25. 9. 2016: В Пряшові засїдала робоча ґрупа МШ СР

23. септембра 2016 у Пряшові в ПКО – Чорный орел ся одбыло 2. засїданя робочой ґрупы Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту СР, цїлём якой є приправити Концепцію розвоя навчаня русиньского языка і културы в матерьскых, основных і середнїх школах. Припомяньме, же нова робочася сформовала в юні того року з ініціатівы штатного таёмника міністерства школства Мґр. Петра Крайняка. Єй перше засїданя за участи міністра школства проф. Інж. Петра Плавчана, к. н., представителїв Секції реґіоналного школства і Одбору выховы і навчаня народностных меншын МШ СР ся одбыло 11. юла 2016 в Братїславі (Позн. ред.: О нїм сьме писали в тогорічнім восьмім чіслї нашых новинок.). В 11-членій робочій ґрупі суть у першім рядї люде з довгорічныма практічныма скушеностями з орґанізованя клас з навчанём русиньского языка в Пряшівскім краю і з педаґоґічного процесу навчаня русиньского языка, літературы і културы главно в основных школах, але і на высшых ступнях освіты. На 1. засїданю за председу робочой ґрупы быв зволеный Мґр. Марек Ґай, учітель русиньского языка і директор ОШ в Радванї над Лабірцём і методік русиньского языка Методічно-педаґоґічного центра у Пряшові.

На основі діскузії на 1. засїданю робочой ґрупы, было сформулованых 16 основных практічных тем і проблемів, якы бы нова концепція мала охопити: 1. Приправа учітелїв матерьскых школ, 2. „Ротуючій“ учітель, 3. Діґіталный проєкт, 4. Учебникы – політіка приправы і выдаваня учебників, 5. Найвызначнїшы змаганя підпорованы МШ СР, 6. Фінанцованя школ – норматівы, 7. Сїть школ і школьскых заряджінь, 8. Методік (учітель контінуалной освіты) МПЦ у Пряшові, 9. Приправа учебника реґіоналной выховы про Русинів, 10. Ґрантовый проєкт про навчаня русиньского языка, 11. Середнї школы – можность матуровати з русиньского языка, 12. Контінуалне навчаня учітелїв – рекваліфікація, 13. Церьковны школы (кооперація з Ґрекокатолицьков і Православнов церьквами), 14. Школьскый освітнїй проґрам – модел школьского освітнёго проґраму з навчанём русиньского языка, 15. Документація, формулары, термінолоґія – двоязычна, 16. Основаня ставовской орґанізації русиньскых педаґоґів.

Цїлём 2. засїданя робочой ґрупы 23. 9. 2016 в Пряшові было представити первістны тезы аналізы актуалной сітуації в школстві Русинів СР і запропоновати можности на рїшаня проблемів. Зробив так Мґр. Марек Ґай, председа робочой ґрупы. Представленый аналітічный матеріал взникнув на основі попереднёй діскузії членів робочой ґрупы, яка проходила в часї міджі двома засїданями. Треба повісти, же іде о шырокый матеріал, і хоць суть то іщі лем тезы, але лем обговорити їх на єднім засїданю не было в силах. Хоць діскузія была конштруктівна, бо робоча ґрупа є створена з людей, якы докладно знають і розумлять проблемы і потребы навчаня русиньского языка, бо нима актівно жыють подакотры уж 20 років, але з оглядом на то, же концепція настолить і комплекс шпеціфічных задач в першім рядї про штатны, самосправны, але і народностны субєкты, діскузія каждого пункту была шырока і часто выкликовала вопросы, на якы бы мали одповідати якраз штатны (МШ СР) і самосправны орґаны (Пряшівскый самосправный край, сільскы уряды) як зряджователї конкретных тіпів школ. Діскузія часто резултовала до єдного основного проблему, а то фінанцій, бо скоро каждый з настоленых первістных пунктів новой концепції є звязаный з тым вопросом, а то ці говорити о здобываню кваліфікації будучіх учітелїв русиньского языка формов екстерных штудій, ці о діґіталных проєктах, ці о заплачіню за роботу учітелям русиньского языка, ці о політіцї выдаваня учебників, ці о стімулуючіх актівностях на базї русиньского языка і културы, ці о фінанцованю школ через становлены норматівы, ці о позіції і компетенціях методіка русиньского языка, робоче місце якого зо сістемы Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові в сучасности, як сьме ся дізнали, докінця выпало.

Множество настоленых проблемів у тезах, і далшы новы, якы были названы в діскузії, суть громадов довгорічно нерїшеных проблемів у школованю Русинів у СР. Є то тема, яка має своє місто і в контекстї европской леґіслатівы, главно Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, котру СР ся завязала реалізовати од року 2002. Выбор міністрів Рады Европы в послїднїх трёх оцїночных справах владї СР вытыкать, же доднесь не створила штатный орґан, якый бы дозерав на реалізацію харты в области русиньского школства. А тот самый проблем ся може обявити і при реалізації новой концепції в практіцї. Треба додати, же дотеперь в СР про розвой русиньского языка были прияты дві концепції: 1. Концепція навчаня  дїтей обчанів СР русиньской народности (МШ СР, 1996), 2. Концепція навчаня русиньского языка як материньского на основных школах з навчанём русиньского языка (ШПУ, Братїслава-Пряшів, 1996). Про розвой навчаня русиньского языка важнїша є перша з них, котру МШ СР прияло іщі перед 20 роками. Нажаль, з обєктівных прічін ся не реалізовала дослїдно, і хоць не мож поперти, же в самых зачатках реалізації не принесла свої резултаты. Принесла, главно кінцём 90-х років 20. ст., коли на МШ СР в рамках Одбору реґіоналного школства робила особа прямо повірена старати ся о розвой навчаня русиньского языка. Але по орґанізачных змінах на МШ СР, приближно од року 2002 аж до року 2016 шпеціално темов навчаня русиньского языка ся МШ СР поступно перестало занимати і тота тема стояла на пріферії ёго інтересу.

То значіть, же Русины на Словакії по 20-ох роках зась стоять перед приправов новой, за порядком третёй концепції розвоя навчаня русиньского языка, реалізація якой бы мала помочі ожывити навчаня русиньского языка в матерьскых, основных і середнїх школах. З оглядом на реалізацою першой концепції з року 1996 але зарівно, і правом, ся просять, ці єй не постигне судьба її попереднїх двох „сестер‟, т. є. ці то не буде зась лем проєкт, реалізація котрого ся зачне і скінчіть лем на папірю?! Неспорно, а то хочеме підкреслити, релевантну і высоко одповідну позіцію у цїлім процесї мусять мати і репрезентанты русиньскых орґанізацій, главно тоты, котры каждорічно од штату на свої проєкты дістають найбівшы дотації, і хоць їх резултаты ся не промітають до двиганя інтересу о навчаня русиньского языка, якый є пріорітным цїлём Русинів. Тоту сітуацію каждорічно крітікуєме, але, нажаль, вшытко іде дале без змін. Може нас заставить конечно штось конкретного зробити по тім, як од септембра 2016 перестала фунґовати перша русиньска основна школа в СР – в Чабинах (взникла в р. 2008)?! Або може то дакому так пасує?! Мы але пересвідчены, же штатны дотації конечно і неодкладно треба наміряти до такых проєктів, котры суть пріорітно заміряны на розвой школьской сферы. Няй їх не буде 200, але лем 50, але мусять слїдовати пріорітный цїль Русинів – розвой школства. То значіть, же мусиме быти актівны і мы самы, респ. екзекутівны орґаны русиньскых орґанізацій, їх представителї. В інакшім припадї нияка концепція, і хоць бы яка добра была, нас не спасить, покы тота алармуюча сітуація нас не просвітить. 

Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., членка робочой ґрупы