30. 4. 2024: Днесь буде краснї, а зарань іщі красше

Народностны меншыны суть тихо, а то є хыба.

Самособов, же членове і представителї народностных меншын не суть єдна гомоґенна маса, котра має на вшытко такы самы погляды. Но уж лем з прінціпу, же народностны меншыны мусять і в тім найдемократічнїшім режімі боёвати за свої права, бо все є што злїпшовати, бы нам дакотры дїла мали быти ясны як Сонце на небі.

Словацька влада 24. aprilä 2024 на своїм выїздовім засíданю схвалила пропозіцію закона, котрым сучасне публічне телерадіо – Радіо і телевізія Словакії, змінить ся на Словацьку телевізію і радіо. Уж лем тота козметічна зміна, кедь одбоници перераховали редізайн і вшытко з тым повязане, выйде словацькых обчанів на дакілько міліонів евр.

Но лемже то бы не была тота найгірша справа. Суть той справы є в тім, же сучасна владна ґарнітура ся ани не намагать крыти то, же їй іде лем о єдно. Зробити з публічной службы державне телерадіо, котре буде мати влада на своїх нитках.

Нихто не бере сучасній коаліції, котра дістала мандат од обчанів, жебы собі рядила державу по свому. З тым суть повязаны і зміны на дакотрых позіціях, представы о тім, як бы што мало фунґовати.

А нихто не бере владї ани то, кедь не є спокійна із сучасным ґенералным директором Радія і телевізія Словакії. То, же ся моментално не дасть нияк одкликати, могла рїшыти проста новелізація закона, котру бы собі схвалили, кедьже мають векшыну в парламентї.

Лемже ту уж давно не іде лем о манажмент, котрый ся не любить владї. Влада, мотівована овладнутём публічных медій і їх транформаціёв на державны служніцї влады подля взору Польщі і Мадярьска, днесь просто хоче тото саме „добро“ про словацького обчана.

А жебы собі на то дала і достаточный мандат, обвинює телерадіо з необєктівности, чім подля ґарнітуры порушують ся людьскы права, а могли бы сьме продовжовати особныма атаками на дакотрых робітників той інштітуції.

Є то о то векша траґікомедія, же якраз Радіо і телевізія Словакії має довгодобо подля бадань публічного погляду найобєктівніше інформованя. А кедь ся владї не люблять неприємны вопросы, мала бы собі спомянути, же неприємны вопросы діставали і попереднї влады, і якраз то свідчість о обєктівности.

Самособов, все є шанса, але то лем така мала, як же словацькы фотбалісты на світовім шампіонатї будуть першы, же закон наконець не перейде, або холем не в такій формі, як є пропонованый, парламентом.

Будьме реалісты і рахуйме з тым, же ту о пару місяцїв будеме мати ку владї сервілну а владов обсаджену інштітуцію. Котра буде точно така, як має подля влады быти. Хотїв бы єм ся мылити, але…

На Словакії сьме вже по 1989-ім роцї пережыли і владу Владиміра Мечіара, коли ку подобному овладнутю в медіях дішло. Пережыли сьме то. Вшытко має свій конець. І тота комуністічна доба, котра ся відїла быти безконечна, дішла до свого конця. А так раз прийде знова і ку змінї політічного розложіня сил, буде інша влада, а вірю, же і іншы моресы односно публічных медій.

Но што ня досправды мерзить, є тото тихо, котре іде з боку народностных меншын. Уж якбач каждый в країнї, кому залежыть на слободї медій як основній цїнности в демокрації, озвав ся і підпорив робітників Радія і телевізії Словакії, котры в тых днях боюють за свою новинарьску незалежность.

На послїднїм засїданю Выбору про народностны меншыны сьме вєдно з колеґом і колеґынёв передложыли выголошіня ку приготовлёваным змінам в телерадію, кедьже тота інштітуція має і обовязкы односно народностных меншын. А што зробили, наприклад, головно представителї мадярьской меншыны, котры вже выкшефтовали із сучаснов владов свої бенефіты?

Наперед заблоковали пряме голосованя на засїданю, пак натяговали час з новым наформулованём выголошіня, жебы наконець вызвала членка за мадярьску меншыну в процедурї per rollam членів выбору не брати участь на голосованю.

Я бы прияв, кебы ся озвали, вызвали членів голосовати проти, бо собі думають тото і гевто. Але заблоковати голосованя неучастёв, чім ся зробить неспособность приймати рїшіня у выборї, є досправды штось, што бы єм іщі перед часом у народностнім выборї не чекав.

Резултат быв точно такый, якый напроґрамовала мадярьска меншына. Лем 12 голосуючіх, 13 абсолутно не голосовало, і так то, же з тых 12 аж 9 підпорило выголошіня, не было ніч платне, бо не голосовала векшына выбору.

Я реално не розумію, як тоты, котры ани не взяли участь на голосованю, думають. Ці они пересвідчены о тім, же кедь ся ламлють демократічны прінціпы, їх ся то не дотулить? Же права меншын і обєктівне высыланя про меншыны буде святилище, котрого рука ґарнітуры не дотулить ся?

Народностны меншыны суть тихо, а то є хыба. А може лем плано роздумую. Може тоты, котры днесь суть тихо, досправды хотять в медіях, котры платиме, і котры мають служыти нам, не владї, чути в новинах: „Добрый день. Днесь буде краснї, а зарань іщі красше. Влада ся о вшытко постарала. Конець новин. А теперь ідеме грати юбілантам.“ Може їм досправды тото старчіть.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.