28. 5. 2025: В Будапештї Русины одсвятковали свій праздник. Премію Годинкы здобыла Жужа Токач

Коло 250 людей зышло ся в суботу, 24-го мая 2025-го року, в просторах Културного центра імени Йожефа Атілы в Будапештї, жебы взяти участь на Русиньскім націоналнім святї, котре шторік в місяцї май орґанізує Вседержавне русиньске самосправованя в Мадярьску.

Тота подія, котра є скапчана із передаванём Премії імени Антонія Годинкы, каждый рік проходить в іншім містї.

Головным покровителём Русиньского націоналного свята тот рік быв Мікловш Шолтес – державный секретарь Державного секретаріата Канцеларії премєра з вопросів реліґійных і націоналных капчань, котрый покровительство перевзяв вєдно із Віров Ґіріц – представительков Русинів у Парламентї Мадярьска.

Выступив і гость із Словакії

Свято почало в пополудняйшых годинах молитвов Акафісту, котрый быв одслуженый в Ґрекокатолцькій церькви святого Михаіла, на уліцї Бабейр. Далше културный проґрам продовжовав у Културнім центрї імени Йожефа Атілы.

Із святочныма приговорами выступали Віктор Крамаренко – председа Вседержавного русиньского самосправованя, Каталін Сілі – головный радник мадярьского премєра і бывша предситателька мадярьского парламенту, і Золтан Фюрєш – заступник державнoго секретаря Державного секретаріата Канцеларії премєра з вопросів реліґійных і націоналных капчань.

По тых приговорах наслїдовало передаваня Премії імени Антонія Годинкы. Тот рік лавреатом премії стала Жужа Токач.

Пак уж продовжовало ся културным проґрамом. В рамках нёго на Русиньскім націоналнім святї привітали гостїв із Словакії. Із Гуменного выступав Фолклорный колектів Хемлон, котрый веде Мірослав Кереканіч.

Лавреат премії – Жужа Токач

Жужа Токач (17. октобра 1990 р.) народила ся в Мішколцї, дїтячі рокы пережыла в селї Шаёвпалфола, у традічнім русиньскім оточіню. Жывот меджі старшов ґенераціёв ґрекокатоликів сформовав у нїй орьентацію на русиньску і ґрекокатолицьку ідентіту.

Штудовала на Педаґоґічнім коледжі імени Кароля Естергазія в Еґерї, є учітельков тїлесной выховы і честованым членом баптістічной освітнёй інштітуції з назвов Одоперты дверї Еделейня.

У своїм роднім селї Шаёвпалфола была в самосправі як представителька меншыны. Жужа Токач є підпредсидательков містного Русиньского націоналного самосправованя. Так само є ключовов персонов у представительскім орґанї меншыны, котра нелем дає ідеї, але і веде проєкты, орґанізує вшелиякы проґрамы.

Актівно брала участь на створїню і проєктованю русиньской хыжы – музея у Шаёвпалфолі, а так само на автентічнім заряджіню того музея.

Як педаґоґ орґанізує лїтнї таборы, реґіоналны і націоналны познавательскы проґрамы про дїти із села, а як представитель русиньской меншыны орґанізує реліґійны пути і події. Церьков у Шаёвпалфолі є путницькым місцём, і Жужа Токач рахує єднов із своїх місіонарьскых задач учінити тоту церьков познатов і за граніцями Мадярьска.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР. Фото: Віктор Ґіріц.