21. 5. 2025: Семінар карпаторусиністікы з юбілуючов професорков
В середу, 21-го мая 2025-го року, в просторах Ректорату Пряшівской універзіты в Пряшові одбыв ся 62-ый научный семінар карпаторусиністікы.
Інштітут русиньского языка і културы ПУ тот раз запросив на семінар професорку Юлію Дудашову-Крішшакову, котра собі приготовила реферат на тему Русиньскый літературный язык і ёго варіанты в контекстї славяньской мікрофілолоґії.
Професорка Дудашова-Крішшакова в марці одсвятковала вызначый юбілей – 80 років, зато Кветослава Копорова з русиньского інштіту, яка модерує семінары карпаторусиністікы, окрем традічно прочітаной біоґрафії реферуючого, заґратуловала професорці ку тому жывотному юбілею.
По нїй директорка Центра языків і култур народностных меншын, під котрый інштітут належыть, Аннамарія Конёва, так само заґратуловала юбілантцї, і в імени ректора Пряшівской універзіты – Петра Коні, передала юбілантцї дяковну грамоту, кедьже, як сама повіла, професорка уж має вшыткы медайлы, котрыма Пряшівска універзіта нагороджять.
Штири кодіфікованы варіанты
Професорка Дудашова-Крішшакова, котра од 2012-го року дїє на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ, в рамках своёй лекції курто обговорила окремы варіанты русиньского языка. Звернула увагу, же найстаршым кодіфікованым варіантом є язык войводиньскых Русинів, „бачваньско-руска бешеда“.
Якраз із тым варіантом языка ся із як першым стрїтила на початку своёй научной карьєры на кінцю 1960-ых років. Хоць, як сама підкреслила, з діалектом русиньского языка мала контакт од дїтинства, кедьже є родачков із ґуральского села Ждяр, котре є сусїднїм русиньскім селом Остурня, яка є найзападнїшым русиньскым селом на Словакії.
Поступно перешла кодіфікованы варіанты русиньского языка на Словакії, в Польщі і в Мадярьску. В рамках своёй лекції говорила і о намагах о кодіфікацію властного варіанту на Підкарпатю, но так само припомянула, же вдяка політічным обставинам, коли Русины не суть на Україні узнаны, тот процес дотеперь не подарило ся завершыти.
На другім боці повзбудила підкарпатьскых Русинів, жебы в тых намагах продовжовали, бо покля будуть писати, робити на ґраматіці, як сама повіла, „кедь дашто рушыть, уж ся то не дасть заставити нияк“.
В лекції было професорков сконштатоване і то, же моментално найлїпшы условія на розвиток свого языка і своёй філолоґії мають якраз Русины на Словакії.
Юбілуюча професорка
Професорка Юлія Дудашова-Крішшакова (12. 3. 1945 р.) походить із підтатраньского села Ждяр. Высокошкольскы штудії абсолвовала на Філозофічній факултї втогдышнёй Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, де під веджінём професора Штефана Тобіка зачала баданя ґуральскых діалектів.
Докторьску дізертацію обгаїла на Чехословацькій академії наук – в Кабінетї чуджіх языків в Празї. Габілітовала ся роботов Ку теорії баданя языковых контактів з акцентом на словацько-польску і словацько-україньску языкову область, і стала в роцї 1992 доцентков у фаху славістіка – славяньскы языкы.
В роцї 2001 ся інавґуровала перед Научнов радов Філозофічной факулты ПУ в Пряшові і здобыла научно-педаґоґічный тітул професорка в тім самім научнім напрямі. В 2011-ім роцї здобыла найвысшый научный тітул Doctor Scientiarum (DrSc.).
Од року 2012 Юлія Дудашова-Крішшакова робить на функчнім місцї професоркы на Інштітуті русиньского языка і културы ПУ. І вдяка нїй подарило ся інштітуту акредідовати вшыткы три ступнї высокошкольскых штудій – бакаларьскый, маґістерьскый і докторандьскый.
На інштітутї веде або вела лекції і семінары з такых дісціплін, як розвиток русиньского языка і діалектолоґія, вступ до штудованя языків, лекції з основ славістікы і старославяньского языка.
Є авторков многых моноґрафій, высокошкольскых учебників, научных статей, включно тых, котры занимають ся русиньсков лінґвістіков.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР.
