14. 9. 2019: 140 років од народжіня Еміліана Бокшая

Еміліан Бокшай (Емиліян Боркай, Boksay Emil) народив ся 15. септембра 1889 в Кобьлецькій Полянї у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь теріторія Україны і умер 8. мая 1976 у Кошіцях у втогдышнїй Чехословакії, днесь теріторія Словакії. Быв священиком, редактором, учітелём і сполоченьскым діятелём русиньской орьєнтації на Підкарпатьскій Русі.

Брат вытварного умелця Осифа Бокшая. Е. Бокшай учів ся в Мукачовскій ґімназії і Централній теолоґїчній семінарії в Будапештї (1907 – 1909). Быв высвяченый на ґрекокатолицького священика у 1914 р. і почас Першой світовой войны служыв ґрекокатолицькым капланом Мукачова. По розпадї Австро-Угорьска брав актівну участь у політічнім жывотї Підкарпатьской Русі як секретарь „Руського клубу‟ (1919). Быв редактором-закладателём (1935 – 1938) русиноязычных новинок „Недѣля‟, котры были фінанцованы Мукачовсков ґрекокатолицьков єпархіёв. Почас років 1918 – 1944 Е. Бокшай учів прінціпы віры на Ужгородьскій ґімназії, про яку написав дакілько учебників у русиньскім языку о основах хрістіаньской моралкы і церьковной історії. При кінцї Другой світовой войны (1945) еміґровав до Кошіць, де жыв до кінця свого жывота.

 

Література: Андрій-Йосип Васков, о. Емиліян Бокшай (Ужгород, 1994).

Іван ПОП, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, (Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, на с. 61), переклад і звыразнїня писма: А. З.

Script logo