20. 10. 2017: Штець здобыв сердця Словаків *

Кідь заспівав у телевізній шов Земля співать (Zem sprieva), назвали го русиньскым Карлом Ґоттом. Штефан Штець мать у горлї поклад, а хоць жыє у Кошіцях, ёго предкы походять із северовыходу – з Габуры. К своїм корінём мать силне одношіня і з любвов шырить русиньску културу по цїлій Словакії.

 

• По єднім выступлїню в телевізії сьте ся стали звіздов. Вшыткы, што вас уж давно перед тым чули співати, повіли, же конечно. Яке є то чутя?

– Є то барз приємно, затоже ся тїшу, же мої співанкы, і то, што люблю, можу представити людём. І тота реакція од людей є барз приємна, бо є позітівна. По концертах люде говорили, же ся їм то любить, а притім векшына моїх співанок не є барз знама, бо люблю роботу з архівом і стародавны співанкы, а нелем з нашой теріторії. Также о то веце ся тїшу.

 

• Лем што ся даґде обявите, уж ся множество людей хоче з вами фотоґрафовати. Не є то неприємне? Взяло вам то фалаток із пріватного жывота...

– Можно то даколи возьме чоловікови час, котрый бы хотїв присвятити дакому іншому, але говорю сі, же то не буде вічно. О рік може прийти дахто іншый і будуть ся фотоґрафовати з ним, а я буду сїдїти даґде взаду (усмів). Также, кідь їм то зробить радость, та чом бы нїт. Тїшыть ня, же часто за мнов приходять дїти і молоды люде, а є то добрї, же мають інтерес о фолклор.

 

• Сьте прекрасный співак, але і танцюриста. Што вас ваце тїшыть – танець або спів?

–  Повів бы єм, же спів быв першый – скорїше єм ся научів співати, як танцёвати, але іщі перед тым, кідь єм ся з фолором не занимав орґанізовано – у фоклорнім колектіві, так спів і танець были про мене два неоддїлны части. Суть то части традічной народной културы, котры ся ани не дадуть оддїлити.

 

• Коли сьте в собі тот талент обявили? Ставало ся в дїтинстві, же кідь пришли до вас гостї, повіли: „Штефанку, заспівай!‟

– Было то точно так. А тых гостїв было дость. Кідь ся родічі выбісїдовали, тогды сьме на ряд пришли мы, дїти, а я єм мусив прийти до головной ізбы перед телевізор і заспівати. Але мав єм великый проблем, бо єм ся барз ганьбив, так мінімално першы дві співанкы єм заспівав обернутый хербетом к людём. Кідь сьме ішли ку бабцї до Габуры, так єм співав сусїдам. Але наісто єм мав велику трему а, властиво, ю все мам, жебы єм належно выступив.

 

• Николи сьте не роздумовали над конзерваторіёв? Знаєте співати і танцёвати, в музикалах бы ся вам дарило.

– Но, можно, же гей, але я єм ся орґанізовано до ничого не горнув. Сестра скінчіла навчаня гры на клавірї, брат ся занимать уменём, выходив 12 років навчаня в основній умелецькій школї і малює, а я робив зо вшыткого фалаток, но скорїше єм співав і танцёвав із мамов дома, также то была моя властна основна умелецька школа.

 

• Коли сьте зачали діяти у фоклорнім колектіві?

– Моїм першым колектівом быв аж Горнад, де єм зачав у роцї 2006, а єм там доднесь. Але перед тым єм ходив співати на Маковицьку струну, або на акції, котры орґанізовав Союз Русинів і Українцїв (позн. ред.: так то роздїлено было написано у словацькім оріґіналї) у Кошіцях.

 

• Вы сьте пропаґатором традічной русиньской културы і уменя. Самый выход є про западнярїв екзотіка, а Русины суть про них (позн. ред.: в оріґіналї было поужыте слово „divočina“). Якы мате скушености?

– Гей, беруть то, як дашто інше, не обявлене. Образ о русиньскім фоклорї іншы реґіоны мають, но я ся снажу посунути граніцї к Польску, де жыли Лемкы, але і на закарпатьску Україну, де было і все є много Русинів. Хочу указати, же тот русиньскый простор не є лем од Старой Любовнї по Снину, але, же в реалности не має граніцї.

 

• Кібы сьте могли, якый предсудок односно Русинів бы сьте збуряли?

– Тых предсудків є много. На западній Словакії ся боять, же Русины суть прудкы, же ся такой пустять до биткы, бо суть (позн. ред.: в оріґіналї  написано – „divokí“) i много пють. Я собі думам, же то не є правда. Не, жебы сьме не пили, але знаме то устражыти і патрить то до нашой даякой забавы. Русини суть але іншы, як їх люде внимають. Дають собі позор, з кым говорять, не суть такой одкрыты. Можно і зато, як їх брали в минулости, дають собі позор, коли проявлять свою ідентічность і почекають сі на належный момент. Патрять до той країны і збогачують тот реґіон.

 

• Як русиньскый редактор радія Патрія РТВС робите репортажы і з малых сел, о котрых люде ани не знають. Як ся там жыє?

– Є то смутне, але северовыходный реґіон є бранов з выходу на запад, также вшыткы войны і много іншого, што вшытко проходило, так то ся обыло там. Тот край якбы все од знова зачінав. Дотеперь там не суть ниякы великы подникы. Но тым, же суть Русины гужевнаты і ідуть за своїм, не зістають на місцї бідакати, так тот край є барз красный. Але много молодых мусипло одыйти за граніцї отчізны, но все підпорують свої родины. Пішлють пінязї, поможуть. А є то видно, кідь там чоловік прийде, не мать чутя голодной долины. Є там вшытко управлене, красне, чісте, не мам чутя, же люде жыють у бідї. Все але чекають, коли настане тот час, же за нима прийдуть їх дїти і внучата.

 

• Далшым вашым місцём діятельства є фоклорный колектів Горнад. Чуєте, же фолклор є все в модї? Приходять новы люде? А зіставають? Або втечуть, кідь придуть на то, же тренінґ не є легкый.

– Тота радость є велика а в сучасности ся много молодых людей ходять просити, ці можуть прийти до колектіву. Многых принимаме, але дость їх і одыйде, бо фолклор є красный, але є то нелегке діятельство – двараз-трираз до тыждня треба ходити на тренінґы, найти собі вольный час, жертвовати вікенды ці родинны ославы на выступлїня... Люде собі то, можно, ани не усвідомлюють, же тот фоклор ся робить скуточно з великой любви. Але тот, хто выдержыть холем рік і прийде на то, же го то бавить ай наперек тому вшыткому, так ся му то верне.

 

• Што чоловіка научіть фоклорный колектів?

– Окрем танцїв і співанок, го научіть цїнити собі традіції і крой, як го треба знати носити. Окрем гого, колектів научіть самодісціпліну. Мы по тых роках  знаме ся так скоро збалити, же кібы сьме ішли до конкурзу „Cestoviny“, сьме выріхтованы за дві мінуткы (сміх). Люде з колектіву знають быти орґанізованы, дісціплінованы і знають собі зорґанізовати і властный час. А вшыткы тоты скушености докажуть выужыти і в жывотї, і в роботї.

 

• Гуморісты твердять, же кідь ся „вышалять‟ на сценї, дома суть важны. Вы ся на сценї выспівате, вытанцюєте, а дома?

– А прийду домів і співам зась (сміх). Часто сі заспівам такы співанкы, котры єм ся іщі не одважыв презентовати на сценї, так сі їх дома треную.

 

• Котра є ваша найоблюбенїша співанка?

– В сучасности дуже люблю гуцулску співанку із Підкарпатя з назвов „Зажурила ся‟. Є то співанка, котра ся співала, кідь ся косило сіно, а є барз красна.

 

• І ваша жена є фоклорістка, также ся у вас нелем співать, але і танцює?

– Самособов, часто сі дома пробуєме різны танечны крокы. А хоць маме під собов сусїдїв, але іщі ся не скаржыли (сміх).

 

• Спознали сьте ся вдяка фоклору?

– Гей, але спознали сьме ся в Брнї, де Душанка штудовала, а я єм сполупрацовав з тамтешнїм „Vysokoškolským suborem lidových písní a tanců“. Oна там танцёвала а я єм приправовав хореоґрафії, і так сьме ся дали докопы. Штири рокы сьме ходили на дальку Брно – Кошіцї, через Слатїньскы Лазы, одкы жена походить. Потім пришла Душанка до Кошіць, зачала робити в радію Реґіна а влони сьме мали свадьбу.

 

• Лїто є про фоклорістів нарочный час, кідьже ідуть із выступлїня на выступлїня. Встигли сьте сі одпочіти? А што вас чекать на осінь?

– Осінь є співанкова. З Горнадом маме выступлїня і збераме ся награвати новый албум і в тых днях зачінаме награвати ай соловый компактный діск. Хотїв бы єм то встигнути до кінця осенї, а ідеално бы было выдати го рождественный торг.

 

• Вызерать то так, же собі жыєте свій сон...

– Гей. Повіли сьте то точно. Николи бы єм не подумав, же даколи буде такый інтерес о мій спів, але кідь єм быв малый а мати мі пустила ЛП платню Маковицька струна, я єм запер очі і представлёвав сі, же стою на сценї, співам а люде мі плескають. А то ся досправды стало. Также сі досправды жыєме свій сон, а є то супер.

 

Анна НОВОТНА

Script logo