30. 6. 2025: Вмер Ярослав Сисак, вызначна особность русиньского театру і возродного руху

Почас ёго директорованя театер став русиньскым.

Як інформовав Театер Александра Духновіча, в пятніцю, 27-го юна 2025-го року, добило сердце Ярослава Сисака. Бывшый актор, директор театру, режісер і перекладатель пєс на русиньскый язык, але і возродный дíятель вмер у віцí 86 років.

Ярослав Сисак быв нелем вызначнов особностёв русиньского театру, але і нашого возродного руху по 1989-ім роцї. Належав ку основаючім членам Русиньской оброды на Словеньску, єден час быв і їй председом. Чітав текст выголошіня кодіфікації русиньского языка.

Реформатор нашого театру

Народив ся Ярослав Сисак 28-го мая 1939-го року в селі Пыхні, Сниньского окресу. По абсолвованю середнёй освіты на Педаґоґічній школї в Пряшові наступив як вісемнадцятьрочный у 1957-ім роцї до драматічного колектіву втогдышнёго Україньского націоналного театру в Пряшові, де быв актором аж до 1966-го року. Сисак быв єдным із першых, котры ішли штудовати на Театралный інштітут Карпенка-Карого в Кієві. Там пізнїше выштудовала цїла ґенерація герцїв, котры у 1980-ых роках перебрали в театрї штафету по своїх старшых колеґах. Із штудій акторства переступив на режію, і кедь в роцї 1971-ім вернув до УНТ, профіловав ся уж гoлoвно як режісер. В роках 1978 аж 1982 быв умелецькым шефом драматічного колектіву УНТ, пак аж до 1998-го року быв у функції директора театру. Почас своёй акторьской і режійной карьєры зробив десяткы інсценацій. Окрем іншого стояв як сполутворця при премєрї Краля Ліра в УНТ, што было перше наштудованя того твору од Шейкспіра на театралных сценах на Словакії вобще.

У 1985-ім роцї приходить до втогдышнёго Україньского націоналного театру в Пряшові на функцію драматурґа Василь Турок-Гетеш. Турокови, якый мав підпору директора театру Ярослава Сисака, подарило ся таке мале чудо. У фебруарї 1988-го року театер одпремєровав пєсу Сенс Нонсенс – експеріменталну інсценацію, за котров як драматурґ стоїть Турок, і режію робить Благо Углар, вызначный словацькый режісер і драматурґ, родак із Пряшова. Што є вынятковым на тій інсценації окрем того, же втогдышній україньскый театер зачінать робити експеріменталный театер? Турок з Угларом просадили, же в пєсі бісїдує ся „на діалекті“, значіть так, як акторы бісїдують меджі собов – по русиньскы. В тім самім році, але в далшій театралній сезонї, у децембрі 1988-го року, на сцену театру приходить далша премєра роблена на русиньскім языку. Была то інсценація Оцет, котра є дефінована як експеріменталный творчій варштат, під котру ся знова підпише Турок, Углар і Мілош Карасек. А то быв властно початок русиньского театру.

Дїятель русиньского руху

У 1989-ім роцї приходить у втогдышнїй Чехословакії ку політічным змінам, вдяка котрым почав і процес русиньского возроджіня. Ярослав Сисак тот рух од початку підтримовав. Довтогды україньскый театер мінить назву і народностну орьєнтацію. Під веджінём Сисака театер рїшінём міністра културы Словацькой републікы од 15-го октобра 1990-го року став русиньскым Театром Александра Духновіча. Наперед хоснує як русиньскый язык, так і україньскый, но пізнїше переходить лем на русиньскый язык у своїх пєсах, послїдня україньска премєра была в роцї 1994. Пак ся україньскы пєсы до театру вернули на приказ зряджователя – Пряшівского самосправного краю, аж у 2008-ім роцї. Театер під веджінём Ярослава Сисака быв вынятковый нелем своёв властнов, шпеціфічнов поетіков, але і тым, же з театру стала інштітуція, котра помагала Русинам в їх еманціпачнім процесї. Ярослав Сисак быв єдным із основаючіх членів Русиньской оброды. І в тій орґанізації мав важну роль. Быв то якраз він, котрый в театрї дав ку діспозіції єдну канцеларію з бутором і тіпоґрафічныма машынками про нововзникнуту редакцію – Русин і Народны новинкы. Такой по Першім сеймі Русиньской оброды у 1990-ім роцї, став Сисак членом Коордіначного выбору за Пряшів, у функціях в орґанізації быв довшый час. Од юна 1995-го до юна 1996-го року быв председом Русиньской оброды на Словеньску. „Русины на Словакії не могли довгы рокы офіціално ужывати свій материньскый язык, розвивати го і довести аж до такой подобы, жебы ся го могли учіти дїти в школах, жебы на нїм могли быти выдаваны новинкы, часописы і книжкы, жебы на нїм мож было слухати высыланя з радія і телевізії, жебы на нїм грав русиньскый театер ітд. Переважна часть Русинів не прияла адміністратівно нарядженый україньскый язык за свій материньскый. То часть Декларації із святочного выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії, котра одбыла ся 27-го януара 1995-го року в Братїславі. Декларацію прочітав втогды якраз директор Театру Александра Духнновіча в Пряшові Ярослав Сисак.

Актівный до высокого віку

І кедь Ярослав Сисак у 1998-ім роцї скінчів у функції директора театру, з театром не розлучів ся. І далше мож было видіти на сценї ТАД пєсы, під котры підписав ся як режісер ці драматурґ. Але што найголовнїше, Ярослав Сисак быв автором десяток перекладів пєс на русиньскый язык. У 2023-ім роцї вышла книжка під назвов Театер Александра Духновіча у перекладах Ярослава Сысака, котру редаґовали Валерій Падяк і Михал Павліч, і в котрій є выбер із богатой перекладательской творчости Сисака. Переклады до театру робив до высоко віку, донедавна. Послїдній ёго переклад, котрый грає ся на сценї театру, є пєса Мерькуйте на Флорес із 2024-го року. Смертёв Ярослава Сисака страчаме вызначну особность русиньского театру і нашого возродного руху. Вічная память!

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР