29. 1. 2020: 115-роча од народжіня Івана Гарайды

  • • Народный умелець Україны Василь Скакандій: Портрет Івана Гарайды, акварел, 2007.

    • Народный умелець Україны Василь Скакандій: Портрет Івана Гарайды, акварел, 2007.

Іван Гарайда (Иванъ Гарайда, Harajda János, псевдонімы: J. Grammaticus, J. Subsarpaticus) нар. 29. 1. 1905 у Зарічеві, в Угорьскім кралёвстві, днесь на теріторії Україны а умер 13. 12. 1944 в Ужгородї, на Закарпатьскій Українї. Він быв языкознателём, перекладателём, выдавателём, културным діяятелём і педаґоґом русиньской народной орьєнтації на Підкарпатьскій Русї.

По припоїню Підкарпатьской Русї до новоствореной чехословацькой державы родічі І. Гарайды перешли бывати до посттріаноньского Угорьска, де І. Гарайда учів ся в ґімназії у м. Секешфегервар (1919 – 1924) і на правницькій факултї Будапештьской універзіты (ЮДр., 1928). Він николи не робив як правник, але  записав ся на філозофічну факулту універзіты в м. Пейч (1930), занедеовго дістав штіпендію польского уряду на баданя польско-мадярьскых односин у Яґелоньскій універзітї в Кракові. Зістав у Кракові і учів на спомянутій універзітї (1934 – 1939), прияв польске обчанство (1935), перекладав з мадярьского і польского языка і брав актівну участь у Польско-мадярьскім обществі. На зачатку Другой світовой войны, по окупації Польска націстічным Нїмецьком, быв арештованый ґестапом і  вєдно з многыма іншыма польскыма професорами быв арештованый у концентрачнім таборї Саксенгаузен у новембрї 1939 р. На основі просьбы родины, мадярьскый уряд добив ся того, же І. Гарайда быв увольненый з концентрачного табора вяри 1940 р. Він приходить до Будапешту на лїчіня, але занедовго быв нученый охабити Будапешт, жебы уникнути з поля зору ґестапо.

І. Гарайда выберать собі місце бываня на Підкарпатьскій Руси і ту учіть історію в Ужгородьскій ґімназії. В новембрї 1940 р. быв призначеный директором новоствореного Підкарпатьского общества наук і занимав тоту функцію скоро до кінця свого жывота (октобер 1944). За помочі невеликого колектіву сполупрацовників І. Гарайда робить у функції выдавателя, редактора і коректора літературно-научно-сполоченьского журналу (двоймісячника)  „Литературна недћля“ (1941 – 1944); двоязычного мадярьско-русиньского часопису „Зоря – Hajnal“ (1941 ! 1944); дїтьского місячника „Руська молодежъ“ (1941 – 1944); трёх выдань (1942, 1943, 1944) каждорічного „Великого сільсько-господарського календаря“ і трёх серій книг: „Народна библіотека“ (13 выдань), „Литературно-наукова библіоітека“ (40 выдань) і „Дћточа библіотека“ (11 выдань). Вєдно з Николаём Лелекачом зоставив: „Библіографію подкарпатской руськой исторіћ литературы“ (1942), „Библіографію подкарпатской руськой литературы“ (1943) і многодісціплінарну „Загальну библіотеку Подкарпатя“ (1944; перевыдана 2000).

Історічне баданя І. Гарайды зосереджовало ся главно на серенёвічну історію Угорьска, главно на єй односины зо северным сусїдом – Галицько-Волиньскым князівством (кралёвством). Як лексікоґраф зоставив у 1930-ых роках, але не выдав польско-мадярьскый словник, зачав выдавати русиньскый словник чуджоязычных слов (1944) і русиньско-мадярьскый словник (зістав недокінченый). Главнов задачов І. Гарайды як директора Підкарпатьского общества наук было створїня новой ґраматікы русиньского языка, і в 1944 р. вышла ёго „Грамматика руського языка“. Тота робота принесла офіціалный штандарт літературного языка, поужываный в урядных орґанах, школах і публікаціях Підкарпатьского общества наук. Творча і жывотна дорога науковця закінчіла ся з вторгнїнём совєтьской армады на Підкарпатьску Русь. 11. новембра 1944 р. быв арештованый котрарозвідным підоділом совєтьской армады СМЕРШ і, не баручі то увагы ёго польске і мадярьске обчанство і то, же він николи не жыв на совєтьскій теріторії, быв обвиненый поодля параґрафу 58-4 Кріміналного кодексу Совєтьской федерації з „профашістьской аґітації проти комуністічного руху, Совєтьского союзу і іншых демократічных держав“. І Гарайда умер в арештї СМЕРШ в Ужгородї місяць по арештованю

Література: Й. О. Дзендзелівський, „ І А. Гарайда як філолог і громадський діяч“ in Б. К. Галас, ред., Українська мова на Закарпатті в минулому і сьогодні Ужгород, 1993), с. 142-155; Йосип Дзендзелівський, „ПОН і забутий Гарайда“ і Омелян Довганич, „В язень СМЕРШ-У і ґестапо“, Тиса, ІІ, 1-2 (Ужгород, 1994), с. 39-47; Й. О. Дзендзелївський, „І. А. Гарайда як філолог“, Acta Hungarica 1996-1997, VI-VIII (Ужгород – Дебрецен, 1998), с. 144-167:

 

Iван ПОП „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і Івана Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 115 – 116, переклад з україньского до русиньского языка: А. З.   

Script logo