23. 3. 2017: Премєру буде мати новый філм о Стренкови

Новый документарный філм о славнім америцькім героёви із ІІ. світовой войны, котрый быв Русином – Михалови Стренкови, буде мати в четверь 30-го марца 2017-го року премєру в Кошіцях. Філм під назвов Хлопець, котрый хотїв быти презідентом (словаць. Chlapec, ktorý chcel byť prezidentom, анґ. The Oath) наточів словацькый режісер Душан Гудєц.

Філм о досправдовім боёевникови

Як пишуть творцёве, Хлопець, котрый хотів быти презідентом є філм із історічнов тематіков о бесконечных жертвах і героях ІІ. світовой войны без мена. Є адресованый нелем публіцї на Словакії і в Споєных штатах Америкы, але головно молодым людям, котры ся хотять дізнати, як ІІ. світова война засягла жывот Михала Стренка і ёго сполубоёвників із америцькой наморной піхоты. Ёго мено Амричаны автоматічно мають повязане із піднятём флаґу на острові Іво Джіма. Є про них стілеснїнём досправдового боёвника, котрый пожертвовав свій жывот про тоты найблагороднїы вартости, а на Словакії є цалком забытый, пише ся в анотації ку філму.

Премєра філму повязана із діскузійов з творцями – режісером Душаном Гудєцом і продуцентков філму Дарінов Смыржовов, одбуде ся в културнім центрї Kasárne / Kulturpark в Кошыцях зо зачатком о 18.00 год. Філм продуковала компанія EDIT Studio і копродуцентом філму є Розглас і телевізія Словеньска. Документ быв підпореный Міністерством културы Словацькой републікы і Авдіовізуалным фондом. В маї бы мав документ мати і телевізну премєру.

Філм Хлопець, котрый хотів быти презідентом не є першым філмом о Стренкови. У фебруарї 2015-го року мав в Споєных штатах Америкы премєру філм Our Flag Still Waves. Тот філм вказує і жывот Михала Стренка як дїтины іміґрантів із Чехословакії.

Тот, што підняв флаґ

Стренк ся народив 10-го новембра 1919 р. в Орябинї і кідь мав шість років з родічами одышов до Споєных штатів. Закінчів середню школу в Пенсілванії, робив робітника при будованю драг і в октобрї 1939 р. ся приголосив до наморной піхоты (маріняци).

Барз скоро ся в боях освідчів і дістав шаржу сержанта. В роцї 1944 го як велителя оддїлу післали до боя о стратеґічный пункт – остров Іво Джіма. Америчане го заатаковали в повній силї, но высадити ся зо шыфы ся їм подарило аж во фебруарї 1945-го року. Під велінём Стренка, на выгаснутім вулканї Маунт Сурібачі, підняли америцькый флаґ. Піднятя флаґу фототоґрафовав фотоґраф аґентуры Associated Press Джов Росентал. За фотоґрафію пізнїше здобыв Пуліцерову цїну. Фотоґрафія стала ся сімболом перемогы, хоць Стренк не дожыв ся ани дефінітівного покоріня острова. Тыждень по піднятю флаґу, 1-го марца 1945-го року, го засягнув шрапнел із америцькой шыфы почас того, як рисовав до піску план далшой акції. По войнї было ёго тїло поховане із належнов честёв на Арлінґтоньскім народнім цінтерї, значіть на місцї, де суть похованы і америцькы презіденты.

Герой

Стренкови сполубоёвници на нёго споминали як на найлїпшого маріняка, якого стрїтили. Быв знамый як боёвник і лідер, котрый быв своїм мужам прикладом. Споминали, же часто говорив: „Подьте за мнов і буду ся намагати, жебы єм вас вшыткых безпечно привів домів ку вашым матірям.“ Сын єдного із шестёх мужів, котры піднимали флаґ, Джеймс Бредлі, написав книжку Флаґы нашых вітців, в котрій бісїдовав із тыма, котры памятали тоту історічну подію підниманя флаґу на Іво Джіма. Єден із них му о Стренкови повів, же то быв тот тіп вояка, о котрім чітате, і о котрім ся роблять філмы.

Стренк быв нагороджденый тыма америцькыма воєньскыма нагородами: Purple Heart, Presidential Unit Citation, America Defense Service Medal, American Area Campaign Medal, Asiatic-Pacific Area campaign with four stars, World War II. Victory Medal і далшыма.

Не знали о ёго походжіню

Аж у 2008 роцї америцькый вояк Мет Блейс, котрый быв придїленый ку беспечностній службі Америцькой амбасады на Словакії, дізнав ся, же Стренк не быв родженым Америчаном, але же обчанство здобыв аж у 1935 роцї посередництвом натуралізації свого вітця, причім о тім ниґда не дістав жаден документ.

Зато ся Блейс обернув на Іміґрачный і натуралізачный уряд зо жадостёв о выданя такых документів о обчанстві Стренка. Тота жадость была выбавлена 29-го юла 2008 року. Документы перевзяла Стренкова наймолодша сестра Мері Перо в рамках церемонії при Памятнику америцькой наморной піхоты в Арлінґтонї. Тым ся потвердило Стренкови ёго америцьке обчанство.

П. М.

Script logo