22. 2. 2016: На Пряшівскій універзітї взникнув новый Центер языків і култур народностных меншын

Академічный сенат Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові на своїм засїданю 1. децембра 2015 схвалив Додаток ч. 5 к Штатуту ПУ, в котрім у пунктї І є зафіксованый новый цїлоуніверзітный субєкт ПУ – Центер языків і култур народностных меншын (ЦЯКНМ). Центер застрїшує три автономны інштітуты – Інштітут русиньского языка і културы, Інштітут мадярьского языка і културы і Інштітут ромістікы. В орґанізачній штруктурї Ректорату ПУ так взникнув міджіступінь міджі ректоратом і дотеперїшнїма інштітутами з цїлём раціоналізації роботы, обєктівного роздїлёваня фінанцій на реалізацію научно-педаґоґічного процесу інштітутів подля приятых крітерій на ПУ, а в непослїднїм рядї і з цїлём підвышіня способности ґарантовати новы штудійны проґрамы, што за даякый час ся стане актуалнов темов про Інштітут русиньского языка і културы.  

Повіреным директором ЦЯКНМ є проф. ПгДр. Петер Каша, к. н., якый у своїй професійній карьєрї ся занимать теоріов і історіов словацькой літературы і културы, але окрем того в ёго зорнім полї є і русиньска література, театер, култура, о чім свідчать ёго публікації, главно рецензії в одборных часописах. П. Каша є і ведучім Катедры середнёевропскых штудій Інштітуту україністікы і середнёевропскых штудій Філозофічной факулты ПУ, і повіреным директором Інштітуту мадярьского языка і културы. 

У звязи з орґанізачныма змінами на ПУ, якы ся дотуляють і Інштітуту русиньского языка і културы, сьме поставили пару вопросів повіреному директорови ЦЯКНМ проф. ПгДр. Петрови Кашови, к. н.

 

• Пане професоре, были сьте повірены коордіновати роботу нового субєкту на ПУ, якый взникнув на базї трёх інштітутів, котры уж мають за собов якусь історію, конкретны і солідны выслїдкы роботы, але таксамо і перспектівны і про кажду народностну меншину шпеціфічны заміры і задачі. Буде обсяг роботы новго центра корешпондовати з дотеперїшнёв роботов окремых інштітутів?

– Центер языків і култур народностных меншын як ректоратный субєкт ПУ прімарно взникнув главно з „лоґістічных‟ прічін, але прічіны мають намного глубшый змысел. Вызначным моментом є тыж ефектівнїше господарїня і комунікація внутрї універзіты, але і в одношіню к цїлоштатным інштітуціям, котры на основі закона ґарантують і забезпечують права народностных меншын і в области высокого школства. Научно-педаґоґічны компетенції окремых інштітутів у прінціпі ся не мінять, інштітуты собі охабляють свою автономію і в повній мірї ся решпектують їх шпеціфічности. Але зарівно глядаме і новы можности „внутрїшнёй‟ комунікації. Самособов, много вопросів буде мож вырїшыти аж часом, поступно, але інштітуты ся наісто не будуть заперати до себе і пасівно вычековати. Тїснїшы контакты педаґоґів і штудентів, сполочны научны проєкты і под. можуть принести бенефіты нелем про центер і інштітуты, але главно про цїлу універзіту.

 

• Якы суть Вашы візії до наслїдуючого періоду?

– Новый Центер языків і култур народностных меншын ПУ не може быти цїлоуніверзітным субєктом лем на папірю і на основі штатуту. Нашы проґрамы уж дакілько років потведжують, же то так не є. Велика часть нашых штудентів властно реалізує свої проґрамы і здобывать кредіты часто на трёх факултах, што є може тяжше, але зато інтереснїше. Властно, суть цїліоуніверзітныма штудентами „de iure i de facto“. Отвореность у вшыткых напрямах і ровинах навчаня і баданя профілують нашу візію. Так як окремы народностны меншыны ся не можуть замыкати до властных „ґет‟, і нашы інштітуты (русиньскый, мадярьскый і ромскый) треба надале профіловати в інтердісціплінарных і інтерклултурных релаціях, а то в рамках універзіты і мімо нёй. Я сам мам з тым скушености, бо єм робив у дакількох подобно заміряных інштітуціях. Першы педаґоґічны і научны скушености єм здобыв як докторанд, пізнїше асістент і доцент на катедрї славістікы Філозофічной факулты ПУ, пак єм быв лектором словацького языка на універзітах у Польску і Мадярьску, а од школьского року 2012/2013 ґарантую на Філозофічній факултї ПУ штудійный проґрам Середнёевропскы штудії, котрыы є прімарно побудованый на інтеркултурній комунікації, штудіях польского языка і културы і словацького языка про загранічных, главно україньскых штудентів. Жебы сьме наповнили візію, або холем часть із нёй, треба реално думати і праґматічно дїяти. Важна є, по перше, квантітатівна і якостна стабілізація штудентьской громады, бо без якостных штудентів наша педаґоґічна і научна робота страчать ефект; по друге,

модернізація і підвышіня атрактівности нашых проґрамів через едукачны і одборны проєкты; контінуална сполупраца з выбраныма середнїма школами і інштітуціями, котры ся занимають проблемами народностных меншын.

 

• Чом, подля Вас, є важне занимати ся языком і културов народностных меншын на Пряшівскій універзітї в Пряшові?

– Треба припомянути і підкреслити, же інштітуціоналне баданя народностных меншын на універзітї ся барз успішно реалізує в різных формах уж дакілько десяток років. Одборне етаблованя і леґíтімность русиньской ідентіты і єй народностный штатут, кодіфікація русиньского языка і розвиток академічной карпаторусиністікы проходили в тїснім споїню з академічнов средов нашой універзіты. Подобно ся розвивали і ромскы штудії під ґаранціов проф. Івана Бернасовского. Біомедициньскы і културно-антрополоґічны баданя прямують і до сферы педаґоґікы і културной ґеоґрафії, зато пришов час на отворїня нового учітельского штудійного проґраму Ромскый язык і култура. Єднако суть ту передплоложіня про розвой мадярьского языка, тадь найблизша подобна высокошкольска інштітуція є аж у Нїтрї і Братїславі. Бівшов конкуренціов суть подобно заміряны катедры в Мадярьску, але передовшыткым Інштітут мадярьского языка і културы ся мусить інакше профіловати, веце укрїплёвати двоязычность і інтеркултурны компетенції молодых людей мадярьской народности. Будують ся так мосты міджі народами, і штуденты здобывають лїпшы языковы компетенції про будучу практіку. Розвой меншыновых языків на універзітї ся може успішно реалізовати нелем з помочов шпеціфічной штатной дотації, але і посередництвом бівшой отворености „меншыновых‟ інштітутів і емпатії остатнїх „векшыновых‟ інштітутів і катедер, де нашы штуденты штудують свою другу апробацію.

(За розговор подяковала А. П.)