30. 8. 2018: Зачінать ся нова етапа высокошкольской русиністікы

Высокошкольска русиністіка на Словакії од 28. авґуста 2018 зачінать писати свою нову історію. На Пряшівскій універзітї – Інштітутї русиньского языка і културы в тот день обгаїв свою дізертачну роботу Мґр. Михал Павліч. Стало ся так по абсолвованю нового 4-річного докторьского штудійного проґраму Славістіка – русиньскый язык і література, якый Пряшівска універзіта під одборнов ґаранціёв проф. ПгДр. Юлії Дудашовой, др. н., зачала реалізовати од академічного року 2014/2015. Такой у тім роцї на докторьскы штудії русиньского языка і літературы наступили першы троє докторанты – двоє до інтерной формы штудія, Мґр. Зденка Цітрякова і Мґр. Михал Павліч, і єден до екстерной – Мґр. Марек Ґай. Спомеджі уведженых докторантів ІРЯК ПУ як першый свою дізертачну роботу закінчів і успішно обгаїв Мґр. Михал Павліч, а то з русиньской літературы. Роботу з назвов Русиньска ідентіта як літературна проблема (Погляды на русиньску літературу на Словакії по роцї 1989) написав під менторством проф. ПгДр. Петра Кашы, к. н., котрый є в сучасности одборным ґарантом штудійного проґраму Славістіка – русиньскый язык і література на ПУ.

Вынятковость обгаёбы дізертачной роботы Мґр. Михала Павліча не є лем у тім, же ся реалізовала в роцї, коли высокошкольска русиністіка на Словакії славить свою 20. річніцю, котру ІРЯК ПУ собі припомяне посередництвом меджінародной научной конференції 18. – 19. октобра 2018, але главно в тім, же автор дізертачной роботы є історічно першым абсолвентом вшыткых трёх высокошкольскых проґрамів заміряных на русиньскый язык і літературу – бакаларьского (2009 – 2012), маґістерьского (2012 – 2014) і докторьского (2014 – 2018). Вдяка успішному абсолвованю 10-річного контінуалного штудія русиньского языка і літературы на Пряшівскій універзітї, котра як єдина в світї реалізує вшыткы 3 высокошкольскы проґрамы заміряны на русиньскый язык і літературу, до карпаторусиністікы поступно зачнуть вступати молоды і надїйны кваліфікованы русиністы, што є выслїдком 20- річного процесу розвоя высокошкольской русиністікы в Словакії і русиньского народно-возродного процесу по роцї 1989.

Обгаёба дізертачной роботы Мґр. М. Павліча ся одбыла 28.8.2018 на ІРЯК ПУ перед 8-членнов одборовов комісіёв докторьского проґраму Славістіка – русиньскый язык і література, председнічков котрой была доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., директорка Центра языків і култур народностных меншын ПУ. Далшыма членами комісії были высокошкольскы учітелї: доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., проф. ПгДр. Юлія Дудашова, др. н., доц. ПгДр. Любомір Ґузі, ПгД., доц. ПгДр. Анна Петрикова, ПгД., і троє опоненты – проф. Др. габ. Олена Дуць-Файфер з Яґелоньской універзіты в Кракові, доц. ПгДр. Бібіяна Глебова, ПгД., і Мґр. Валерій Падяк, к. н., з Пряшівской універзіты. Можеме конштатовати, же перша обгёба дізертачной роботы в новім штудійнім проґрамі Славістіка – русиньскый язык і література на ІРЯК ПУ проходила подля штандартной штруктуры, яку предписує Штудійный порядок ПУ. Позітівне є, же хоць вшыткы опонентьскы посудкы на роботу М. Павліча были значно крітічны, але їх цїлём было докторантови скорїше помочі злїпшыти ся як будучому літераторови в дакотрых аспектах ёго далшой научной роботы. Реакція на них з боку докторанта і наслїдна діскусія проходили в духу толерантнім і діскутеры настолили дакотры темы, з котрыма стоїть за то дале робити, жебы до новой етапы русиністікы сьме вкрочіли і з новыма візіями, якы бы мали помочі двигнути на высшый ступінь обсяг вшыткых трёх штудійных проґрамів заміряных на русиньскый язык і літературу, якы на Пряшівскій універзітї реалізує Інштітут русиньского языка і културы.

Покы іде о характерістіку особы М. Павліча і будучого носителя научного тітулу „ПгД.‟ (філозофії доктор), то на ёго адресу можеме повісти слїдуюче: М. Павліч ся народив у Пряшові в роцї 1989. Абсолвовав Середню електротехнічну школу в Пряшові і ёго заінтересованя літературов го в роцї 2009 привело на штудії учітельскых проґрамів словацького языка і літературы і русиньского языка і літературы на Пряшівску універзіту. Почас штудій, в якых досяговав добры выслїдкы, ясно інкліновав к русиньскій літературї. Як докторанд реґуларно выступав на научных семінарах карпаторусиністікы, орґанізованых ІРЯК ПУ, де аналізовав літературны творы главно сучасных русиньскых авторів. Выслїдком той роботы суть ёго публікації в научных зборниках ІРЯК ПУ (Studium Carpato-Ruthenorum) і в научно-популарных періодіках (часопис Русин). Окрем того, ініціатівно помагав у орґанізованю научных, едукачных і пропаґачных акцій ІРЯК ПУ. Залужну роботу зробив і робить в процесї будованя Бібліотекы карпаторусиністікы ІРЯК ПУ. В контекстї научной і одборной роботы хотїли бы сьме тыж підкреслити ёго роботу в рамках Сполку русиньскых писателїв СР, а то нелем як ёго актівного члена, але главно як члена одборной пороты Літературного конкурзу Марії Мальцовской (од року 2015), дале як члена выбору Секції про первістну літературу Літературного фонду (од року 2018) а в послїднїх трёх роках і як редактора літературного додатку часопису Русин – „Поздравлїня Русинів‟.

Так шыроко орьєнтована робота і заінтересованость М. Павліча русиньсков літературов были про нёго мотіваціёв занимати ся глубше данов сферов познаня. Доказом того суть ёго частковы научны публікації реґістрованы Універзітнов бібліотеков Пряшівской універзіты: „Літературна рефлексія войны в оповіданях Людмілы Шандаловой‟ (2017), „Петра Семанцова і єй россыпаны рядкы‟ (2016), „Тематізація народной ідентіты в поезії Миколая Ксеняка‟ (2016), але главно ёго кваліфікачны научны роботы: бакаларьска під назвов Поетіка сміху в творчости Осифа Кудзея (2012), діпломна Шпеціфічны знакы сучасной русиньской прозы на Словакії (2014) і наконець дізертачна Русиньска ідентіта як літературна проблема (Погляды на русиньску літературу на Словакії по роцї 1989) (2018). Чітателї часопису Русин могли зареґістровати тыж ёго одборны публікації: „З книжков під заголовком‟ (4/2015), „Резонанції на книжкы і подїї‟ (3/2017), „Юрко Харитун: Дякую, мамко‟ (4/2018).

Новому кваліфікованому русиністови хочеме поґратуловати, же успішно обгаїв свою дізертачну роботу і будеме чекати од нёго новы научны публікації і рецензії зо сферы русиньской літературы, якы суть неоддумнныма про далшый єй якостный розвой.

 

Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД.,

Пряшівска універзіта – Інштітут русиньского языка і културы

Script logo