27. 8. 2017: Середнёвічный карпаторусиньскый штат: Факт ці выдумка?

Обмеджена документація потверджуюча северну угорьску граніцю на зачатку середнёвіча, ани тота о теріторії, котра не належала никому, не одрадила академіків коло шпекулацій о тім, што на тій теріторії одбыло ся в давных часах. Много повідань о карпатьскых Русинах вже од пізного 18-го стороча говорить о незалежнім русиньскім князівстві, званім Marchia Ruthenorum або Русиньска марка, котре мало існовати на зачатку ХІ. сторіча. Суть доказы, же такый цілок досправды єствовав?

 

Дакотры історіци твердять, же першый угорьскый краль Штефан (пановав в роках 1000 – 1038) собі од Франьскій імепрії пожычів адміністратівный концепт маркы, респ. погранічного воєводства. Така марка была гранічнов теріторіов із найдалекішым досягом франьской влады і была часто названа подля народа або реґіону, з котрым, правда, была в сусїдстві, но быв за граніцями Франьской імперії, як наприклад Лужіцькосерьбска марка, Выходна марка (будуча Австрія) ці Фріулска марка.

 

Науковцї діючі в ХІХ. сторочу обявили терміны dux Ruizorum i Marchia Ruthenorum – каждый із них споминать ся в середнёрочноных документах, походжаючіх із Нїмецька і Австрії. Усудили, же названя dux Ruizorum, значуче руського князя, котре появило ся в записї Гілдесeймской кронікы (Annales Hildesheismensis) з року 1031, схосновав краль Штефан про свого сына Емеріха/Імріха. Австрійскый історік Герман Бідерманн, котрый написав єдну із першых історій карпатьскых Русинів (рр. 1862 – 1867), усудив, же термін Marchia Ruthenorum, котрый появив ся кінцём ХІІ. столїтя в біоґрафії салцбурьского єпіскопа (Vita Chunradi archiepiskopi Salzburgensis), односив ся на теріторію десь на періферії Угорьска, о котрій єпіскоп Конрад чув почас свойой місії до той країны в році 1131. Із тых двох окремых текстів усудили двоми академіци на зачатку ХХ. столїтя, Українець Михайло Грушевскый і Чех Вацлав Халоупецькый, же назва зо зачатку ХІ. столїтя, повязана із Імріхом, є бізовно выводжена од ёго споїня з теріторїов званов Marchia Ruthenorum, Руська марка (rutenische Mark) або Руська земля (Руська крайня), наперек тому, же нихто не знав, де ся находила. Вже з їй названя дало бы ся усудити, же Руська марка бы мала находити ся десь близко выходной граніцї Угорьска коло Галичского князівства. Шпекулує ся, же може могла быти близко Карпатьской Руси (на северовыход од Бігорьской области коло Сатмару в днешнїй Румунії) або (докінця іщі лїпше про патріотічных авторів), же ся перекрывала із сучасным Закарпатём, што бы значіло, же бы была „першым карпаторусиньскым штатным цілком“.

 

Хоць дакотры середнёрічны угорьскы жрідла пишуть о гранічных областях як о марках, тото мало, што знаме, не назначує, же штруктуров не одрізняли ся од іншых областей в сердцї кралёвства і не были подобны сістемі марок у Франьскій імперії. І што тітулу Емеріха/Імріха дотулять ся, сына краля Штефана, dux Ruizorum, тот появив ся лем в єдинім жрідлї з року 1131. Вшыткы остатнї записы, включно тестаменту (Admonitio) самого краля Штефана, хосновали термін dux без будьякого іншого придавника.

 

Є правдов, же угорьскы наслїдници краля Штефана собі часто їднали озброєных дворанів із Київской Руси, котры служыли як кралёвскы варташы – Rutheni Regia Majestatis, як ся їм говорило в тогочасных жрідлах. То пояснює, чого існовало дакілько названь Руси, котры ся аж до днешнёго дня всокотили в поводю Дунаю далеко од Карпатьской Руси. Суть выводжены од присутности тых кралёвскых руськых варташів, котры служыли на краї втогдышнёй угорьской імперії і котры ту як ветераны кралёвскых служеб мали дозволено усадити ся навсе. Міджі такы місця належать Oroszvár/Oroszfalva/Rusovce (коло сучасной Братіславы цалком на югозападї Словакії) і Nagyoroszi (на север од Вацу, де скручать ся ріка Дунай в сучаснім Мадярьску).

 

Значіть, наконець не існує доказ, же Marchia Ruthenorum/ Руська крайня і їй руськы князі обще існовали.

 

Статю протлумачів Петро Медвідь із книжкы Paul Robert Magocsi: Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. Публіковано із дозволїнём автора книжкы.