18. 3. 2016: Ужгородьскый катедралный собор бы хотїли записати до УНЕСКО

Як інформує портал Mukachevo.net, в Ужгородї 17-го марца 2016 р. проходила прес-конференція, на котрій єпарха Ґрекокатолицькой мукачовской єпархії Преосвященый владыка Мілан Шашік вєдно із Ужгородьсков містьсков головов Богданом Андріївом участных інформовали, же мають інтерес на тім, жебы ґрекокатолицькый Хрестовоздвиженьскый катедралный собор быв записаный вєдно із цїлым комплексом епіскопской резіденції до Списку світовой дїдовизны УНЕСКО.

Комплекс, котрый ся находить в історічнім центрї міста, ся вже давно став турістічнов атракціов. Записаня собору до Списку світовой дїдовизны УНЕСКО бы подля Шашіка і Андріїва доволило всокотити вызнанчный історічно-архітектонічный комплекс зо XVII. столїтя, і так само бы то могло дати добрый імпулз про розвиток турістікы в краї і ёго популарізації за граніцями.

Подкля слов Мілана Шашіка суть моментално в списку УНЕСКО дві підкарпатьскы церькви – Святого Михаіла в селї Ужок і Вознесїня Господнє в селї Ясіня. В Ужгородї бы окрем комплексу катедралного соботу із резіденціов із XVII. столїтя хотїли до Списку світовой дїдовизны УНЕСКО записати і Горяньску ротунду, котра є із X. аж XI. столїтя.

Собор ся моментално реконштруує. Вшытко ся робить із пожертвовань благодійных людей, як містных, так і споза граніцї. Вписаня до Списку світовой дїдовизны УНЕСКО бы одкрыло веце можливостей про рештаврованя, про всокочіня собору, но і про розвиток турістічного потенціалу Ужгорода, інформує далше портал Mukachevo.net.

З історії

Хрестовоздвиженьскый катедралный собор быв збудованый у XVII. столїтю як єзуітьскый храм Римокатолицькой церькви. Докінченый быв у 1646 роцї. Будованя было фінанцоване шляхтичным родом Друґетів. По пошкоджіню в часї Бунту Ракоція быв обновленый.

Коли папа римскый у 1773-ім роцї зрушыв єзуітів, церьков была дана Ґрекокатолицькой церькви і стала ся катедралным собором русиньской Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії. По другій світовій войнї быв комуністічным режімом взятый ґрекокатоликам і служыв православным аж до 1991-го року. У 1991 роцї быв храм вернутый ґрекокатоликам і знова ся став катедралным собором єпархії.

У 2003-ім роцї были до церькви святочно привезены мощі русиньского блаженого священомученика Теодора Ромжы, ґрекокатолицького єпіскопа умученого комуністами.

Фотоґрафія: Хрестовоздвиженьскый катедралный собор. Жрідло: Wikipedia.

П. М.