20. 4. 2026: Паноньскы Русины в Хорватії: етнічна меншына з богатов карпаторусиньсков дїдовизнов

ХТО ТАКЫ ПАНОНЬСКЫ РУСИНЫ?

Паноньскы Русины – то окрема субетнічна ґрупа карпаторусиньского народу. Їх предкы міґровали з Карпатьскых гор (векшынов із выходной Словакії і Пряшівского краю) на Паноньску рівнину в XVIII. – XIX. столїтях. На роздїл од векшыны карпатьскых Русинів, якы зістали в горах, они поселили ся в низовинах сучасной выходной Хорватії, Сербії (Воєводина) і Мадярьска.

У Хорватії паноньскы Русины суть невеликов, але офіціално узнанов народностнов меншынов. Они заховали свій выходнославяньскый карпаторусиньскый язык із характерным паноньскым діалектом, ґрекокатолицьку віру, унікатный фолклор, звыкы і ідентічность. Хоць їх кількость скромна (подля перепису в 2021 роцї – 1 343 особ), они становлять важну часть шыршого карпаторусиньского світу, демонструючі, як култура адаптовала ся і пережыла далеко од карпатьской отчізны.

ІСТОРІЯ МІҐРАЦІЇ ПАНОНЬСКЫХ РУСИНІВ ДО ХОРВАТІЇ

Масова міґрація почала ся в половинї XVIII. столїтя в рамках політікы Габсбурґів одностно колонізації земель, увольненых од османів. Першы Русины пришли з реґіонів сучасной выходной Словакії і северозападного Угорьска. Офіціалне чісло заселїня у 1751 роцї творило коло 200 родин ґрекокатоликів, якы ся поселили в Руськім Керестурї (Сербія). До Хорватії (тогдышнёй Славонії) Русины пришли пізнїше – меджі 1830 і 1880 роками, головно з Воєводины. Першы поселїня – Стары Янковцї, Петровцї і Міклушевцї.

Споїня з братами в Сербії тривало до войны за незалежность Хорватії 1991 року. По розпадї Югославії граніцї згіршыли сполупрацу, а война запричінила нову міґрацію. Незалежно на то, паноньскы Русины в Хорватії заховали собі етнічну свідомость і офіціалный статус меншыны.

ЯЗЫК і РЕЛІҐЯ ПАНОНЬСКЫХ РУСИНІВ

Паноньскый русиньскый язык (тыж бачваньско-русиньскый) – то окремый варіант русиньского языка, якый быв штандардізованый іщі у 1920-ых роках, главно заслугов Гавриїла Костельника. Тот язык выужывать кирілицю і має силный вплив словацького і сербо-хорватьского языка. У Хорватії язык узнаный у двох заселїнях і поужывать ся на офіціалній уровни.

Реліґія – векшынов ґреко-католицька (выходный обряд). Перша ґрекокатолицька парафія в Хорватії була заснована в Петровцях іщі у 1836 роцї. Церьква зограла ключову роль у захованю ідентічности, главно в условіяхн асимілації.

РОЗСЕЛЇНЯ І ДЕМОҐРАФІЯ В ХОРВАТІЇ

Найвекшы концентрації паноньскых Русинів суть у выходній частї країны – у Вуковарьско-сримскій і Осієцько-бараньскій жупі. Головно у селах: Петровцї (громада Боґданівцї) – історічно найвекша руська громада; Міклушевцї (громада Томпоєвцї); Стары Янковцї, Бачінцї і іншых.

Подля выслїдків списованя у 2021 роцї у Хорватії жыє 1 343 Русины. У 2011 роцї середнїй вік громади становив 53 роки, а в Осієцько-бараньскій жупі зостало лем 62 особы (ниже порогу про містного представителя). Демоґрафічна сітуація усложнює ся старїнём населїня і еміґраціёв молодежи.

КУЛТУРА, ФОЛКЛОР І ЗАХОВАНЯ ІДЕНТІЧНОСТИ

Паноньскы Русини гордять ся унікатным фолклором, народными піснями, танцями і кухнёв. У Хорватії дїє Союз Русинів Хорватії, якый орґанізує свята (День Русинів), книжковы ярмаркы, выставы народных кроїв і шпортовы змаганя «Рутеніяда». Громада бере участь у трансгранічных проєктах Европской унії, наприклад «Дунай нас єднає».

Незважаючі на невелике чісло, Русины актівно підтримують културну автономію: выдають літературу, роблять фестівалы і сполупрацують з Русинами Сербії.

ПОЛІТІЧНЕ ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО І ПРАВА МЕНШЫН

Хорватія узнає паноньскых Русинів як єдну з 22 народностных меншын. Они мають представительство в СамборЇ (вєдно з іншыма меншынами), у Народній радї меншын і містных радах у Вуковарьско-сримскій жупі, Вуковарї, Боґданівцях і Томпоєвцях. Констітуція ґарантує права на язык, културу і освіту.

СУЧАСНЫ ПРОБЛЕМЫ І ПЕРСПЕКТІВЫ

Головны проблемы – депопулація, старїня, меджіетнічны свадьбы і одлив молодежи. Як зазначів председа рады меншыны у Вуковарьско-сримскій жупі Яким Ерделі: «Мы – старіюча меншына, яка помалы вільно депопулує». Але зато громада не здавыть ся: розвивать културны проєкты, глядать фінанцованя од Евроопской унії і зосилнює споїня з карпаторусиньскым світом.

Паноньскы Русины в Хорватії – жывый приклад адаптації і стоїмости карпаторусиньской културы. Їх притомность збогачує етнічну різнородность Хорватії і припоминать, же докінця невеликы меншыны можуть заховлёвати тісячорочну дїдовизну. Про детайлнїше знаня рекомендуєме сторінку про паноньскых Русинів у Вікіпедії і шпеціалізованы матеріялы Общества розвитку Русинів.

Степан СІКОРА, Мукачево, Україна