14. 2. 2020: Русин-науковець проф. ПгДр. Осиф Сіпко, ПгД., ославив 70 років од свого народжіня

Профефор про фах славяньскы языкы і літературы Осиф Сіпко народив ся 14. 2. 1950 у русиньскім селї Камюнка, Старолюбовняньского окресу. Він абсолвент штудій російского языка і історії на Філозофічній факултї в Пряшові Універзіты П. Й. Шафарика (УПЙШ) в Кошіцях (1968 – 1973). В роках 1972 – 1973 абсолвовав стаж на Кубаньскій штатній універзітї в Краснодарї, вдогдышнёго СССР. В роках 1973 – 1987 робив як середнёшкольскый учітель на Ґімназії П. Й. Шафарика в Рожняві.  Роках 1987 – 2000 діяв на катедрї російского языка і література Педаґоґічной факулты в Пряшові УПЙШ в Кошіцях, од року 2000 діє на Філозофічній факултї Пряшівской універзіты (ФФ ПУ), де робив у функції директора інштітуту (2003 – 2007) і продекана (2007 – 2011). В сучасности є директором Транслатолоґічного і перекладательско-тлумачного центра ексцелетности при ФФ ПУ.

В роцї 1983 здобыв на ФФ УПЙШ в Пряшові тітул ПгДр. Екстерну докторантуру на Інштітутї російского языка А. С. Пушкіна в Москві (1989 – 1994) закінчів у 1994 роцї обгаёбов дізертачной роботы „Прагматический компонент косвенной оценки в русском публітіческом тексте‟ (ПгД.). В роцї 2000 быв габілітованый на доцента (габілітачна робота під назвов „Historické i literárne reminiscencie v súčasnej ruskej a slovenskej tlačí; FF PU v Prešove), в роцї 2003 быв інавґурованый на професора (ёго інавґурачна лекція несла назву „Precedentné fenomény v jazyku; FF PU v Prešove).

Сфера баданя

У научнім баданю ся занимать главно гляданём обєктівного перепоїня языка і етнокултуры, што дійшло до веджіня многых проєктів у рамклах аґентур VEGA, KEGA і заложіня Лінґвокултуролоґічного і перекладательско-тлумачного центра експелентности (LPTCE) нa ФФ ПУ у Пряшові на основі проєктів із штруктуралных фондів ЕУ. В сучасности є директором споминаного центра. Ёго довготрывале одборне гляданя о препоїню языка і етнокултуры суть аплікованы главно при баданю російского і словацького публіцістічного тексту. З уведженой области публіковав коло 200 научных і одборных робот. Свої баданя презентовав на многых домашнїх і загранічных научных подіях. Із найвазнамнїшых были ёго презентації на світовых конґресах МАПРЯИЛ (Международная ассоціація преподавателей русского языка и литературы) в роцї 1999 в Братїславі, в р. 2003 в Санкт Петербурзї, в р. 2007 у Варнї).

Ліґвокултуролоґічны баданя реалізує в значній мірї на конфронтачній російско-словацькій основі з транслатолоґічныма выводами (моноґрафія [1]). При російско-словацькых ліґвокултуролоґічных бадань ся орьєнтує на гляданя языковых указателїв народной менталности і в рамках етнопсіхолінґвістікы [2].

Важнов частёв ёго споминаных філолоґічных бадань є гляданя конотачной частины языковых єдиніць [3]. Довготрывале ліґвокултуролоґічне баданя презентовав в моноґрафії заміряній на гляданя росіиско-словацькых языково-комунікачных еквівалентів [4]. В рамках LPTCE сумарізовав уведжене філолоґічне баданя в моноґрафії о соціално-комунікачных выводах ліґвокултуролоґії [5]. Свої порівнуючі російско-словацькы ліґвокултуролоґічны баданя апліковав у російскій верзії книжкы о Пряшові і ёго околіцї [6]. Ёго ліґвокултуролоґічны баданя были презентованы на научных конференціях в рамках політічной ліґвістікы. Є членом редакчной рады научного часопису „ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЛИНГВИСТИКА/POLITICAL LINGVUISTICS‟, котрый выдає Міністерство освіты Російскойн Федерації і далшы орґанізації.

Ёго навчалны дісціпліны

• Сінтаксіс російского языка

• Вступ до языкознательства

• Методолоґія языкознательства

• Вступ до транслатолоґії і історія перекладу

• Язык і култура

• Етнопсіхололіґвістіка

• Інтеркултурна комунікація

 

Моноґрафії і книжны публікації

[1] Eтнокултурный базис русско-словацьких переводов. Prešov 1999. 143 s.

[2] Etnopsycholingvistické východiská rusko-slovenských a slovensko-ruských prekladov. Prešov 2002. 162 s.

[3] Texty so zvýšenou etnokultúrnou konotáciou – Tексты с повышенной етнокультурной коннотациєй. Prešov 2002. 258 s.

[4] Hľadanie ekvivalentnosti – В поисках еквивалетности. Prešov 2008. 444 s.

[5] Teoretické a sociálno-komunikačné východiská lingvokulturológie. Prešov 2011. 320 s.  

[6] Прешов и ево окресности. Путевосдитель. Prešov 2012. 130 s. (Spoluautorka N.L. Smirnovová.)

[7 ] Прецендетные имена в позициим оценочных средфств. Prešov 2013. 265 s.

Здрой: https://www.unipo.sk/filozoficka-fakulta/instituty-fakulty/institut-rusistiky-ff/ludia/profesoriaprofesorky/jozef-sipko/. Актуалізовав: Марек ХОВАНЕЦЬ, 13. 2. 2020, переклад зо словацького языка і фото: А. З.

Ку многым ґратулантам припоює ся і Академія русиньской културы в Словацькій републіцї, редакція Русина, єй працовници, котры нашому юбілантови желають кріпке здоровя, добре чутя, родинне щастя і іщі далшы робочі успіхы. На многая і благая лїта!

Script logo