18. 10. 2018: Презідент в Снинї: „Меншыны мають право выховлёвати дїти в материньскім языку.‟
• Традічно, по слaвяньскы, у Снинї привітали презідента СР А. Кіску (третїй злїва, першый злїва є пріматор Снины Ш. Міловчік) хлїбом і сілёв.
Презідент Словацькой републікы Андрей Кіска 15-го октобра 2018-го року навщівив найвыходнїше місто Словакії – Снину. Інформовав о тім денник „Korzár‟.
Хоць Снина не є історічно русиньскым містом, кількость Русинів у нім ся радікално підняла по выселїню сел, котры пішли за жертву водного резервоару Старина, в Сниньскім окресї находить ся много русиньскых сел. І зато презідент выразив ся і ку темі народностных меншын і русиньского языка.
Стрїча з представителями міста і діскусія
Презідент навщівив Снину, в котрій го привітав Фолклорный колектів Шінява, в рамках своїх выїздів по Словакії.
З веджінём міста, представителями державной справы і бізнісменами діскутовав о сітуації в реґіонї. Подля інформацій денника, як найвекшый проблем реґіону означів недобре транспортне споїня з рештов републікы. Повів, же проблем драг є в окресї Снина іщі векшый, як інде на Словакії. Драгы суть подля нёго предусловіём, жебы до реґіону пришов і інвестор, котрый бы вытворив робочі місця. Темов была і підпора дежавы про містьскый шпыталь.
В Снинї презідент стрїтив ся і з штудентами ґімназії. Штуденты могли брати участь на діскусії з Кіском, новинарї на діскусію приступ не мали.
По русиньскы „слабо“, права меншын суть задачов державы
Презідент в окреснім містї признав, же з русиньскым языком є на тім слабо.
„Не знам по русиньскы, єм часточно походжінём Ґорал. Єм радый, же на Словакії проблемы народностных меншын не єствують. Є задачов державы творити условії, жебы кажда меншына у нас чула ся добрї, жебы мала можливость выховлёвати дїти в материньскім языку, жебы сьме підпоровали утримованя културы і традіцій,“ цітує денник высловы презідента. Запрошіня на традічны русиньскы татарчаны пирогы од домашніх прияв.
Почливость жертвам войны
Пополідне найвысшый конштітучный діятель Словацькой републікы на запрошіня старосты Каменіця над Цірохов Александра Будія (непарт.) пришов до села і положыв вінцї ку памятнику жертв Другой світовой войны.
Потім як верьхній велитель Озброєных сил Словацькой републікы вєдно із міністром обороны Петром Ґайдошом навщівив Воєньске пасмо Валашківцї, де познакомив ся із армаднов техніков.
Петро МЕДВІДЬ, лем.фм, жрідло фотоґрафії: „Korzár‟.
