22. 10. 2021: Мілан ҐАЙ: Загада, Біда під Бескідом, Теперь уж нам добрї (Стихы)

Mілан Ґай

 

Загада

Слухайте, сусїдо,

што лем ся мі стало,

штось уж другу курку

з двору мі забрало.

 

Не знам, же ці лишка

або тхірь їх взяли,

або недайбоже

десь ся заблукали?

 

Не лишка і не тхірь,

але ястряб з неба,

прилетїв потихы

і вкрав, што треба.

 

Бо я там над садом

у траві відїла,

де о жывот пришла

ваша курка біла.

 

Остало там по нїй

на копі лем піря,

што од страху курка

ваша „охабила”.

 

 Біда під Бескідом 

Так як пташкы

звили гнїздо

про свої

пташата,

так оддавна

любить мамка

свої

дїтенята.

Біда людей

із Сукова

выгнала

із села,

нянька, сынів,

сестры, братів

до світа

вывела.

До цанїстры

забрав

нянько

фалаточок

хлїба,

бо ту

під родным

Бескідом

превелика

біда.

Спроваджають

дїти

нянька

до світа

шырого,        

із надїёв,

же ся верне

до краю

родного.

І жена

барз

знашать тяжко

мужову

розлуку,

тай забрала

дїтей троє

до хыжы

за руку.

Із слызами

в очах

дома

дїти

утїшала,

яка їх

ту чекать

судьба

повісти

не знала.

 

Теперь уж нам добрї

Теперь уж нам добрї

жыти на тім світї,

бо мы на пензії,

на порядку дїти.

 

Уж ай ку внучіком

можеме ходити,

помочі молодым

дїтей забавити.

 

А маленька внучка,

то готова квітка,

тїшу ся, кeдь прийде

посмотрити дїдка.

 

Носиме на руках

нашу Емку малу,

жычіме доброго

здравя, Божу хвалу.

 

Добре выхованя

Божой Благодати,

жебы на єй сватьбі

могли сьме співати.

           

(З приправлёваной книжкы Мілана Ґая – Правдива выповідь.)