27. 1. 2025: РОС в театрї припомянула собі 30 років од кофідікації русиньского языка на Словакії
27-ый януар 1995-го року записав ся великыма буквами до модерной історії Русинів на Словакії. В тот день в Братїславі одбыло ся святочне выголошіня кодіфікації русиньского языка.
З нагоды 30-ой рочніцї кодіфіфікації i Року русиньского языка Русиньска оброда на Словеньску (РОС), котра была головным ініціатором кодіфікації, зорґанізовала в пятніцю, 24-го януара 2025-го року, в пополудняйшых годинах в просторах Великой сцены Театру Александра Духновіча в Пряшові святочну академію, котров собі участны припомянули тот вызначный історічный мільник.
Гостї із Словакії і споза граніць
На академію были запрошены цїнны гостї, особности, котры брали участь на кодіфікації перед тридцятёма роками, але і тоты, котры за три декады дали вклад до розвитку русиньского языка на Словакії. На жаль, не вшыткы могли взяти участь.
На пятніцёвій подїї орґанізатор привітав меджі іншыма Петра Крайняка – віцепріматора містя Пряшів, Марка Дурлака – протосінкела Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії, Штефана Лявинця – председу Світового рады Русинів, якый пришов із Мадярьска, отця Франтішка Крайняка – ґрекокатолицького священика, котрый од першой половины 1980-ых років робив на перекладах біблічных і літурґічных текстіов до русиньского языка, лемківского дїятеля Петра Трохановского, члена Світовой рады Русинів за Польщу Андрія Трохановского, ведучу Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях Наталію Малецьку-Новак, директора Театру Александра Духновіча (ТАД) Маріяна Марка, повіреного директора Піддукляньского умелецького людового субору (ПУЛС) Віліама Микулу, але і далшых.
За орґанізатора быв участный председа РОС Мартін Караш, котрый мав і куртый приговор, як і далшы функціонарї орґанізації.
По тридцятёх роках прозвучав текст кодіфікації
Академію одкрыла Яна Трущіньска-Сива, котра на початку прочітала віршы русиньского поета Юрка Харитуна присвячены кодіфікації. По нїй мішаный хор Піддукляньского умелецького людового субору заспівав русиньску гімну.
В рамках годиновой академії прозвучав і текст Декларації зо святочного выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії, котрый перед тридцятёма роками быв прочітаный в конґресовій салї комплексу інтернатів Дружба у Братїславі.
Втогды, 27-го януара 1995-го року, чітав тот текст втогдышній директор Театру Александра Духновіча Ярослав Сисак. Здоровя не доволило му теперь прийти на тоту святочну подїю, но текст Декларації прочітала ёго дївка, акторка нашого театру Ярослава Сисакова.
На сценї з куртым спомнинанём на тот час, коли Русины святочно выголосили кодіфікацію, выступив отець Франтішек Крайняк, котрый наконець прочітав і слова з русиньского перекладу Апостоларя. Так само Іґор Латта, бывшый довгорічный член драматічного колектіву, поспоминав на то, як театер почінав іщі на кінцю 1980-ых років грати по русиньскы. А так само продекламовав вірш Штефана Сухого.
Проґрам, котрый модеровала Маріянна Железна, збогачовали музичны вступы ПУЛС-аків і молодого русиньского акордеонового віртуоза Петра Сокола.
РОС уділила памятны плакеты
Завершінём святочной академії было передаваня памятных плакет, котры РОС удїлилиа за довгорочны актівіты реалізованы на полю популарізації і розвитку русиньского кодіфікованого языка і ёго аплікації до каждоденного жывота Русинів.
Іщі перед тым, як дішло до передаваня плакет з рук председы Русиньской оброды на Словеньску Мартіна Караша і председы Світового конґресу Русинів Штефана Лявинця, были прочітаны мена тых, котры на кодіфікації языка і ёго розвитку брали участь, но вже не суть меджі нами. Участны їм честь оддали минутов тиха.
Меджі оцїненыма памятнов плакетов суть: Василь Ябур, Анна Плїшкова, Kветослава Копорова, Анна Кузмякова, Петро Медвідь, Франтішек Крайняк, Йосиф Кудзей, Александер Зозуляк, Марек Ґай, Яна Трущіньска-Сива, Мілан Ясик, Марцела Рунянинова, Теодозія Латтова, Штефан Сухый, Штефан Смолей, Mаріян Марко, Ярослав Сисак, Павел Роберт Маґочій і Люба Кралёва.
По передаваню курто приговорив ся участным председа Світового рады Русинів Штефан Лявинець (на фотцї вправо), котрый акцентовав історічне значіня кодіфікації перед 30-ма роками нелем про Русинів на Словакії, але про Русинів обще, як і Люба Кралёва за оцїненых.
Подїя закінчіла ся Многоліствієм, котре было одспіване мішаным хором Піддуляньского умелецького людового субору, по чім наслїдовала святочна рецепція в просторах театру.
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: АРКСР.
