2. 4. 2025: Експерты Рады Европы стрїтили ся з представителями Русинів

Головнов темов было школство.

1-го апріля 2025-го року двоми членове Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны за русиньску народностну меншыну, а єдночасно членове презідії Округлого стола Русинів Словакії – Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, стрїтили ся з Комітетом експертів Европской харты реґіоналных або меншыновых языків.

Стрїча одбыла ся в просторах Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові. Комітет експертів у реґуларных пятьрочных інтервалах моніторує, конзултує з представителями меншыновых языків імплементацію той харты, котрой є і Словацька републіка сіґнатарьсков країнов.

За тот експертный орґан Рады Европы были на стрїчі участны Алберт Бранцаделл (Іспанія), Весна Цырніч-Ґротіч (Хорватія) і Юлія Враблёва (Словакія). Допроводили їх двоми членове секретаріату Дівізії народностных меншын і меншыновых языків Рады Европы Йорґ Горн (Нїмецько) і Аіда-Діана Фаркас (Румунія).

Словакія подала шесту оцїнку

Стрїча одбыла ся на основі того, же Рада Европы дістала в минувшім роцї Шесту справу о імплементації Европской харты реґіоналных або меншыновых языків в Словацькій републіці. Сіґнатарьскы країны мають обовязок подавати у точно встановелных інтервалах такы репорты, котры пак Комітет експертів Европской харты реґіоналных або меншыновых языків провірює і конзултує прямо з представителями меншыновых языків, котрых ся харта в даній країнї дотулять.

Хоць експерты почас свого моніторінґу мають все наповненый проґрам, і по стрїчі з представителями Русинів мали наплановану далшу робочу стрїчу, делеґація собі перед розговором із представителями Русинів посмотрила постоянну експозіцію русиньского музея, котров їх проводила директорка той інштітуції Люба Кралёва, і так холем дакус могли здобыти інформації і о історії русиньского народа.

Школство як кардінална проблема

Стрїчу вела Весна Цырніч-Ґротіч, котра поступно звідала ся на округы, якы з боку експертів были в одношіню ку хартї важны. Меджі темы, о котры експерты Рады Европы інтересовали ся, належало русиньске школство, аплікація двоязычности в уряднім контактї, підпора културы і языка з боку державы ці можности представляня Русинів в одношіню ку державі.

Русиньскы представителї пояснили експертам, же моментално мають народностны меншыны офіціалных представителїв в одношіню ку державі лем в рамках Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны, в котрій Русины мають трёх членів.

Так само русиньскы представителї припомянули даны із послїднёго списованя жытелїв із 2021-го року, подля котрого є Русинів на Словакії понад 63 і пів тісяч, но єдночасно знижыла ся в порівнаню з попереднім переписом із 2011-го року кількость людей, котры записали собі русиньскый язык як материньскый.

Довга діскусія вела ся односно русиньского школства, котре Русины спринимають за кардіналну проблему свого розвитку. Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп підкреслили, же нова леґіслатіва, котра дїє од нового року, може значіти то, же і дві школы, котры днесь суть іщі записаны як школы з навчалным языком русиньскым, будуть прекваліфікованы на школы з навчанём русиньского языка.

Так само припомянули, же русиньска меншына не має на Словакії ани єдну середню школу. З бідным ставом русиньского школства є пак повязана і екзістенція Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові до будучна.

Представителї Русинів вказали на факт, же держава, покля має народностне школство обще до будучна фунґовати, бы мала взяти назад під себе холем народностны школы, кедьже децентралізація школства, перенесїня тых компетенцій на міста і села, є в припадї народностных школ часто девастачным фактором.

В повязаню із школством експерты звідали ся і на сполупрацу із Сербіёв. Представителї Рады Европы знали, же в Сербії Русины мають як універзітну інштітуцію, так і ґімназію а основны школы. Експертам было пояснене, же Русины спокупрацують наприклад і в рамках Світового конґресу Русинів, але школство є проблема, котру мусять Русины рїшыти самы в каждій державі, в котрій жыють.

Важнов про експертів была і тема двоязычности а хоснованя русиньского языка в урдянім контактї. Представителї Русинів пояснили, же з боку державы в послїднїх роках дішло до пізітівных змін, до розшырїня двоязычности. Но так само мусили сконштатовати, же все відїти проблемы з дотримованьом законом приписаных обовязків односно двоязычности з боку самосправ – сел і міст, котры без недостатків дотримують тоты обовязкы лем вынятково.

Обговорили ся і далшы темы

Русиньскы представителї обернули увагу і на далшы важны проблемы. Припомянули, же Словацька републіка іщі все не має приятый меншыновый закон, не має ани дефініцію народностной меншыны, што значно комплікує розвиток в многых областях, і леґіслатіва, яка односить ся ку народностным меншынам є розбита меджі многы законы.

Увагу експертів обернули і на послїднї леґіслатівны зміны в области народностного школства ці планованы зміны в области народностных музеїв.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР.