27. 7. 2024: Грошы намісто цїнностей

Цїнности як слобода віросповіданя не суть лобінґ Москвы.

По довшім часї знова в послїднїх днях мали сьме можность відїти театралны выконаня части посланцїв Верьховной рады Україны, котры дотуляли ся темы приятя закона, котрым бы ся заказала Україньска православна церьков. Виноваты суть вшыткы, а грошы суть перед цїнностями.

Верьховна рада Україны іщі в октобрї минувшого року прияла в першім чітаню пропозіцію закона, котрым бы мали быти заказаны реліґійны орґанізації, якы суть повязаны із Росіёв. І кедь то звучіть софістіковано, знаме, же в законї іде першорядо о заказ Україньской правосланой церькви, хоць она уж много раз декларовала, же є окремов церьквов.

Але кілько раз бы ся не одхрестила од Москвы, і то нелем словами, але чінами, ніч їй то не поможе, бо інтерес державы, і нёв створеной Православной церькви Україны є ясный.

Од того, як быв закон схваленый в першім чітаню, перешло уж доста часу, але ку голосованю в другім чітаню ся Верьховна рада не дістала. Оно то не є аж таке просте, бо прихыльників такый закон в демократічнім світї лем тяжко глядать.

Без того, жебы сьме входили до еклезіолоґічных проблем, треба ясно повісти, же якы обставины бы в державі не были, заказ выбратой церькви є важным засягованём до прав чоловіка. Кедь бы сьме забыли на вшыткы іншы меджінародны документы, пак треба спомянути хоцьлем тото, же докінця і в Хартї основных прав Европской унії, Главі ІІ., Статї 10, пише ся о слободї віросповіданя. Україна як кандідатьска держава бы о тім мала нелем знати, але ся того і тримати.

Но по театрї, котрый в тых днях проходив у Верьховній радї, перед тым, як собі дав парламент вакації, было інтересне чітати коментарь на тоту тему, котрый публіковала на соціалній сітї посланкыня за Слугу народа – Маріяна Безугла.

На марґо того, же знова не дішло ку голосованю, своїм чітателям выраховала вшыткых виноватых, кторы суть, самособов, під впливом російского лобінґу.

Ватікан, котрый має проблему з такым законом – то фактор російского впливу. То, же з тым мають проблему і Споєны штаты Америкы, так само є під впливом російского лобінґу. Треба припомянути, же Споєны штаты докінця грозять наданём санкіцй на посланцїв, котры за такый закон заголосують.

Посланкыня Безугла, і она не буде вынятком але скорїше правилом, не розуміє, же западны країны, западный світ може роздумовати о правах чоловіка, о цїнностях, котры вызнавать, як о дачім прінціпіалнім, чого не мож дотулити ся, і кебы не знам як „добру“ причіну бы єсь на то мав.

На другім боцї є думаня, же вшытко мож, і вшытко собі мож зробити подля себе, як мі то якраз теперь пасує, топтати і по правах, і єдине, што то може змінити, є вопрос грошей.

Маріяна Безугла в споминанім коментарї пише, і то правда, же днесь кажда єдна гривня – то грошы партнерів, главно Споєных штатів Америкы. Значіть, прияти дашто, што бы могло заперти касу, не є таке просте. І зато має до Америкы одыйти делеґація, котра знова буде намагати ся пересвідчіти америцькых партнерів, же закон о заказї Україньской правослованой церькви є в порядку.

Но, думам, же таке штось, жебы досправды пересвідчіли країну, де є така розмаїтость віросповідань, і де є віросповіданя основне право, же засягованя до такого права є в порядку, буде доста інтересне. Але іщі інтересніше є дашто інше.

В коментарї україньской посланкынї красно розкрывать ся думаня о правах, цїнностях, котрых на Западї нихто не може дотулити ся. Они то просто спробують. Они тоты права і цїнности не чують. І єдине, што бы тому могло забранити, то є запертя америцькой ці европской касы.

Цїнности як слобода віросповіданя не суть лобінґ Москвы. То основны, меджінародно признаваны права чоловіка. Україна має право карати колаборантів, і тых з церьковных кругів. Але є недемократічне заказати цїлу церьков.

Но ку тому, жебы собі то в Києві почали усвідомлёвати, треба прінціпіалну зміну думаня. Перестати честовати лем грошы намісто цїнностей. Тота зміна, нажаль, довгодобо не приходить. Ани кедь народ терпить од войны.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР. Фото: Pixabay.com.