2. 12. 2025: Сучасный русиньскый театер в Пряшові славить 80-роча свого дїятельства
• Сцена з єдной із послїднїх премєр Театру Александра Духновіча в Пряшові, а то з гры Щастлива выгра автора Васілія Сіґарева і режісера Светослава Спрушаньского, в якій выступили герцї: (злїва) Осиф Патликаш, Владіміра Штефанікова, Владимір Рогач, Людміла Лукачікова, Даньєла Либезнюк, Євґеній Либезнюк і Василь Русиняк.
24. 11. 1945 быв заснованый у Пряшові „Український національний театр‟, попередник днешнёго Театру Александра Духновіча. Першов премєров театру, котрый окрем дакількох професіоналів анґажовав главно талентованых аматерів, была музична драма Михайла Старицького – „Ой, не ходи, Грицю...‟ в україньскім языку. Публіцї ся з нёв новый театер представив 2. 3. 1946.
Почас першого свого дїятельства театер приправив 4 премєры а скоро 140 выступлїн ай на селах. Пєсу відїло веце як 30 тісяч позерателїв. У 50-ых роках выникла і оперета. По єй занику ся сформовав фоклорный ансабель „Піддулянський український народний ансамбль‟. На зачатку театер грав по україньскы і російскы з репертоаром переважно російской класікы. У 50-ых роках ся переорьєнтовав на україньскый язык, у 80-ых роках го зачав заступляти русиньскый язык. 15. 10. 1990 на жадость робітників театру і шырокой русиньской громады быв театер рїшінём Міністерства куклтуры СР переменованый на Театер Александра Духновіча в Пряшові. Театер быв керованый Крайскым народным выбором в Пряшові і Кошіцях (1951 – 1968), Міністерством културы СР (1969 – 1997), Крайскым урядом у Пряшові (1998 – 2002 а од року 2002 зряджователём Пряшівскым самоспоравным краём.
Театер є єдиным професіоналным театром у світї, котрый грає в русиньскім языку. В сучаснім репертоарї перевладають творы світовой, словацькой і україньской драматічной творчости. Почас 80-ых років вымінили ся в репертоарї драматічного колектіву ТАД стовкы авторів сучасных і класічных, домашнїх і загранічных: Шекспір, Чехов, Тобілевіч, Голі, Молєр, Кукучін, Островскый, Йонеско, Соловіч, Достоєвскый, Чапек, Ковачік, Гриць-Дуда, Гайный, Стодола, Мрштїковцї, Урбанек і іншых. Театер дотеперь выступив на сценї з коло 340 премєрами.
Директорами ТАД были: Іван Гриць-Дуда, Штефан Біттнер, Бартоломей Баволяр, Іван Мациньскый, Іван Піханич, Осиф Фельбаба, Ярослав Сисак, Штефан Гій, Вєра Гайзушова і Маріян Марко.
Найзнамішы герцї ТАД: Микола Симко, Павел Симко, Тамара Симкова, Анна Симкова, Осиф Корба, Марія Корбова, Ярослав Сисак, Марія Сисакова, Варвара Поповічова, Михал Поповіч, Юрій Якубов, Віктор Гайный, Николай Ладіжіньскый, Алена Фабіянова, Ляш, Андрій Луцик, Гелена Мациньска, Николай Ляш, Анастазія Югасова, Іван Стропковскый, Алексдер Кучеренко, Іґор Латта, Светлана Шковранова, Осиф Ткач, Василь Русиняк, Серґей Гудак, Євґеній Либезнюк, Людміла Лукачікова, Любомір Миндош, Осиф Патликаш, Маріян Марко, Владиміра Штефаникова, Міріяма Федоркова, Зузана Ковалчікова, Даньєла Либезнюк, Ярослава Сисакова, Зденка Кваскова, Мартін Оравец, Владимір Рогач, Адам Йозеф Терек, Івета Фейкова Федорова, Михал Ільканин, Владимір Чема, Ладислав Ладоміряк, мол. ...
Здрой: https://www.rusyn.sk/11192-sk/rusinske-kalendarium/. Ґрафічна і языкова управа: АРК в СР.
Поздравляме членів ТАД з їх прекрасным юбілём і желаме їм далшы творчі успіхы і много незабытных інтересных премєр.
