3. 9. 2019: Автор русиньскых учебників

Янко Гриб ся народив в рольницькій родинї 4-го септембра 1934 роцї в бывшім селї Праврівцї (од 60-ых років 20. сторіча як составна часть села Репеїв) окрес Міджілабірцї.

Ёго отець Янко як 18-річный тїсно перед Першов світовов войнов одышов за роботов до угольных шахт до Америкы. По 12 роках ся вернув домів і за доляры купив землю, де збудовав дом під бляхов. Як 30-річный ся оженив з 20-річнов Аннов Джуловов, з котров мав четверо дїтей.

Кeдь мав Янко Гриб шість років, умерла му 37-річна мати. Але ту і так настало щастя в нещастю. Отцёва сестра, вдовіця по загынувшім на фронтї в 1. світовій войны мужови, выховала як влатна матїрь півсирот.

Янко Гриб, народженый міджі трёма сестрами зачав ходити до народной школы в Репеёви іщі на словацького штату, котру закінчів у школьскім роцї 1945/1946, гражданку скінчів в Ольцї в шк. роцї 1949/50. По абсолвованю україньской педаґоґічной школы про навчаня учітелїв народных школ в Пряшові (1955) і скінчіню воєнськой службы в Маріаньскых Лазнях в Чехії выштудовав україньскый – словеньскый язык на Педаґочнім інштітутї в Пряшові в 1964 роцї.

Учітелёвав на основных школах у Великій Полянї, Ублї, Ольцї (директоровав і учів), Гаваю, Міджілабірцях. За свою позіцію ку „Пражскій яри“ і як опортуніста быв Окресным народным выбором – одбором школьства і културы в Гуменнім на 14 і пів школьского рока із школьскых служеб пропущеный і задїленый до мануалной сферы, меджі робітників.

Лемже нїжна револуція в 1989 роцї принесла політічны зміны, якы му уможнили вернути ся на учітельску путь, а то учіти на старім містї в ОШ в Ольцї аж до своёй пензії в 1994 роцї.

Контінуїтно на высшеуведжену сітуацію Янко Гриб поставив перед собов вышшый цїль – вытворити першы русиньскы учебникы про основны школы з навчанём  новонародженого русиньского, в сістемі словацького школьства, учебного предмета – русиньскый язык і култура про русиньскы дїти.

За свій 21-річный пензійный час, в сполупрацї з Русиньсков обродов і Русином і Народныма новинками є автором і співавтором слїдуючіх учебників і робочіх зошытів: Букварь про русиньскы дїти (Пряшів: Русиньска оброда на Словеньску,1994, 88. с., на фотке справа), Русиньскый язык про 2. а 3. класы ОШ (Русиньска оброда,1999, 89 с.), Робочій зошыт з русиньского языка про 2. а 3. класы основной школы під назвов Путованя за сонічком (Русиньска оброда,1999, 32 с.), Русиньскый язык про 4. класу основной школы з навчанём русиньского языка (Русиньска оброда, 2000, 72 с.), Робочій зошыт з русиньского языка про 4. класу основной школы (Русиньска оброда, 2000, 48 с.), Русиньскый язык про 5. класу основной школы

(Русиньска оброда, 2001, 128 с.), Робочій зошыт з русиньского языка про 5. класу основной школы з навчанём русиньского языка (Русиньска оброда,  2001, 64 с.), Русиньскый язык про 6. класу основной школы з навчанём русиньского языка (Русиньска оброда, 2002, 144 с.), Робочій зошыт з русиньского языка про 6. класу основной школы з навчанём русиньского языка (Русиньска оброда, 2002, 60 с.), Русиньскый язык про 7. класу основной школы з навчанём русиньского языка (Русиньска оброда, 2003, 120 с.), Русиньскый язык про 8. класу з навчанём русиньского языка (Пряшів: Русин і Народны новинкы), 2004,128 с.), Русиньскый язык про 9. класу основной школы з навчанём русиньского языка (Русин і Народны новинкы, 2005,128 с.) (позн. ред.: і ряд далшых).

За написаня высшеуведженого множества учебників про русиньскы дїти обидвох ступнїв основных школ їх автор Янко Гриб у септембрї 2007 роцї в Кракові на 3. Міджінароднім конґресї русиньского языка быв оцїненый Преміёв св. Кіріла і Мефодія за розвой русиньского языка.

Окрем повідженого, Янко Гриб є автором ряду статей, фейтонів, актуалных матеріалїв з нароностно-културного жывота Русинів выходной Словакії, якы найчастїше публіковав в Народных новинках і в часописї Русин, а статї педаґоґічного характеру ай в словацькых Učitelských novinách. Найвеце на сердцю му лежить наймолодша ґенерація Русинів. Він сістематічно слїдовав навчаня русиньского языка в окремых школах, брав участь з дїтми на літературно-декламаторьскых змаганях Духновічів Пряшів, сам приклав руку к розвою русиньского школства і културы і русиньского руху вообще. Хоць бы нич інше не зробив, лем выдав высшеспоминаны учебникы про русиньскых школярїв, до русиньской културы ся записав як особность, яка меджі першыма ся взяла за дїло препотребне і найхосенїше – за вытворїня педаґоґічного фундаменту, на якім мож ставляти  просторну і якостну будову, яка бы мала послужыти як школярям, так учітелям.                  

ПгДР. Марія МАЛЬЦОВСКА,

здрой: 100 вызнамных Русинів очами сучасників ІІ. часть, Пряшів: Світовый конґрес Русинів, 2019, ISBN 978-80-89441-01-3, 124 с.

Script logo