25. 5. 2017: Вышла книжка о русиньскых особностях по словацькы

В тых днях вышла книжка „Rub a líce doby“ (Bratislava: МL, 2017, ISBN 978-80-972644-7-5, 204 str.) русиньской писателькы Маґдалены Лаврінцовой із Братїславы, котра пише по словацькы. Нова книжка інтересна тым, же єй обсягом суть есеї о жывотї Русинів на выходній Словакії, конкретно о русиньскых особностях од А. Духновіча по Ш. Чепу.

Тоты люде прожывали складну, бурливу і часто протіречіву історію і сучастность. Авторка у своїх есеях дотулила ся як бридливыхы тем – припоїня Підкарпатьской Русы – части Чехословакії – к Українї і СССР по 2. світовій войнї, перенаслїдованя Русинів, ліквідації ґрекокатолицькой церькви і далшых неправостей, якымы было переселїня Русинів на Україну, заник русиньскых школ і їх зміну на україньскы школы.

Наперек тому пережыли і дочекали ся лїпшого, слободнїшого і демократічнїшого жывота. В окремых есеях находиме і їх успіхы у науцї, културї і уменю, пише о забытій сохарьцї О. Мандічовій з періоду першой ЧСР, ґрафікови О. Дубаёви, малярёви Д. Миллому, сохарёви Ф. Ґібалови і о найзнамішім русиньскім умелцёви Е. Варголови. Але і о далшых робітників културы – Ш. Ладіжінькім, карікатурістови Ф. Віцови, вызнамных історіках, драматурґах і публіцістах – П. Р. Маґочіови, В. Туркови і А. Зозулякови – орґанізаторів русиньского жывота в недавній минулости і сучасности. Русины ся в роцї 1995 дочекали кодіфікації русиньского літературного языка і вдяка їх творцям і Інштітутуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты.

Інтересны суть есеї о асімілації русиньского народа з маёрітным народом, Словаками, котру выкликала силна українізація на выходній Словакії. Публікація „Rub a líce doby“ є вызначным вкладом до історії і сучасности Русинів. Збогачує літературу о них, котра вышла по демократічнім переворотї 1989 року.

Мґр. Маґдалена Лаврінцова, роджена Зозулякова, была редакторков і публіцістков у дакількох медіях. В послїднїм часї ся занимать літертурным діятельством, пише поезію і прозу. Выдала два зборники поезії: „Dar nad všetky dary“ (2008) i „Život cestou i necestou“ (2013), публікації о участнтниках партізаньскых боїв з 2. світовой войны і СНП: „Smrť dýchala do tvárí“ (2009), „Život zrodený zo smrti“ (2011) i „Človek zomiera dvakrát“ (2014), прозу з повойнового періоду „Život na strnisku doby“ (2012) i eсеї зо сучасности „Škvrny na zamate doby“ (2016). А теперь вышла єй восьма книжка, котра буде наісто інтересна нелем про Русинів, але і про чітателїв іншых народностей, кідь ся хочуть дашто веце дізнати о Русинах.

-аз-