21. 2. 2025: Рыбник про екстремістів

Кому властно помагать, кедь тот рыбник зохабляють екстрему?

Треба признати, же то не є великый кіногіт позерати пленарны засїданя Европского парламенту. Але не є на шкоду з часу на час дакус ся інтересовати о то, што ся там властно дїє. Так ся чоловік може дізнати наприклад то, же ся там, якбач першый раз в історії, бісїдовало о Русинах. Єдным дыхом треба додати, же сьме о Русинах в пленумі Европского парламенту чули не з тых уст, з котрых бы ся жадало. Але подьме шумнї по порядку. Бісїда є о выступлїню мадярьской европосланкынї Жужаны Борвендейґ, котра представлять ултраправіцёву партію Рух наша отцюзнина (Mi Hazánk Mozgalom) із 11-го фебруара того року. Їй політічный субєкт є членом політічной ґрупы Европа суверенных народів, де найдеме такы партії як нїмецьку Alternative für Deutschland, польску партію Nowa Nadzieja ці словацькый рух Republika. А суть там і далшы „тромфы“. Выставна скриня сучасного европского правіцьового радікалізму.

Сам Рух наша отцюзнина одышов од партії Jobbik, котра уж была про них мало правіцёва, розумій есктремістічна. Треба было притвердити. Минулый рік председа руху Ласло Тороцькаї повів, же покля бы Україна вдяка войнї заникла, Рух наша отцюзнина бы собі робив претензії на Закарпатьску область Україны. Але вернийме ся до того, што бісїдовала мадярьска европосланкыня пару днів тому. Окрем того, же выступала проти далшого фінанцованя Україны, і треба ся бавити о премірю, мірї – самособов, без інштрукцій, якым способом то досягнути, Жужана Борвендейґ вытягла карту Мадярів, жыючіх на Підкарпатю, а так само Русинів.

Што повіла мадярьска европосланкыня? Допереду оправдам ся тым, котры по мадярьскы розуміють добрї, але вірю, же фундаменталны рїчі інтерпретую правилно. Подля посланкынї Европского парламенту Мадярьско не може зречі ся забезпечіня права на самовызначіня про підкарпатьскых Мадярів і Русинів. Повіла то в повязаню з мірным закінчінём войны, і одкликовала ся при тім і на референдум із 1991-го року. Евродепутатка вже не бісїдує лем о правах народностных, але о праві на самовызначіня. То є тот референдум, якый проходив у Закарпатьскій области Україны, в котрім ясна векшына голосовала за автономію краю в рамках незалежной Україны, і на котрый ся пак в Кієві знаме што – выкашляли.

Звернийме увагу, же мадярьска европосланкыня вже не бісїдує лем о правах народностных, але о праві на самовызначіня. Таке право уж зо собов несе дакус важнїшы наслїдкы. Самособов, покля то не бісїдує представитель великой і силной політічной партії, не мусиме то брати серёзно. Але кедь то говорить представителька хоць малой (затля), но такой партії, котра одкрыто робить собі претензії на теріторію Підкарпатя, аж так з гумором бы єм то не брав. Могли сьме ся потїшыти, же в Европскім парламентї наконець хтось спомянув собі і на Русинів, але тото на потїшіня берз не є. При куртій аналізї можеме сконштатовати два важны факты. По перше, довгодобе нерїшіня русиньскых прав на Українї, а посліднїх уж веце як десять років топтаня і по правах іншых меншын, включно Мадярів на Підкарпатю, зохаблять рыбник прав народностных меншын екстрему.

По друге, довгодобе іґнорованя тых проблем із боку европского політічного середнёго току – „мейнстріму“, докінця закрываня очей перед тым і теперь, кедь є Україна кандідатьска країна, так само зохаблять тот рыбник екстрему. Традічны політічны партії – налїво і направо, собі на нас ани не спомянуть, і кедь суть із країн, в котрых жыєме і мы. Намісто того, жебы вырїшыти проблемы, на котры 35 років обертають увагу Русины, проблемы, на котры послїдню декаду обертають увагу Мадяры на Підкарпатю, в Кієві звекшують тиск в папіняку, а в Бруселї є моментално став слїпоты. Можеме собі дати вопросы. Кому властно помагать, кедь тот рыбник зохабляють екстрему? Якы рыбы в нім кормлять. І чом властно? Русинам ани Мадярам на Підкарпатю, котры хотять жыти в мірї, і лем хотять свої права, тым стопроцентно ани в Кієві, ани в Бруселї не помагають.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.Языкона і ґрафічна управа: АРК СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.