19. 5. 2025: В Старій Любовнї одсвятковали 40 років сканзену

У четверь, 15-го мая 2025-го року, Лобювняньскый музей одсвятковав 40-ту рочніцю сприступніня Музея народной архітектуры – сканзену, котрый находить ся під градом Любовня. Інформовав о тім Любовняньскый музей в Старій Любовнї.

Перед святкованём участны помолили ся молебен в деревяній Ґрекокатолицькой церькви святого Михаіла Архістратига, котрый є в сканзенї і походить із села Матысова.

На святкованю брало участь майже 70 гостів спосеред директорів і робітників музеїв народной архітектуры на Словакії, членів Унії музеїв у природї, і колеґів – директорів партнерьскых музеїв зо заграніча і вызначных етноґрафів, як і представителїв зряджователя музея – Пряшівского самосправного краю ці бывшых робітників музея.

В рамках святочного проґраму в церькви одбыла ся і презентація „голосів етнік“, котры іщі не мають свою матеріалну репрезентацію в спектрї будов музея народной архітектіры, хоць в конценпції Юрая Ланґера із 1997-го року были напланованы.

Зато в проґрамі одзвучали і проявы умелецькой а духовной дїдовизны Ромів в інтерпретації Богданкы Жіґовой, Жыдів посередництвом балады, яку інтерпретовав Михал Палько, ці колядка спішскых Нїмцїв у інтерпретації Фолклорной ґрупы Мармон із Хмельниці.

Святочный проґрам в церькви своїм співом одкрыли і закрыли співачкы із Співацькой ґрупы Поляна з Орябины і співаци із Співацькой ґрупы Шамбрінцї.

Сканзен під градом Любовня быв сприступненый у 1985-ім роцї, і тым створила ся унікатна експозіція „паньского і людового“ жывота. Сканзен своїма хыжками приближує жывот на традічнім селї на вышнїм Спішу і Шарішу, в реґіонї, де стовкы років вєдно жыли Русины, Ґуралї, Нїмцї, Жыды і Ромове.

Домінантов сканзену є деревяный Храм святого Михаіла Архістратига збудованый у 1833-ім роцї в русиньскім селї Матысова. В сканзенї моментално находить ся 32 будов – господарьскых і на бываня.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР. Фото: Любовняньскый музей.