30. 6. 2025: Одбыло ся 2-ге засїданя Рады влады СР про народносты меншыны. Піліп став председом меншыновой палаты

Мілан Ян Піліп здобыв 20 із 26-ох голосів.

В пятніцю, 27-го юна 2025-го року, проходило в братїславскім владнім готелї Bôrik 2-ге засїданя Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Было то перше засїданя з новыма членами за меншыны, котры были выбраты в меншыновых вольбах. Свого представителя уж в Радї мали і Ґуралї.

Председа Рады, котрым є подля штатуту премєр Словацькой републікы, на засїданю не быв участный. Засїданя вів підпредседа Рады – уповномоченый влады СР про народностны меншыны, Акош Горонь (на фотцї третїй злїва). На засїданю обговорило ся веце тем, меджі котрыма быв меншыновый фонд, школство ці музеї.

Представителї меншын перебрали декреты і зволили Піліпа

Представителї народностных меншын собі на засїданю наперед з рук уповномоченого перебрали декреты, котрыма їх председа Рады – премєр Роберт Фіцо, менує за члена Палаты народностных меншын Рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны з правом голосовати.

Пак наслїдовали вольбы председы меншыновой палаты. Передом приголошены были двоми кандідаты. Давід Надь, котрого номіновала мадярьска народностна меншына, і Мілан Ян Піліп, котрый быв номінантом русиньской, жыдївской і ромской народностной меншыны.

Перед вольбов ся мадярьскый кандідат зрік кандідатуры і не одпрезентовав ся. Пак наслїдовала презентація Мілана Яна Піліпа (на фотцї першый злїва) члена Рады за русиньску меншыну, котрый курто представив себе і свій погляд на роботу председы Палаты. Піліп уж в минулости быв підпредседом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность. І кедь быв лем єден кандідат, мусив здобыти надполовічну векшыну голосів членів Палаты народностных меншын.

Вольба проходила тайным голосованём. Мілан Ян Піліп здобыв 20 із 26-ох голосів, двоми были за Надя, і кедь не кандідовав, а 4-ми членове Палаты не голосовали. Русины, котры мають в Раді трёх членів, так здобыли і посаду председы Палаты народностных меншын.

Директорцї меншынового фонду кінчіть функчный період

В проґрамі засїданя была окрем іншого Справа о дїятельстві Фонду на підпору културы народностных меншын. Інформацію подавала директорка Алена Котванова. Окрім приготовленого матеріалу, котрый дав членам Рады точну інформацію о сучаснім ставі, директорка припомянула два важны факты.

На кінцю місяця юл кінчіть директорцї функчный період. Як сама повіла, кандідовати на далшый період не буде. Так само в юли кінчіть мандат скоро вшыткым членам Справной рады, єдна членка абдіковала, а так зістане лем єден член Справной рады.

Міністерство културы Словацькой републікы затля не выписало конкурз на директора Фонду на підпору културы народностных меншын, як інформовав представитель резорту Деніс Валент почас засїданя. Директор є штатутарём той інштітуції, котрый окрім іншого підписує змлувы із жадателями, якым были схвалены дотації. Без змлувы не мож выплатити схвалены грошы. Но Валент припомянув, же Міністерство културы СР може повірити, покля настане період без директора, дакотрого робітника фонду, жебы выконовав дочасно функцію директора і міг підписовати змлувы. Процес выплачаня грошей, котрый уж традічно пізнить і тот рік, бы так не мав быти цалком перерваный, і кедь не буде у функції директор.

Говорило ся і о тім, же фунґує робоча ґрупа, котра має приготовити новелізацію закона о фондї. В тій мають своїх представителїв і меншыны, за Русинів є в ґрупі Петро Штефаняк. Ґрупа засїдала затля лем раз. Реалістічно ся конштатовало, же тот рік восени якбач зробить ся лем мала новелізація того закона, жебы придати Ґуралїв до меншынового фонду, і могли черьпати дотації уж в слїдуючім роцї. Векша новелізація якбач буде знова одсунута на пізнїшый термін.

Тот рік восени так само бы мали одбыти ся новы вольбы до фаховых рад окремых меншын, кедьже сучасным членам буде кінчіти дворочный період.

В народностных музеях ся не рихтують орґанізачны зміны

Членове Рады мали ку діспозіції матеріал о Вырочных справах і дїятельства народностных музеїв на Словакії за рік 2024. Хоць матеріал мала прийти презентовати ґенерална директорка Словацького народного музея Андреа Предайнёва, наконець была на засїданю лем повірена робітнічка СНМ, котра акцентовала, же матеріал може прочітати, але не буде знати одповідати на вопросы.

Подля даного матеріалу СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові здобыв в оцїнёванім періодї 143 фалатків предметів културной цїнности. Русиньскый музей має технічны недостаткы, не діспонує наприклад електронічнов пожарнов сіґналізаціёв. В роцї 2024 господарив музей із розрахунком 293 114 евр. На пріорітны проєкты наш музей два рокы по собі не дістав ани єдно евро. В матеріалї вырахованы были вшыткы выставы і події, котры музей за даный період зреалізовав.

Представителі русиньской меншыны звідали ся при тім пунктї і на вопрос орґанізачных змін в народностных музеях в рамках консолідації публічных фінанцій, о чім ся публічно бісїдовало уж довше. Деніс Валент із резорту културы пояснив на засїданю, же планы на орґанізачны зміны в народностных музеях ся дали боком, і нич таке бы ся в народностных музеях не мало натеперь реалізовати.

Наперек тому Петро Медвідь (на фотцї другый злїва), член за русиньску меншыну, пожадав, жебы Палата народностных меншын прияла узнесїня, в котрім жадать ґенералну директорку СНМ о скликаня засїданя Рады про народностны музея СНМ – порадного орґану ґенералного директора СНМ, котрый не засїдав од септембра 2023-го року. Членове того орґану ани не знають, ці іщі тота народностна рада єствує. Представителї народностных меншын якраз на засїданю того орґану хотїли бы дістати ясну одповідь на вопросы, котры дотуляють ся консолідації в рамках народностных музеїв.

Представителї народностных меншын дали у своїм узнесіню термін до кінця септембра того року.

Мало русиньскых школ

Дора Канічка Белан із Оддїлїня розвитку народностного школства Міністерства школства, баданя, вывоя і молодежи СР одпрезентовала на засїданю Інформацію о ставі народностного школства за рокы 2023 і 2024.

Русины мали в роках 2023 і 2024 дві основны школы з навчалным языком русиньскым, а штири матерьскы школы. Основных школ з навчанём русиньского языка было пять. Но подля народности, ку котрій голосять ся школярї або штуденты різных тіпів школ, было в роцї 2023 419 такых дїтей, а в роцї 2024 – 440. То може быти потенціал, жебы навчаня русиньского языка розшырити і на далшы школы.

Кедьже лем день перед засїданём Рады міністер школства Томаш Друкер авізовав, же малы школы бы ся могли в будучности спаяти з векшыма, припадно творити конзорціумы, з боку представителїв русиньской меншыны пришов вопрос, ці в рамках такого плану думать ся на то, жебы не были злучованы школы, де є навчалный язык народностной меншыны або ся там учіть язык народностной меншыны, із словацькыма школами. Припадно, ці знать резорт школства в такім припадї ґарантовати, же дїти не прийдуть о навчаня в материньскім языку або о навчаня материньского языка. Як повіла предаставителька резорту, план міністра має быти лем можностёв про школы, не обовязком. Ґарантовала, же нихто не буде примушати школы, жебы ся злучовали.

Народностный закон в процесї творіня

На засїданю Рады бісїдовало ся і о леґіслатівных процесах в области прав народностных меншын. Інформацію подав підпредседа Рады Акош Горонь.

Горонь вернув ся до того, же в октобрї 2024-го року было оголошене, же Міністерство културы СР рихтує новелізацію Закона о державнім языку. Уповномоченый Горонь стрітив ся з міністерков културы в новембрї минувшого року. На стрїчі познакомив ся з матеріалом. Пак загнав припомінкы ку 12-ём установлїням закона. Міністерство наконець пожадало председу влады о одклад терміну приправы закона до кінця 2025-го року.

Як інформовав на засїданю Акош Горонь, далшы конзултації односно того закона моментално не проходять.

Мінив ся в апрілю того року і компетенчный закон, кедьже Рада влады Словацькой републікы про народностны меншыны по схваліню їй штатуту словацьков владов, стала офіціалным порадным орґаном влады СР.

Горонь інформовав і о тім, же кінцём апріля того року одбыла ся перша стрїча робочой ґрупы, котра має приготовити Закон о поставлїню народностных меншын. В тій робочій ґрупі так само мають членів і Русины. Як інформовав уповномоченый, до осени бы хотїли мати новый леґіслатівный замір, котрый подля ёго слов выходить із попереднёго заміру, але має рефлектовати актуалны потребы і має мати можливость здобыти шыршу політічну підпору.

Передложіня пропозіції того закона є плановане найпізнїше до кінця 2026-го рока. То выкликує вопросы, ці закон прийме іщі тота влада і тот парламент, кедьже рік 2027 бы мав быти волебным роком, і меншыновый закон при кампани не мусить быти пріорітов.

Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны сполупрацує на основі узнесїня влады і на пропозіції новелізації Закона о хоснованю языків народностных меншын, котрой цїлём є розшырити права на хоснованя меншыновых языків і на реґіоналній уровни. Пропозіція новелізації бы мала быти передложена до кінця того року.

На засїданю были обговорены і далшы пункты, меджі котрыма были інформація о рихтованю Справы о поставлїню і правах членів народностных меншын за період років 2023 аж 2024, яку рихтує Уряд уповномоченого, інформацію о повнїню задач, котры выходять із Акчного плану охраны прав особ, якы належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2021 – 2025 ці інформацію о повніню узнесінь влады СР в области поставлїня і прав народностных меншын.

Далше засїданя Рады, як інформовав уповномоченый Акош Горонь, є наплановане на місяць новембер того року.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР