13. 6. 2025: Парламент в Букурештї привітав XVIII. Світовый конґрес Русинів
В пятніцю, 13-го юна 2025-го року, одкрыло ся засїданя XVIII. Світового конґресу Русинів (СКР) в румуньскій Букурештї. Русиньскы делеґації із членьскых держав СКР почали сходити ся до століцї Румунії вже од середы.
Тогорічне засїданя СКР є выняткове тым, же делеґатів привітали на їх засїданя просторы Палаца Парламенту. Орґанізатором тогорочного конґресу є Културне общество Русинів Румунії – членьска орґанізація СКР, котру веде Ґеорґій Фірцак. Фірцак сам быв довгы рокы посланцём Парламенту Румунії – Посланецькой сеймовнї, за русиньску народнуснтну меншыну. Моментално є посланцём за Русинів ёго сын – Юліус Маріян Фірцак.
В Букурештї суть присутны делеґації із вшыткых членьскых держав СКР – Словакії, Польщі, Україны, Румунії, Мадярьска, Чеськой републікы, Сербії, Хорватії а Северной Америкы (Канада і США). Потішуючім фактом є, же тот рік делеґація Северной Америкы має аж 8 членів.
В пятніцю пополудне зачало проходити засїданя XII. Світового форуму русиньской молодежи.
Конґрес поздоровив і презідент
Засїданя было одкрыте гімнами – румуньсков, европсков, русиньсков і містнов русиньсков. По гімнах на початок конґресу помолив ся за русиньскый народ і проходжіня СКР ґрекокатолицькый священик – отець Василь Бойчук.
Пак приговорив ся делеґатам і гостям сучасный председа Світовой рады Русинів як орґану діючого меджі засїданями Світового конґресу Русинів – Штефан Лявинець, котрый вшыткых привітав і подяковав за то, же XVIII. Світовый конґрес Русинів може проходити в просторах румуньского парламенту. Председа пак передав слово орґанізаторови – Ґеорґіёви Фірцакови, якый ся курто приговорив участникам, i пак наслідовали приговоры честных гостїв.
Посередництвом свого головного радника – Каталіны Ґалер, яка выступила як перша, поздоровив конґрес презідент Румунії Нікушор Дан. Делеґатам СКР приговорив ся і посланець Парламенту Румунії Петре-Флорін Маноле, котрый сам належыть ку єдній із 20-ёх народностных меншын в Румунії – булгарьскій.
Мірче Думітру – віцепрезідент Академії Румунії – културно-научной інштітуції, котра має свій центер в Букурештї, по своїм приговорї передав в імени презідента той інштітуції – Іоана-Аурела Попа Діплом і плакету за вызначны досягненя в културї Павлови Робертови Маґочійови і Ґеорґіёви Фірцакови.
Участны были і далшы цїнны гостї, наприклад старостове сел, в котрых жыють Русины в Румунії.
Передали премію Турка-Гетеша і Манайла
Пак продовжовала святочна часть проґраму переданём Премії Василя Турка-Гетеша і Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025.
Лавреатом Премії Василя Турка-Гетеша за 2025-ый рік став Франціск-Оскар Ґал із Румунії, котрого на премію номіновало Културне общество Русинів Румунії. Ґалови была удїлена премія за „досягнуты вынятковы вызначны резултаты при розвитку, здоконалёваню і презентації русиньской културы у вшыткых їй аспектах“.
Націонална премія за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025 має тот рік лавреата із Підкарпатя. Став ним Михаіл Белень, вызначный русиньскый малярь, скулптор, ґрафік. На премію го номіновало Краёве общество підкарпатьскых Русинів – членьска орґанізація СКР за Україну.
Франціск-Оскар Ґал
Франціск-Оскар Ґал (22-го мая 1968 р., Алба-Юлія) тїсно є звязаный з роботов Културного общества Русинів Румунії. Адмініструє сайт орґанізації, од 2001-го року є сполупрацовником і членом редакчной колеґії місячных журналів Русинська віра і Русинськый журнал.
Так само є орґанізатором фестівалів, експозіцій і далшых културно-общественных подій Русинів Румунії. Сполуорґанізовав два Світовы конґресы Русинів – у Сіґетї і Деві. В роках 2001 – 2022 быв парламентарным радником, в роках 2013 – 2022 быв підпредседом Културного общества Русинів Румунії. Є сталым участником засїдань СКР.
Михаіл Белень
Михаіл Белень (19-го мая 1951 р., Лісковець, Підкарпатя), то єден із найвызначнїшых нашых сучасных вытварных умелцїв. Заслуженый художник Україны, лавреат Націоналной премії імени Островского, лавреат Областной премії імени Вакарова, член Націоналного общества художників Україны, Націоналного общества журналістів і Націоналного общества дізайнерів.
Белень найвеце розкрыв свій талент у скулптурї, в монументалных творах. Кедь маєме спомянути холем дашто з ёго богатой творчости, пак треба повісти, же зробив майже три десяткы памятників, меджі котрыма є і памятник Духновіча в Ужгороді ці памятник Шандора Петефі в мукачовскім замку Паланок.
Белень є автором майже 500 медайл, з котрых векшына є присвячена вызначным дїятелям історії, наукы і світовой културы. Так само розробив понад 80 памятных таблиць, наприклад і особностям підкарпатьского краю як єпіскопам Андрійови Бачіньскогому і Теодорови Ромжови, но і Йосифови Бокшаёви, Адалебетови Ерделіёви ці Федорови Манайлови.
Михаіл Белень є і ґрафік, першый на Підкарпатю проілустровав жывотну путь Александра Духновіча у ґрафіцї. Ёго роботы суть на Українї, в Росії, Італії, Франції ці на Словакії.
Председа передав Почестны грамоты
Світова рада Русинів вырїшыла тот рік почас засїданя СКР передати і Почестну грамоту дїятелям, орґанізаціям або інштітутціям, котры много років актівны суть в русиньскім русї, і дали великый вклад до розвитку русиньского народа.
На Почестній грамот, котрой автором є русиньскый малярь Андрій Манайло, є великый ерб Русинів, якый быв схваленый на попереднїм засїданю Світового конґресу Русинів, два рокы тому в Новім Садї.
Почестны грамоты передав председа СРР Штефан Лявинець Павлови Робертови Маґочіёви, Аґатї Пілатовій, Андріёви Копчови, Ґеорґіёви Фірцакови i Валеріёви Падякови. Грамота была передана і Културному обществу Русинів Румунії, яке святкує 25 років од основаня, далше Русиньскій обродї на Словеньску і Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові при нагодї 30-ой рочніцї од кодіфікації Русиньского языка на Словакії.
По переданю грамот Валерій Падяк одпрезентовав книжку Історік і проблемы народтворіня: научна і общественна робота Павла Роберта Маґочія, котра вышла по україньскы у Выдавательствi Падяк минувшый рік.
Пак делеґаты оддали честь минутов тиха вызначным русиньскым особностям, котры вмерли в меджіконґресовім періодї – за послїднї два рокы. Їх мена прочітав председа СРР.
Конґрес зачав першый робочій день
По святочній части делеґаты XVIII. Світового конґресу Русинів почали робочу часть. Участны схвалили проґрам першого пленарного засїданя, конґресовы комісії і скрутаторів. Пак приговорив ся честный председа СРР Павел Роберт Маґочій.
Маґочій акцентовав, же русиньскый рух є дуже успішный у світї, а то у многых аспектах. А то і вдяка тому, же фунґує Світовый конґрес Русинів, котрый є акцептованый і меджінародныма авторітами. Єдночасно подяковав сучасному председови Лявинцёви, же то і ёго заслуга за послїднї рокы.
Проґрам є напланованый аж до вечурных годин. Делеґаты днесь выслухають справы председы СРР, Ревізной рады, будуть чути о дїятельности членьскых орґанізацій за послїднї два рокы, ці справы председів конґресовых комісій.
В суботу буде XVIII. Світовый конґрес Русинів продовжовати другым пленарным засїданём. В тот день буде выберати ся і новый склад Світовой рады Русинів а буде проходити і вольба председы СРР як орґану меджі окремыма засїданями СКР. Почас другого пленарного засїданя буде так само прията резолуція.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: АРК СР.
