2. 6. 2016: Страта памяти в пивніцї

27. – 28. мая 2016 проходило в Криницї Бієнале лемківской / русиньской културы. Тото, што было в тых днях найважнїше з того, што ся стало, не было на сценї културного салу, де выступали нашы ансамблї і солісты, а за запертыма дверями пивніці пензіону, де были запрошены гостї укравтелёваны.

В рамках бієнале проходило 28. мая 2016 і засїданя Світовой рады Русинів (СРР). Того контроверзного на засїданю было веце, што мож бы спомянути. Но не буду робити плану кров. Най собі інтерны справы рада рїшать міджі собов. Покля ся не зъїдять міджі собов, все є можливость комунікації і доброго кінця. Але єдну справу собі одпустити не можу. Бо СРР якбач барз плано служыть память. Кідь мають членове рады память добру, потім є то односно справы, котру рїшыли, іщі гірше.

Такой по засїданю СРР по Криницї щебетали пташкы, же членове СРР, не вшыткы, крітізовали Северну Америку, як члена Світового конґресу Русинів, же не робить засїданя СРР і не робить конґресы. І зато собі одголосовали, знова не вшыткы, же Северна Америка має заплатити якусь „кавцію“, і підкреслюю, же в десятках тісячів доларів. Іншак єй якбач барз радо СРР вышмарить із конґресу. Я розумію, же СРР потребує даякы грошы, але покля хтось платить членьске в стовках евр, а Америка має платити десяткы тіячів, тому єм зрозуміти не годен. І шаленство той думкы, має іщі іншы аспекты, о котрых бы мала СРР роздумовати іщі перед тым, як дашто таке выпустить із своїх ротів.

Не знам, ці хтось із СРР роздумовав над тым, же покля ся робить конґрес в Европі, вшыткых нас, котры маєме на конґрес десь іти, то стоїть сто евр уж і з обідом по дразї. І забере нам то штири днї – два на драгу, два на конґрес. І то є велё, бо покля ся не робить конґрес десь перед Інстамбулом, та і менше треба на драгу. У делеґатів, котры ідуть із Америкы, є то мінімално тыждень вольна з їх роботы і заплачіня драгы, што під тісяч евр якбач не піде. І кідь, та лем барз мало.

Но і то, же не роблять конґрес у Америцї – думам, же бы з тым мали найменшый проблем. А мали бы го і де зробити. Лем мій вопрос є, быв то і вопрос Джіма Кепчара-Каміньского на конґресї в роцї 2013 (не дістав на нёго одповідь), же кілько делеґатів бы з Европы реално могло заплатити собі візы, драгу там і назад – і знова повторям, же бы то была сума мінімално коло тісяч евр, і не ішли бы тоты делеґаты в четверь, і не были бы в недїлю вночі дома. Най собі то вже каждый зодповість сам, головно членове СРР. Мій тіп є, же бы то быв найменшый конґрес в історії односно кількости делеґатів. Але добрї. Зохабме, же Америка не робить конресы, не хоче їх робити, „лем собі ту ходять і мы ся стараме, мы вшытко платиме“.

Зато зміньме оптіку і посмотьме ся, ці досправды Русины в Америці дашто довжны нам в Европі.

Вшыткы важны політічны справы почас і по першій світовій войнї Русины в Европі досягли лем дякуючі Русинам у Америцї. Покля ся в Карпатах народны рады Русинів не знали доїднати, де властно хотять належати в новій Европі, америцькы Русины рїшыли, стрічали ся з Масаріком, порадили приєднати ся до Чехословакії ітд. Жатковіч ішов до Паріжа, де быв підписаный Сент-Жерменьскый договор, Жатковіч пішов до функції ґубернатора – гей тот Жатковіч, котрый міг собі робити свої справы у Америцї, і до „старого краю“ лем післати родинї шторік картку на Рождество і Великдень. Міг бы єм меновати далшых. Політічна сила Русинів по першій світовій войнї была така, яка была, і дякуючі Русинам у Америцї, котры там свою політіку робили вже давно перед тым. Іншак могли Русины в Европі в тім часї скінчіти гірше. Про свою властну невалушность.

О тім, же покля сьме в Европі не існовали за часів комунізму, там Русины были і діяли, же сьме мали на што надвязати, шкода бісїды. То же доднесь ходять і дуркають на дверї Сенату в Споєных штатах Америкы, воюють за нашы права на Українї, є так само якбач неінтересне. Тадь, хто бы позерав у світї фінанцій на якыйсь моралный кредіт і моралный довг. Хто бы позерав на то, же кілько з нас, Русинів в Европі, функціонарїв із нашых орґанізацій, пішло повзбудити на властны кошты нашы комуніты у Америцї, кідь они ходять ту. Жебы і они там чули, же суть нашы, же сьме єдно, же сьме на них не забыли. Хто бы позерав на то, што сьме мы будьколи зробили про них. Суть нам довжны і конець. Треба платити.

Кідьже з моралным довгом якбач у членів СРР не походжу, перейдьме на фінанції. Русины у Америцї, одколи там нога того першого Русина вступила, все помагали тым Русинам, што зістали ту дома, і фінанчно. А нелем своїм родинам. Русскый дім в Пряшові, ці памятник Духновіча у Пряшові, тото вшытко могло ся реалізовати і вдяка помочі Русинів у Америцї, котры ся складали і посылали ту грошы. Міг бы єм ту раховати і раховати, што вшытко до другой світовой войны могло выникнути ту в Европі і дакуючі них.

Што є іщі гірше… Прийде мі барз чудне, же люди, котры сідять у СРР, із котрых многы в русиньскім русї суть од паду комуністічного режіму, забыли уж і на тото, же Русины з Америкы фінанчно підпорили неєдну публікацію, котра ту в Европі по 1989-ім роцї  вышла (наприклад на Словакії і публікацію перед списованём населїня у 2001-ім роцї, котра мала помочі, жебы люди голосили ся к Русинам), забыли, же спонзоровали різны премії, школы, же помогли наприклад і русиньскому музею в Пряшові сталов експозіційов під назвов За море, же зробили документ о Талергофі, котрый собі так радо теперь посмотриме, і міг бы єм продовжовати. Но і тото вшытко, чудуй ся світу, дашто коштує. Досправды.

Тоты грошы не впали Русинам у Америцї з неба. Тоты пінязї так само хтось мусив заробити, мусили їх з дакады позганяти і могли їх дословно перепити на даякім своїм фестівалї, котрый бы собі зробили. Лем они не мають на першім місцї фестівалы, як мы ту. Намісто того пінязї дали ту, до „старого краю“, жебы служыли нам. Істо суть Русины у Америцї довжны тісячі доларів СРР? Подуркайте собі, прошу вас, на чоло іщі раз. Може, ся дашто порушать, жебы зачати роздумовати.

В пивніцї є планый тиск воздуху. А є там і менше воздуху. Мало воздуху плано діє на мозоґ і на память. СРР треба все забеспечіти лїпше місце на засїданя, бо може тото была причіна такых нездравых пропозіцій, же мозґы не фунґовали добрї. Кідь прийдеме на то, же тото саме будуть членове СРР твердити і на засїданю, котре ся одбуде на першім штоку, де бы уж мали быти добры условії про мозоґ, потім є уж досправды плано. Потім ся треба назад вернути до пивніцї і там помалы робити на себедештрукції конґресу. Бо з такых пропозіцій нич інше выйти не може.

Петро МЕДВІДЬ

 

Script logo