15. 12. 2025: В Ужгородї вручіли Pro Arte Ruthenorum Михаілови Беленёви.
Як інформовав предеда Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч, 4-го децембра 2025-го року в Ужгородї, в Памятнім домі-музею народного маляря Україны Федора Манайла, одбыло ся святочне вручіня Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025 тогорічному лавреатови – Михаілови Беленёви.
Основателями премії за русиньске уменя є Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац в Мадярьску. Премія была основана почас засїданя XV. Світового конґресу Русинів, котрый у 2019-ім роцї проходив у Любовняньскых купелях. Тогорочный лавреат быв выголошеный почас засїданя XVIIІ. Світового конґресу Русинів у Бухарестї в місяцї юн.
Премію передала дівка Івана Манайла
Передала лавреатови премію Вікторія Манайло-Приходько, дївка великого майстра Івана Манайла, по котрім є тота нагорода названа. У своїм приговорї припомянула, же Михаіл Белень є звязаный із музейом їй дїда – єдного iз коріфеїв Підкарпатьской малярьской школы – Федора Манайла, бо є автором таблы Федорови Манайлови на стїнї музея, а так само зробив дві медайлы із портретом майстра. „Він натілько плодный скулптор, же про розвиток нашой културы не зробив веце нихто,“ зазвучало почас вручаня премії.
Жыва сила русиньской културы
Своє поздоровлїня загнав і Андрій Манайло, далшый малярь із славного русиньского роду, єден із основателїв той премії. „Днесь мы святкуєме нелем вручаня нагороды – мы честуєме жыву силу русиньской културы,“ написав на початку свого поздоровлїня Андрій Манайло. „Днесь із особливов честёв называме лавератом 2025-го року Михаіла Беленя, русиньского скулптора, творчость котрого стала камяннов кроніков духовной історії Підкарпатя і русиньского народа. Ёго творы – то память, матеріалізована у формі, то честованя традіцій, віра і любов ку родній землї,“ написав основатель премії. Підкрїслив, же памятникы, котры зробив Белень, Александрови Духновічови і іншым діятелям русиньского возроджіня, духовным пастырям і простым людём Підкарпатя, стали опорныма знаками русиньской історічной самосвідомости. „Ваш труд – то частка судьбы нашого народа. Вашы скулптуры – нашы камянны молитвы,“ пише ся в поздоровлїню.
Михаіл Белень
Михаіл Белень (19-го мая 1951 р., Лісковець, Підкарпатя), то єден із найвызначнїшых нашых сучасных вытварных умелцїв. Заслуженый художник Україны, лавреат Націоналной премії імени Островского, лавреат Областной премії імени Вакарова, член Націоналного общества художників Україны, Націоналного общества журналістів і Націоналного общества дізайнерів. Белень найвеце розкрыв свій талент у скулптурї, в монументалных творах. Кедь маєме спомянути холем дашто із ёго богатой творчости, пак треба повісти, же зробив майже три десяткы памятників, меджі котрыма є і памятник Духновіча в Ужгороді ці памятник Шандора Петефі в мукачовскім замку Паланок. Белень є автором майже 500 медайл, із котрых векшына є присвячена вызначным дїятелям історії, наукы і світовой културы. Так само розробив понад 80 памятных таблиць, наприклад і особностям підкарпатьского краю як єпіскопам Андріёви Бачіньскому і Теодорови Ромжови, но і Йосифови Бокшаёви, Адалбертови Ерделіёви ці Федорови Манайлови. Михаіл Белень є і ґрафік, першый на Підкарпатю проілустровав жывотну путь Александра Духновіча у ґрафіці. Ёго роботы суть на Українї, в Росії, Італії, Франції ці на Словакії.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР
