18. 2. 2025: Консолідація роботу народностных музеїв не овпливнила, твердить міністерство. Факты вказують інше

„Двараз сьме мусили перерабляти бюджет на тот рік,“ говорить Кралёва.

На першім засїданю Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны, котре одбыло ся в януарї того року, од представителїв за русиньску народностну меншыну были підняты вопросы, котры дотуляють ся новелізацації закона о державнім языку і будучности фунґованя народностных музеїв.

Обидві тоты темы суть областями, котры належать під Міністерство културы Словацькой републікы (МК СР). В кулоарах ся наприклад бісїдує о тім, же в рамках консолідації публічных фінанцій, котру реалізує сучасный владный кабінет, роздумує ся і о можливости, же окремы народностны музеї, котры належать під Словацькый народный музей, будуть ся злучовати до єдного народностного музея.

Кедьже представитель резорту културы, котрый быв участный на засїданю Рады, не знав дати одповідї на даны вопросы, предаставителї меншын дістали приобіцяня, же МК СР приготовить на них одповідї. Одповідї з резорту културы пришли в понедїлёк, 17-го фебруара 2025-го року.

Консолідація подля міністерства не овпливнила ход музеїв

„Консолідація публічных фінанцій затля ниякым способом не овливнила дїятельность музеїв народностных меншын,“ чітаме в становиску, котре загнало МК СР.

„Словацькый народный музей намагать ся забезпечіти мінімалны наслїдкы на выконованя фаховой роботы народностных музеїв і комфорт їх навщівників. Секція културной дїдовизны і державного языка Міністерства културы Словацькой републікы ани Словацькый народный музей не діспонують інформаціями о злучованю народностных музеїв Словацького народного музея до єдного цілку,“ пише ся далше в одповідї.

Резорт културы так само пише, же в згодї з Планом дїятельства Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны на 2025-ый рік меншыны будуть детайлнїше інформованы в матеріалї Інформація о вырочных справах о дїятельства народностных музеїв на Словакії за 2024-ый рік.

Збірку Барканія заперли

Факты, котры ся нам подарило провірити, вказують на дакус іншу реалность. Од початку децембра минувшого року є заперта Експозіція юдаїк із збіркы Евґена Барканія в Пряшові. Експозіція належала під Словацькый народный музей – Музей жыдівской културы – Сінаґоґа в Пряшові.

Будова сінаґоґы як і цїла експозіція є маєтком Жыдівской реліґійной общіны, но довгы рокы належала під Словацькый народный музей (СНМ). При консолідації СНМ – Музей жыдівской културы, котрый має головну будову в Братїславі, а так само є під ним і Музей голокаусту в Середї, мусив зеперти пряшівску експозіцію. Тому кроку поміг і факт, же пряшівска сінаґоґа мала проблему з лектором.

Збірка Барканія наконець по договорі меджі СНМ і Містом Пряшів перейде до справованя міста. Хоць оптімістічно плановало ся експозіцію одкрыти початком того рока, як інформовав віцепріматор Пряшова Петро Крайняк, реалістічно то буде аж в половинї рока.

Кралёва: „Маєме о 17 процент менше, мусили сьме пропущати‟

То, же консолідація реално дотулила ся фунґованя народностных музеїв, потвердила і директорка СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові Люба Кралёва.

„Двараз сьме мусили перерабляти бюджет на тот рік. Першый раз знижыти го о 8,5 процента, пак знова о далшых 8,5 процента. Цілково сьме пришли в нашім музею о 17 процент фінанцій в порівнаню з попереднім роком,“ говорить Кралёва з тым, же подля їй інформацій в роцї 2026 має дійти ку далшій консолідації, значіть далшому шпоріню про музеї.

Кралёва повіла, же мусили вдяка тому не продовжыти змлувы з двома робітниками, котры мали часово обмеджены контракты. Огрожене є і далше місце. Звертать увагу і на то, же буде мож робити менше подїй, позывати менше умелцїв.

За кардіналну проблему рахує директорка то, же музей не має жадны грошы на розвиток, на баданя. Музею не были схвалены ани жадны пріорітны проєкты, котрыма бы то могли профінанцовати. Зато ани в тім роцї не може русиньскый музей раховати з тым, жебы робив теренны баданя ці приготовив фахову публікацію.

Притім є то подля Любы Кралёвой важне головно і з той причіны, же люде, котры бы іщі могли передати в теренных баданях богатство русиньской културы, мають вже высокый вік, а не мож далше чекати, покля музей не хоче, жебы тото богатство пропало навсе.

Термін новелізації закона о державнім языку ся одкладать

Міністерство културы СР высловило ся і односно темы новелізації закона о державнім языку. „Матеріал ку новелізації закона о державнім языку быв предметом внутрїшнёрезортного припомінкового процесу, котрый быв оцїненый і підняты акцептованы припомінкы были дороблены до фінанлой верзії матеріалу,“ пише резорт културы.

Міністерство споминать і факт, же ся одбыла стрїча міністеркы културы із уповномоченым влады про народностны меншыны, котрый пак ку новелізації загнав веце припомінок.

„Міністерство културы дішло до заключіня, же з оглядом на характер припомінок піднятых ку новелізації з боку уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, як і на факт, же з вынятком представителїв мадярьской народностной меншыны, свою позіцію ку рихтованой новелізації не дали представителї іншых народностных меншын жыючіх на Словакії, рихтована новелізація собі выжадує іщі шыршу оцїнку окремых установлїнь новелізації в контекстї меджінародных документів із области хоснованя і охраны меншыновых языків, як і пряму стрїчу з представителями народностных меншын жыючіх на Словакії.“

Як далше чітаме, з тых причін пожадало міністерство председу влады о одложіня терміну задачі, і 6-го фебруара было міністерству доручене писмо словацького премєра, в котрім дав згоду на одложіня терміну до 31-го децембра того року.

Цїлём новелізації є подля МК СР укрїпити поставлїня державного языка у выбраных областях урядного і публічного контакту, при решпектованю меджінародных договорів, котрыма є Словацька републіка обовязана, і решпектованю потребы розвитку языків народностных меншын на Словакії.

„Цїль є в згодї з Европсков хартов реґіоналных або меншыновых языків, подля котрой охрана і підпора реґіоналных языків бы не мала быти на шкоду офіціалных языків і потребы їх навчаня,“ пише резорт културы. Новелізаційов подля міністерства в порівнаню з дїючім законом не є обмеджене хоснованя языків народностных меншын подля окремого припису. „В новелізації не было тото право із жадного установлїня выхаблене.“

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРКСР.