28. 11. 2018: 50-річный юбілей Ґрекокатoлицького катедралного хору

Пряшівскый Ґрекокатолицькый катедралный хор св. Іоана Хрестителя 19. новембра 2018 по святій літурґії представив ся славностным концертом із нагоды 50-го юбілею свого знову заложіня. Зачаток ёго обновлїня быв 1. септембер 1968-го року. В тот день хор зачав своє діятельство по скоро двадцятёх роках „насилного умовчаня‟ і  при святій літурґії першый раз выступив під веджінём  днесь уж небогого діріґента Ґабріела Мірошая (1923 – 2007).

Під ёго веджінём хор діяв до року 1998, кедь го вычеряв Франтїшек Шестак. Істый час сполупрацовав із хором знамый композітор і управователь главно україньскых, русиньскых і шарішскых народных співанок Юрій Цімбора (1919 – 1989). В сучасности хор діє під веджінём Валерії Гріцововой. Рік 1968 є роком, так бы повісти, „знову зроджіня‟ хору, котрого діятельство было насилно перерушене в роцї 1950 у звязи із зрушінём Ґрекокатолицькой церькви у бывшій Чехословакії. Історічно хор надвязав на традіцію катедралных хорів пряшівской ґрекокатолицькой єпархії, котры діяли в пряшівскій Катедралї св. Іоана Хрестителя од року 1885, кедь, ёго історічном першым діріґентомм быв канонік Бартоломей Шаш. По роцї 1989, по змінї політічного ладу, были створены условія про розшырїня діятельства хору, а то нелем в рамках Словакії і Чеська, але і заграніча. Самобытностёв хору є, же літурґічны співы і піснї презентує в церьковнославяньскім языку, чім помагать ку захованю кіріломефодьскых традіцій і цїнностей выходного обряду, котры підпорують і утримують главно віруючі русиньской народности.

В репертоарї хору суть композіції найвекшых класіків выходной сакралной музикы, але і авторів русиньской народности, як Никіфор Петрашовіч, Мірон Петрашовіч і Штефан Ладижіньскый. Хор выступав на многых културных і сполоченьскых подіях дома і в загранічу, і став ся частёв скоро вшыткых  вызначных церьковных подій в центрї Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії, днесь уж метрополії – архієпіскопства. Із выступлїнь в загранічу треба спомянути выступлїня в Лурдах, Фатімі, Кракові, Ченстоховій, Нїредьгазї, Мішколцю, Ужгородї, Руськім Керестурї, Празї, Велеградї, але і в дакотрых містах Швейцарії. Меджі найвызначнїшы выступлїня належыть то, што ся одбыло при навщіві Святого Отця Яна Павла ІІ. в мадярьскім Марія Повчу в роцї 1991, але главно при історічній навщіві папы римского Яна Павла ІІ. у Пряшові 2. юла 1995. Незабытным зістає і особна стрїча членів хору із Святым Отцём у Ватіканї в арілю 1991.

Зложіня хору є створене з людей різных професій обчаньского жывота, котры пришли до хору главно по роцї 1989 і многы суть ёго членами доднесь. Свій вольный час на укор особных інтересів і родины присвячують приправі репертоару і выступлїням. Ёго найстаршыма членами, котри пришли до хору перед роков 1989, суть: Др. Петро Крайняк, Мартія Драбова, Ірена Куланова і Франтїшек Бірош. В сучасности є актуалне доповнїня ёго рядів новыма членами молодшой ґенерації. В медіалній сферї хор дотеперь ся презентовав выданём ЛП платнї Горї сердця (1990), авдіоказеты Хоралы, компактным діском Спаси мя, Боже мій (2007) і далшым діском Хрістос раждаєть ся (2008). Награвкы хору были поужыты у многых телевізных документарных філмах і розгласовых релаціях. Хор бере актівну участь у прямых передачах Словацьгого розгласу і Радія Лумен, як і в Словацькій телевізії, Телевізії Лукс з богослужеб у катедралнім храмі, але і з нагоды іншых церьковных і сполоченьскых подій.

Др. Петро КРАЙНЯК