23. 1. 2026: В Братїславі засїдала Рада влады про народностны меншыны. Меншыны реаґовали на новелізацію Карного кодексу

Представителї меншын прияли дві репрезентатівны становиска односно Карного

21-го януара 2026-го року одбыло ся в братіславскім владнім готелі Bôrik 3-тє засїданя Рады влады Словацькой републікы, котре было перенесене із осени минувшого року.

На проґрамі засїданя было дванадцять пунктів. Представителї меншын окрем іншого прияли дві репрезентатівны становиска односно схваленой і пропонованой новелізації Карного кодексу. Засїданя вів підпредседа Рады – Акош Горонь, котрый є єдночасно уповномоченый влады СР про народностны меншыны. За Русинів брали на засїданю участь рядны членове Рады – Мартін Караш, Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, котрый є єдночасно председом Палаты народностных меншын.

Фонд хоче ускорити процесы

На засїданю Рады влады першый раз у функції директора меншынового фонду брав участь Ян Штовка, котрый прочітав Справу о діїтельстві Фонду на підпору културы народностных меншын. Із матеріалу, котрый членове Рады влады дістали передом і о котрім інформовав Штовка, мож дізнати ся, же про окремы народностны меншыны уж были зорґанізованы вольбы, в котрых выберали собі меншыны членів своїх фаховых рад. Мандат теперіїнім членам кінчіть ку 30-му януару того року. Так само уж были выголошены вшыткы вызвы на подаваня проєктів на 2026-ый рік, а так само были і заперты. Як повів Штовка, пріорітов про нёго буде, жебы ускорити вшыткы процесы, жебы грошы про схвалены проєкты чімскоріше могли прийти на рахунок успішного жадателя. Директор так само інформовав, же одколи наступив до функції, мав уж стрїчу наприклад із русиньсков меншынов, чекать го стрїча із мадярьсков меншынов, на котрых пояснює дїла односно Фонду на підпору културы народностных меншын. Повів, же будькотра народностна орґанізація може го покликати на таку стрїчу, і він радо прийде. Окрем того директор авізує в теренї робити моніторінґ проєктів, котры были підпорены меншыновым фондом, із чім уж сам почав восени.

Буде мож выдати і реліґійну літературу

Ян Штовка в матеріалї одповідав і на вопросы, котры за окремы меншыны дала му Палата народностных меншын по своїм засїданю в децембрї 2025-го року. Потвердив в рамках одповідей, же і далше будуть ся неперероздїлены фінанції із попереднёго року дїлити до бюджетів окремых меншын, і не будуть хоснованы на ход Фонду на підпору културы народностных меншын. Ґуралї, хоць были в минувшім роцї офіціално узнаны як далша народностна меншына на Словакії, і далше зіставають без фінанцій. На їх вопрос, коли будуть годны черьпати із ґрантовой сістемы, директор одповів, же то не є в компетенції Фонду. То правда, бо жебы Ґуралї годны были черьпати грошы, мусить ся зробити новелізація закона, в котрій придадуть ся Ґуралї до ґрантовой схемы. Тото рїшіня мусить зробити словацька влада і мусить то схвалити парламент. Русины звідали ся на проблему односно выданя Нового завіта. Общество святого Йоана Крестителя подало проєкт на Фонд в минувшім роцї, котрым хотїли зафінанцовати выданя русиньского перекладу Нового завіта. Фонд жадость посунув на Фахову раду русиньской народностной меншыны, значіть – не нашов проблему в проєктї. На засїданю рады вшыткы членове были за схвалїня, вшыткы дали повне чісло пунктів проєкту. Втогдышня директорка Фонду Алена Котванова тото рїшіня рады підписала.

Пізнїше ся обявили проблемы. Курто мож бы было сконштатовати, же подля втогдышнїх правил выданя такой публікації як Новый завіт належало меджі непідтримованы актівности, бо то реліґійна книга, на што звернуло увагу правне оддїлїня Фонду. В септембрї директор Штовка підпис своёй попереднічкы у функції зрушыв із тым, же підпорїня выданя бы было незаконне. Общество святого Йоана Крестителя наконець выдало Новый завіт без підпоры, за властны грошы, і грошы Русинів із Северной Америкы. Директор Штовка вецераз повторив, же того рїшіня му є жаль, но не мав у тім часї іншу можность. Но так само зробив зміны. Фонд у 2026-ім роцї рефлектує в дакотрых припадах підпору шпеціфічных форм пресы, котра заміряна є на захованя і розвиток языка і културы народностных меншын. Фонд доповнив на основі того до Штруктуры підтримованого дїятельства выняток. По новому і реліґійна преса буде годна быти підпорена, і то у формі приложінь ку періодічній пресї, або і цїлой публікації в рамках неперіодічной пресы, покля іде о дотеперь невыдане, про народностну меншыну ключове дїло.

STVR рахує із стабілітов, Русины жадали діґіталізацію архіву

Рада влады на засїданю мала дістати і інформацію о ставі народностного высыланя у верейноправнім телерадію – STVR. Хоць ку тій темі передом членове Рады не дістали писемный матеріал, на засїданю брав участь Аттіла Ловас, шеф народностного высыланя STVR. Ловас повів, же на початку рока не мож подати аналізу ставу народностного высыланя, бо іщі не была прията Вырочна справа STVR,  і комплетный матеріал передложыть на засїданю Рады влады СР про народностны меншыны, котре є наплановане на май. В куртій інформації, котру подав устно, повів, же консолідація публічных фінанцій засягла і народностне высыланя. Далшы пакликы консолідації то можуть іщі веце скомпліковати, наприклад што до роботы із екстерністами, котры по новому будуть мусити платити высшы одводы.

Наперек тому народностне высыланя утримовало собі подля нього плановану кількость годин, хоць не было тілько премєр у 2025-ім році як рік перед тым. На другім боці Ловас очекує стабілізацію інштітуції, бо по довгім часі суть рядно зволены орґаны STVR а так само і ґенерална директорка. Што до знижованя чісла робітників о пять процент ку фебруару того року, Ловас потвердив, же оно не дотулить ся нияк Редакції народностно-етнічного высыланя Радія Патрія в Кошыцях, і народностне высыланя в радію і телевізії бы мали знати утримати фунґуюче. Представителї русиньской меншыны звернули увагу на то, же архів кошіцького народностного штудія ани не почав діґіталізовати ся, притім то суть тісячі цїнных матеріалів за декады высыланя наперед україньского, пак і окремого русиньского, а далше ромского, нїмецького высыланя, але іде і о матеріалы высыланя іншых меншын.

Ловасови, котрый потвердив, же в Кошіцях діґіталізація ани почала, было пропоноване, же покля не годна STVR як інштітуція сама забезпечіти діґіталізацію, мож бы глядати даякы формы проєктів із іншыма професіоналныма інштітуціями, наприклад як музеї ці высокошкольскы інштітуції, котры суть заміряны на окремы меншыны. Рада влады прияла узнесїня, в котрім жадать STVR, жебы урґентно нашла способ, як почати із діґіталізаційов цїнного народностного архіву, котрый є правдивым скарбом, якый можуть хосновати і етноґрафы, языкознателї ці іншы бадателї, котры інтересують ся окремыма меншынами. Рада влады так само пожадала створити порадный орґан про народностне высыланя і выпрацовати нову Концепцію народностного высыланя в STVR, кедьже сучасна, із 2020-го року, є неактуална.

Знова рїшыли ся і музеї, русиньскый буде робити ся етапово

На януаровім засїданю Рады влады СР про народностны меншыны знова бісїдовало ся і о музеях. Матеріал ку тому пункту приготовило Міністерство културы Словацькой републікы, котрый є зряджователём Словацького народного музея, під якый належать народностны музеї. В матеріалї, із котрым познакомила членів Рады представителька міністерства, резорт одповідав на вопросы, котры загнала Палата народностных меншын, або окремы меншыны.

Міністерство твердить, же при знижованю чісла робітників в рамках консолідації, позерать ся на то, кілько має інштітуція цїлково робітників і ці може фунґовати із зниженов кільковстёв людей, што меншыны спохыбнюють. Резорт културы так само твердить, же не діспонує інформаціями о выбудованю єдного депозітаря про вшыткы народностны музеї, як ся меншыны дізнали із інтерных жрідел скорїше, но припущать, же суть даякы планы на централізацію уложіня збірковых предметів. Подля представителькы міністерства бы мало іти о три централны депозітарї на выходї, в серединї і на западї Словакії. Словацькый народный музей натеперь подля передложеного матеріалу не роздумує ани о злучованю народностных музеїв. Што до СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові, за матеріалами міністерства тота інштітуція має доста фаховых робітників. І наперек обмеджіням, котры пришли в рамках консолідації, музей продовжує у фаховій роботї.

Русины звертали увагу і на гаварійный став будовы. Подля матеріалу такы фундаменталны дїла як статіка, стрїха, облакы суть в „адекватнім ставі“ ку віку будовы. Проблемы суть із електроіншталаціёв ці топлінём. Но про выпрацованя проєктовой документації на реконштруцкію музея треба подля резорту барз великы грошы, і так мож раховати лем із тым, же кедь ся буде робити якась реконштруцкія, та лем етапово. Русины пожадали Акоша Гороня, жебы як председа новой Рады про народностны музея СНМ на найблизшім засїданю одкрыв тему выписаня рядного конкурзу на директора русиньского музея. Перешли три місяцї, одколи была одкликана директорка Люба Кралёва. Повіреный веджіньом быв Ян Пивоварник, котрый є єдночасно рядным директором СНМ – Музея україньской културы у Свіднику. Представителї Русинів і далше поважують Пивоварника за некомпетентного чоловіка у функції. Звернули увагу і на то, же Пивоварник мав жадати од робітників русиньского музея, жебы в роботї не бісїдовали по русиньскы, бо то словацька державна інштітуція. Проти того ся робітници поставили. Зато Русины жадають чімскоріше выписати рядный конкурз на директора музея.

Становиска ку Карному кодексу

На проґрамі засїданя быв і пункт, котрый дотуляв ся приятя узнесїнь односно новелізацій Карного кодексу. На засїданю брав участь державный секретарь Міністерства справедливости СР Михал Седліак, котрый такой на початку, коли схвалёвав ся проґрам засїданя, дав пропозіцію, жебы тот пункт цалком выпустити. Голосованём ёго пропозіція не перешла. Голосовало ся о двох узнесїнях. Єдно, котре передложыли представителї марядьской меншыны, дотулять ся новелізації, котра была схвалена і підписана презідентом Петром Пеллеґріні в децембрї 2025-го року. Друге, котре подав председа Палаты народностных мешнын і представитель русиньской меншыны – Мілан Ян Піліп, односить ся на пропозіцію далшой новелізації, котра є подана в парламентї.

Ку пункту была шырока, емотівна і напружена діскусія. Сам уповномоченый довго выступав ку тій темі і бісїдовав о історічній памяти властной родины. Было відїти, же представителї державной справы в Радї влады СР про народностны меншыны, окрем уповномоченого Акошо Гороня, не підпорять узнесїня, на другім боцї представителї меншын вказовали на потребу приятя такых узнесїнь. В припадї уж платной новелізації Карного кодексу, котров ся выголошує спохыбнёваня або публічне заперечіня повойнового упорядкованя і ёго юрідічных фундаментів за карный чін (Бенешовы декреты, позн. ред.), Рада высловила знепокоїня.

Рада думать, же новелізація дотулять ся історічных вопросів, і по войнї різны народностны комуніты знайшли ся у різных формах зневыгоднїня, із чого суть доднес наслїдкы. Є важным, жебы діскусії о тім проходили слободно. В узнесїню так само акцентує ся слобода прояву і научного баданя, як і то, же скороченый леґіслатівный процес, котрым была зроблена новелізація, не дав потребный простор на шыршу діскусію і фаховы припомінкы ку так чутливым темам.

Влада была вызвана, жебы переоцїнила тоту новелізацію, але і ку тому, жебы меншыны могли повноцїнно брати участь на приправі леґіслатівы, котра ся їх дотулять.

23 членів Рады голосовало за (представителї меншын, і то не вшыткы), 7 было проти, трёми ся стримали (державна справа і дакотры представителї меншын). Цїлём было здобыти доста голосів, жебы ся то прияло як засадне узнесїня, котре мусить пак рїшыти влада. Но без голосів із боку державной справы таке узнесїня не мож прияти. Наперек тому узнесїня было прияте, і кедьже мало достаточну кількость голосів із боку меншын, прияло ся як репрезентатівне становиско Палаты народностных меншын. Узнесїня, котре приготовив Піліп, дотулять ся пропонованой новелізації, котру подали посланцї Народной рады Словацькой републікы за націоналістічну SNS. Пропонована новелізація хоче знижыти кары за дакотры екстремістічны карны чіны, окрем іншого ганоблїня расы, народа і пересвідчіня, або цалком выняти із карных чінів такы дїла, як пропаґація, выроба ці розшырёваня екстремістічных матеріалів.

В узнесїню ся окрем іншого пише, же такы рїшіня ослаблюють охрану основных прав і слобод, головно охрану перед проявами ненависти, діскрімінації і насилства мотівованого расовов, народностнов, етнічнов або реліґійнов ненавистёв. Вызывать ся в нім Народна рада СР, жебы тоту новелізацію Карного кодексу не схвалила в повнім розсягу. За голосовало 25 членів Рады, проти было 0 членів, вісем ся стримало голосованя. Так як в попереднім припадї, і тото узнесїня мало доста голосів із боку меншын, жебы было прияте як репрезентатівне становиско Палаты народностных меншын.

Інформація о ставі хоснованя меншыновых языків

Уповномоченый Акош Горонь на засїданю передложыв і Інформацію о актуалнім ставі хоснованя языків народностных меншын за 2025-ый рік. В тій справі Словацька републіка знова іде допереду. Уряд уповномоченого сполупрацує із міністерствами, котры пак у своїх резортах розшырюють двоязычность на теріторіях, де жыють меншыны. Двоязычность подарила ся забезпечіти уж і у пріватной фірмы Lео Express Slovensko, котра забезпечує влак на штрецї Братїслава – Комарно. Далше фунґують і языковы робочі ґрупы, котры роблять офіціалны переклады. У 2025-ім роцї Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны прияв 96 припомінок, котры дотуляли ся можливого порушіня меншыновых языковых прав. Пять такых припомінок дотуляло ся хыблячіх русиньскых написів в містах Меджілабірцї, Гуменне і в селї Дрічна.

Прияв ся план роботы на 2026-ый рік

Окрем споминаных пунктів на засїданю обговорили ся і такы темы, як Інформація о фінанцованю народностного школства на 2026-ый рік і слїдуючі, што бы мало помочі народностным школам, Інформація о повнїню узнесїнь влады СР в области поставлїня і прав народностных меншын, ці Інформація о актуалных леґіслатівных процесах в области прав народностных меншын.

В рамках послїднёй темы знова велё бісїдовало ся і о паклику законів, котры дотуляють ся наросдостного школства і котры бы мали злїпшыти сітуацію в народностнім школстві, покля будуть прияты із припомінками од Уряду уповномоченого. Но так само бісїдовало ся о далшых леґіслатівных процесах, котры проходять або ся рихтують, якы так само бы мали помочі злїпшыти поставлїня меншын і їх языковых прав.

Рада прияла і план роботы на 2026-ый рік. В нїм рахує ся із двома рядныма засїданями, причім перше є наплановане на місяць май, друге на новембер.

Петро МЕДВІДЬ, член Рады влады СР про народностны меншыны, ґрафічна і языкова управа: АРК СР