13. 4. 2022: Недожытый юбілей Любкы Сеґеди-Фалц
На початку 2000-іх років основала русиньску орґанізацію в Хорватії.
В тых днях припоминаме собі недожытый юбілей – 90 років од народжіня єдной із найвызначнїшых русиньскых дїятелёк в рамках днешнёй Хорватії, котра была і нашов добров поетков а учітельков.
Бісїда є о Любцї Сеґеди-Фалц, котра одышла од нас перед штирёма роками, точно на свій день народжіня.
Наша писателька
Народила ся Любка Фалц, за слободна Сеґеди, 10-го апріля 1932-го року у Петровцях, у втогдышній Югославії, днесь Хорватія. В родных Петровцях выходила штири класы основной школы, штири класы ґімназії і малу матуру абсолвовала у Вуковарї, і пак штудовала на учітельскій школї в Осієку.
Професіёв учітелькы, котру выштудовала, занимала ся цїле своє професіоналне жытя. Учітелёвала в Миклушевцях, родных Петровцях і довгы рокы в Дреновцях, одкыль і пішла на пензію.
Любка Сеґеди-Фалц од молодости мала любов ку літературї. Одышла лем як єденадцятьрочна з родного села, но свою любов, котру одтыль собі однесла, перемінила до стихів.
Писати властны творы почала іщі на середній школї, а першый стих під назвов Квитки у полю публіковала у 1954-ім році в русиньскім часописі Шветлосц. Їй творы далше появляли ся і у вуковарьскім выданю Нова думка ці в народных календарях, котры Русины на нижнїй землї выдавають.
Перша збірка поезії Любкы Сеґеди-Фалц вышла аж омного пізнїше. Мала назву Подоба з далєка і з друку вышла в роцї 1975. Другу збірку стихів выдала в роцї 1999 і мала назву Класки. Перед смертёв мала до друку порихтовану і третю поетічну збірку, якій дала назву Шерцо на червеним партку. Но не дожыла ся выданя той поетічной збіркы.
Хоць на своїм контї не мала много властных збірок, но друком їй вышло понад 250 стихів. Їй поезія нашла ся у веце антолоґійных выданях, меджі котрыма мож спомянути Антолоґия поезиї з року 1963, Булке са усана з року 1977, Антолоґия рускей поезиї з року 1984 ці Русинськый ренесанс із 2008-го року.
Любка Сеґеди-Фалц была і лавреатков Премії Александра Духновіча за русиньску літературу. Тітул лавреата і нагороду дістала у 2006-ім роцї в Криніцї, почас 4-го Бєнале русиньской/лемківской културы. Премія їй была удїлена якраз за другу збірку з назвов Класки.
Актівна дїятелька
Кедь бісїдуєме о Любцї Сеґеди-Фалц, треба підкреслити, же цїле своє жытя была актівнов женов. В молодости была єднов із основателїв културного общества школярів під назвов Пасарйтов у Петровцях. Общество дістало назву на їй пропозіцію.
Пізнїше была і членом Общества сримскых писателїв. В 1990-ых роках у Вінковцях коло културного дому вела співацьку секцію. На ліїнїх школах в тім часї учіла русиньскый язык. Позберала і редаґовала антолоґію під назвов Поезия и проза Русинох и Українцох у Горватскей.
По 1989-ім роцї пришов новый русиньскый возродный процес, але в тім самім часї зачала дїлити ся і втогдышня Югославія на окремы державы. Русины на нижній землї нашли ся у двох державах – в Сербії і в Хорватії. Русинам в Хорватії было треба мати властну орґанізацію. І при тім была Любка Сеґеди-Фалц.
8-го юна 2003-го року в Петровцях одбыло ся основаюче засїданя орґанізації, котра дістала назву „Руснак“ Дружство Руснацох у Републики Горватскей.
Основателями были три жены. Любка Сеґеди-Фалц, Нада Баїч і Наталія Гнатко. Сеґеди-Фалц стала першов председательков той орґанізації, котра была офіціално зареґістроавана 23-го юна того самого року. Пак была в далшых роках честнов председательков. Так само пак за Хорватію была і першов представительков у Світовій радї Русинів, кедьже Хорватія вступила окремо і до Світового конґресу Русинів.
Поетка, учітелька, котра мала велику почливость ку нашій културї, была і членков Дружства про русиньскый язык і літературу в Новім Саді, а так само і членков Світовой академії русиньской културы з вцнтром у Торонтї.
Вмерла Любка Сеґеди-Фалц 10-го апріля 2018-го року у Вінковцях, похована была 12-го апріля в родных Петровцях.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР
