3. 2. 2025: Список меншын ся розростать. Іщі кебы так список прав

Омного важнїшым як то, кілько є меншын, є якы мають права.

Словацька влада на своїм выїздовім засїданю в Червенім Клашторї, котрый бы ся дав назвати і як єден із центрів Ґуралїв, схвалила рїшіня, же Ґуралї здобыли статус далшой народностной меншыны на Словакії. Лемже тото не є найважнїша меншынова вість за остатнїй час на Словакії.

Іншак, было то досправды комічне, кедь на засїданю Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны, лем два днї перед тым, як влада узнала Ґуралїв, хтось, не є ясне хто, ці якась высша сила, премєр посередництвом уповномоченого або лем уповномоченый сам од себе, хотїв од меншын, жебы голосовали за то, же Ґуралї будуть народностнов меншынов.

Першым фактом є, же є аж неетічне, жебы іншы вырїшовали о дакім другім. А докінця, і то треба підкреслити, як у бывшім народностнім выборї, так і теперь в новоствореній Радї, покля іде о тему, котра ся дотулять лем даякой конкретной меншыны, голосує о нїй лем тота меншына.

Але і кебы сьме на тот факт забыли, є ту друга, властно тота комічна часть цїлого дїла. Кому, нашто, і чом треба было даяке підниманя рук представителїв народностных меншын ку темі, котру народностны меншыны на данім засїданю Рады дістали як готове дїло. Без попереднёго інформованя, без будьякых діскусій, просто насервірована інформація, котру мож уж лем зъїсти, же влада то о два днї зробить.

Кебы передом даяка довша діскусія была, она бы стопроцентно, може на даякы вынятковы особы, не была діскусіёв о тім, жебы сперати дакому право здобыти статус меншыны. Але така діскусія бы могла отворити вопросы, як собі властно сучасна влада представлює, жебы мала вызерати народностна політіка, што, хто про ню суть народностны меншыны, яка бы політіка державы в тій темі мала быти. Но, не стало ся.

Є то радость, лем дакус інша

А подобно то было і в припадї Вєтнамцїв, хоць тоты холем довшый час ходили на засїданя народностного выбору. Але діскусія о тім, што і яка є народностна політіка Словацькой републікы, не была.

На першый погляд бы ся могло теперь відїти, же Словакія має взорову народностну політіку, кедь теперь дістали статус народностной меншыны і Ґуралї, але бою ся, же довшый і глубшый погляд розкрывать дакус іншу реалность. Посмотьме ся на три приклады.

Міністерство културы Словацькой републікы приготовлює новелізацію закона о державнім языку, і многы заінтересованы до той проблематікы ся высловили, же закон од сучасных майстрів на резортї културы нас може з языковыма правами народностных меншын венрути десь до 90-ых років.

Уповномоченый про меншыны Акош Горонь мав стрїчу з резортом културы ку тій темі, докінця там была і міністерка. А по стрїчі, як сам написав у документї, котрый передложыв на засїданя Рады, дав 12 припомінок ку тому закону.

Но на вопрос представителїв меншын, ці може пояснити, як то з тым законом є, што там має быти, і ці бісїдують експерты правду, кедь „страшать“, не знав дати одповідь. А одповідь не знав дати ани чоловік, котрый на засїданю сидїв за резорт културы.

Другый приклад. В кулоарах уж ани не мають потребу бісїдовати то шепотом, а бісїдує ся то так пологолосно, же Словацькый народный музей, котрый так само належыть під высше спомянуте міністерство, хоче злучіти народностны музеї, котры суть днесь окремы музеї, до єдного народностно музея з оддїлїнями про окремы меншыны. Ани на тото не знав на засїданю Рады дати одповідь як Горонь, так представитель резорту културы. Значіть, так повіли, же не знають.

Но а наконець приклад чісло три. З радостёв нам было оголошене, же ся іде приготовльовати закон о поставлїню народностных меншын, і же бы мав быти приятый в роцї 2026. Є то радость, лем дакус інша. Уповномоченый повів, же ся теперь почне робити на леґіслатівнім замірї.

Леґіслатівный замір быв схваленый меншыновым выбором уж в роцї 2019. В роцї 2022 была готова цїла параґрафова верзія закона, і пак ся то заблоковало. Днесь, кедь має влада досправды дяку мати меншыновый закон, не возьме тото, што є зроблене, і кедь може з даякыма змінами, котры бы в тім матеріалі хотїла, але ідеме назад до року 2019 і почінаме од леґіслатівного заміру?

Цїла тота позітівна меншынова політіка, котру ся нам намагають презентовати, уж лем з тых трёх прикладів наберать дакус квасный присмак. А прикладів бы было веце.

То, кілько меншын сучасный або будучі владны кабінеты узнають, не бісїдує нич о тім, яка є властно реална меншынова політіка. Омного важнішым є то, якы тоты меншыны мають права. А то ся вкаже найблизшыма політічныма рїшінями. Кедь маме быти спокійны, пак ся має в першім шорї розростати список нашых прав.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРКСР.