мож оцїнити як успішный. Віриме, же орґанізованя такого проєкту може повзбудити новых авторів, котрых творы вышли на світло першыраз, не давати свою творчость лем десь до шуфладкы, бо суть то творы інтересны, писаны од сердця і про русиньску літературу цїнны. Прото собі заслужать, жебы їх чітала публіка, мінімално посередництвом літературной прилогы часопису Русин, найстаршого новдобого русиньского періодіка, котре выходить реґуларно од року 1991.

 

Дякуєме вшыткым, котры ся до конкурзу запоїли а віриме, же свої творы будуть посилати  і до далшого рочника конкурзу. Оцїненым сердечно ґратулуєме і жычіме много іншпірації до далшого писаня.

 

 Мґр. Зденка ЦIТРЯКОВА, докторандка Центра языків і култур народностных меншын – Інштітуту русиньского языка і културы ПУ.