17. 10. 2016: 37. научный семінар карпаторусиністікы
• Челны представителї 37. семінара карпаторусиністікы: (злїва) лектор доц. Др. Страшімір Мітков Цанов із Шуменьской універзіты в Булгарьску, робітници Інштітутуту русиньского языка і култуты ПУ в Пряшіві – доц. ПгДр. В. Ябур, к. н., і ПгДр. К. Копорова, ПгД., орґанізаторка тых семінарів.
12. октовбра 2016 ся в засїдални Consilium maius Пряшівской універзіты в Пряшові одбыв 37. научный семінар карпаторусиністікы, якый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Тема лекції была „Стары і сучасны Булгары...‟ Юрія Венеліна – наука і ідеолоґія. Лекцію чітав доц. Др. Страшімір Мітков Цанов з Шуменьской універзіты єпіскопа Конштантіна Преславского в Шуменї, котрый є на Пряшівскій універзітї лектором булгарьского языка. Представив назераня Булгарів на роботу карпаторусиньского основателя булгарістікы і єдного з основателїв славістікы. Но основов лекції быв вплив ёго твору Стары і сучасны Булгары..., котрый написав як лаїк – історик, на Булгарів самых, бо професіов быв Юрій Венелін (Ґеорґій Ґуца, 1802 – 1939) доктором медицины. З лекції ся мож было дізнати, же якраз під впливом уведженого твору ся Булгары зачали формовати як єден із славяньскых народів. Зато сучасны Булгары відять у Венелінови вызначну народно-будительску особность періоду, в котрім Юрій Венелій жыв і писав.
Підтвердило ся, же є много областей, много вызначных людей і много подїй, о котрых мало знаєме, а зато такы научны і одборны семінары суть великым приносом про розвиток русиністікы.
Як уж є традіціов, і теперь ся в рамках семінара презентовали найновшы публікації з карпаторусиністікы. В Мадярьску вышли новы учебникы про основны школы, конкретно іде о учебникы Чітанка русиньского языка про I. і II. класу ОШ, Робочій зошыт про II. класу ОШ авторкы Наталії Байсы, учебник Народопис про І. – IV. класы ОШ авторів Марії Заяковськой Барнане і Ґабрьелы Ґіріц. Учебник народопису дїтём представлює русиньску духовну і матеріалну културу народа передану через приповідкы і курты прозаічны і поетічны творы. Учебник презентує історію Русинів, вызначны особности і умелецьку творчость русиньскых малярїв.
Цїннов біоґрафічнов публікаціов є книжка Юрко Цимбора, котру приправив Ян Калиняк. Од послїднёго семінара карпаторусиністікы вышло і веце белетрістічных книжок нашых авторів, як: Шефана Смолея (Недописаны стороны, Чом є то так?, Сценкы, Обычайны слова), Миколая Ксеняка (Формованя русиньской ідентіты), Мілана Ґая (Моїм родакам), Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой (Родне слово) і Юрка Харитуна (Факлї горять).
Мґр. Зденка ЦІТРЯКОВА,
докторандка Центра языків і култур народностных меншын – Інштітуту русиньского языка і културы ПУ.
