15. 1. 2021: Юрко ХАРИТУН: То правда, Пышна судьба, Бесїда з вітром (Стихы)

Юрко ХАРИТУН

ТО ПРАВДА

Здає ся
свою співанку не доспівам
приповідку не доповім
може на гусельках
тремоло заграю
рукы трясуть ся
а я бы так хотїв
Послухам плач квілючій
бучків росохачів
каламутной рікы на ярь
Часом із ними поплачу
забуду на гнїв
А як спомяну нашу долину
тихонько засплю як дїтина


ПЫШНА СУДЬБА

Наша любов
на іглах лежыть
як коле
і як болить
Пышна судьба
недозрїта вышня
а я думав
спянїє із того вірша
і буде лїпша
На любов нашу
намірив хтось
остры копії
Дякую вітре
твої маніры
колись і вірю
спянїлы
остры копії одвернули
Раны по іглах загоять ся
колоти будуть нераз
Тихо!
Не хочу збудити пыху

х х х

Рубань
а в нїй тілько малин
червеных
солодкых як ротик твій
Уж третїй день
падать доджік
Выплакане небо
В грудёх пустыня
По Ціросї плавають 
лодькы без плахт
на єдну сяду
де ня занесе не знаю
Без вітра не погне ся конарь

х х х

Присвоюєме собі долину
бо наша
присвоюєме собі красавіцю
найшумнїшу
Остружніцю
была наша
Присвоюєме собі згадкы на ню
буде наша


БЕСЇДА З ВІТРОМ

На чистім небі пару хмарок
чорных баранків
одбігли од отары
Бояли ся вовків?
Де ты вітре
дримаш десь у конарях?
Жень їх фрышно
ты не видиш
кілько воды в потічках!
Вітор старый
гнав отару
далеко аж за хотарь
Усміхнуло ся сонечко
розпустило лучі косы
погладило земли тварь
А кедь буде
вітре треба
прийде спека на наш край
прошу
прошу
п о м а г а й


(З приправлёваной книжкы Юрка Харитуна – Надгорїты мої днї.)

Script logo