15. 12. 2016: Конституцийний Суд Украіны засідал в справі языковой політикы державы

По першым, начальным засіданю Конституцийного Суду Украіны в справі языковой політикы державы, котре одбыло ся 17. листопада/новембра 2016 р., проходили дальшы засіданя, вызначены на 13. і 14. грудня/децембра т.р., будучы продолжыньом процедуры устного выслуханя, тыкаючого внеску 57 народных депутатів Верховной Рады Украіны, зложеного в ціли розсмотріти згідніст Уставы о принципах державной языковой політикы (од назвиск авторів закону знаной тіж як «Закон Колесниченка-Ківалова») з конституцийом Украіны. В законі бодай перший раз в істориі украіньского законодавства явил ся русиньскій язык, вычыслений посеред 18 другых реґіональных/меншыновых языків.

Хоц Устава о принципах державной языковой політикы была схвалена і підписана товдышнім президентом Віктором Януковичом іщы в 2012 році, такой доднес в великій мірі являт ся лем віртуальным документом, котрий де факто не фунґує. По украіньскій революциі 2013/2014 років, єдным з першых рішынь членів Верховной Рады Украіны было скасуваня закону Колесниченка-Ківалова, але, конец-кінцьом, в.о. президента Украіны Александер Турчынов того не підтримал, не підписуючы зложеных документів, арґументуючы, же наперед мусит быти представлений новий проєкт уставы, реґулюючий языкову політику державы. Рішыня депутатів Верховной Рады было остро скритикуване через м.ін. політиків західніх сусідів Украіны і представників Европейской Уніі як ограничыня основных прав нацийональных меншын, якы в Европі являют ся єдныма з основных вопросів іх охороны і підпоры.

На засіданях в днях 13. і 14. грудня/децембра т.р. выповідали ся запрошены судом експерты з обшыри языкознавства, социйолінґвістикы, ци языковой політикы, та пару депутатів Верховной Рады з часів, коли была схвалена Устава о принципах державной языковой політикы. З уст декотрых експертів мож было почути неґативны опініі, котры тыкали русиньского языка. Продолжуючы комуністичний підхід в справі статусу русиньского як окремого меншынового языка, запрошены експерты піднимали популистичны темы і неправдивы арґументы, напр. о тзв. політичным русиньстві, основаным проф. П. Р. Маґочійом(!), або о русиньстві взагалі, котре было выдумане в 80. рр. ХХ столітя в Америці(!). Вартат підчернкути, же більшіст внескодавців, стремлячых ґу проведіню процедуры конституцийности реченой уставы, звязаных єст (было) з украіньском нацийоналистичном партийом Свобода, маючом русофобічний і русинофобічний напрям.

По одкрытых пленарных засіданях в днях 13.-14. грудня/децембра т.р., Конституцийний Суд Украіны скінчыл процедуру устного выслуханя свідків і експертів, переходячы до дальшого етапу, котрым являт ся закрыта част розмостріня внеску 57 депутатів о провіріня конституцийности закону о языковій політиці державы.

Внесок о провіріня згідности з конституцийом Украіны спомненого закону был выкликаний і тым, же подля внескодавців был схвалений незаконно, з нарушыньом обовязуючых процедур, але єдном з часто підниманых тем єст статус украіньского языка як державного і боязн перед розшыріньом прав меншыновых/реґіональных языків, котры – як суґеруют декотры активісты Свободы – можут локально заступити офіцияльний державний язык, што тыкат предовшыткым східньой обшыри Украіны, де в великій більшости жыют росийскоязычны Украінці.

Украіна, котра по революциі 2013/2014 рр. рішыла стремити ґу демокрациі і направити ся на европейскій пут, єст зобовязана хоронити і підпорювати меншыновы языкы, понеже уж понад десят років тому ратифікувла м.ін. Европейску Карту Реґіональных або Меншыновых Языків. То документ сиґнуваний Радом Европы, яка што деякій час контролює сиґнатарів Карты з выконуваня єй постанов, і уж в 2010 році рекомендувала Украіні вызнати русиньскій язык. Зато і з апробатом Рада приняла (документ з 2014 рока), же нашол ся він на листі реґіональных языків в Уставі о принципах державной языковой політикы. Ситуация змінила ся в найновшым справописі з вересня/септембра 2015 р., ідучым од украіньскых власти, в котрым вертат хоснувана в комуністичний період арґументация, одкликуюча ся до «штучно сотвореного понятя русиньскій язык», якє в украіньскій науці обнимат украіньску языкову обшыр, зато і русиньскій язык не може быти вызнаний окремым.

Такій підхід могучо спомалят вводжыня на Украіні демократичных стандардів, але і погіршат смотріня на будуче в сторону (а і од стороны) Евросоюза, до котрого можут быти приняты лем тоты державы, котры выполняют тзв. Копенгажскы критериі (то – окрем економічных – і політично-соспільны условя: стабільна демокрация, верховніст права, респектуваня людскых прав і респектуваня прав меншын).

Прихыляючы ся до вснеску неконституцийности Уставы о принципах державной языковой політикы з найвысшым правным актом – украіньском конституцийом, Конституцийний Суд Украіны може при нагоді забльокувати вызнаний статус русиньского языка на долгы рокы, понеже – позераючы на нестабільніст в тій обшыри од стороны поєдных, зміняючых ся фурт політичных опций, котры рядят Украіном – в наступных проєктах закону, реґулюючого права меншыновых/реґіональных языків, русиньского языка може бракнути, без огляду на вымрияну Украіном дорогу до Европы і цивілізуваных демократичных стандардів, але і на деклярациі декомунізациі державы, чого в фактичных рішынях іщы такой не видно.

Демко ТРОХАНОВСКІЙ

(Публіковане в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)

 

Script logo