31. 3. 2025: Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць апріль 2025
3-го апріля 2025
Чеканя на Ґодота (Велика сцена, 19.00 год.)
Тота абсурдна траґікомедія принесла свому авторови, довтогды мало познатому ірландьскому писателёви Самуелови Бекеттови світову славу, котра завершыла ся удїлїнём Нобеловой премії за літературу у 1969-ім роцї. О Бекеттови бісїдує ся, же хоць публіціту не любив, лем о Хрістови, Наполеонови і Ваґнерови написало ся веце як о нїм. Автор і пєса стали понятями, котры знають і тоты, што літературов ці театром ниґда не занимали ся. Чекати на Ґодота – то понятя зрозуміле майже каждому, і значіть безцільне і абсурдне чеканя на когось ці штось, што наконець ниґда не прийде. І то накурто цїла дїя пєсы. Самособов, покля не спомянеме унікатне скапчаня ґротесковой клавновской гравости з глубокым філозофічным роздумом о абсурдности нашого світа. Якраз вдяка тому є Чеканя на Ґодота майже все акторьскым концертом зрїлых выпробованых акторів із молодым сердцём.
4-го апріля 2025
О двох ґенералох (Мала сцена, 19.00 год.)
О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаіла Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію меджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазіёв. Двоми пензіёнованы ґенералы привітають публіку в хыжцї з адекватнов порціёв мужского скаржіня, взаємным доберанём ся. З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в серединї моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподїваня. Чекать на вас файна театрална забава.
8-го апріля 2025
Пінязї (Велика сцена, 19.00 год.)
Пєса в цїлословацькій премєрі мішать довєдна ниткы судьб окремых постав глядаючіх путь до любви і щастя на шкоду того другого, жебы їх в апокаліптічнім фінале асоціатівно зохабила бісїдовати єдну через другу. Бадать нашы добры і злы свойства, скрыты можливости чоловіка, якы сидять десь на днї душы, о котрых ся нам ани не здає, покля нас жывот на неочекованых розпутях не поставить перед неочекованы пробы, потребу вырїшовати і дїяти. Дінамічно розвиваючі ся образы пєсы перерывають хронолоґію, жебы вольно почали ся вынуряти поетічны і гуморно-морозивы історії особ, котрых сполочнов темов суть пінязї, і посередництвом них хотять прийти на корїнь змыслу жывота. Холем собі так думають… Поставы/акторы єдночасно стануть в пєсї грачами і позорователями своїх непохвальных жывотных судьб.
9-го апріля 2025
Любов до ближнёго (Велика сцена, 19.00 год.)
Театер Александра Духновіча представлює інсценацію од єдного із найзнамішых російскых драматіків 20-го столїтя Леонїда Николаєвіча Андреєва. Тота комедія вказує на абсурдность нашого світа і нонсенс жывота, де трафунковы поставы чекають на смерть нещастливця коло вычапу і страчають чутя і любов до ближнёго.
10-го апріля 2025
„Сватання на Гончарівці“ (Велика сцена, 19.00 год., 2-га премєра)
Oдарка цїлый час вадить ся із своїм мужом, бо Прокіп пє. Кедь їм запропонують оддати свою дївку Уляну за дурного Стецька, згодны суть, бо тот є холем богатый. Але сердце Уляны вже давно здобыв собі бідный Олексій. Руковины ближать ся, но як ся бісїдує, сердцю не розкажеш. Што выдумать залюблена пара, жебы планы родічів не зопсули їх щастя? Пєса україньского прозаіка і драматурґа Григорія Квіткы-Основяненка днесь належыть меджі класіку. На першый погляд легка комедія о любви одкрывать важны вопросы о рівности людей, о родинных односинах але і о значіню простого людьского щастя. (Пєса є на україньскім языку.)
11-го апріля 2025
Пісковиско (Мала сцена, 19.00 год.)
Коли доростаме? І што то властно дорослость є? І є властно жадана в добі гіперреаліты, коли уж не мож точно повісти, што є досправдове і што фіктівне? Коли перебераме одповідность за властны чіны? Докажеме дати явно знати свої чувства? Тужыме іщі по тырвалых односинах? Не сьме і в дорослости все дїтми і в дїтинстві дорослыма? Суть ВІН і ОНА іщі досправдовы, або то вже лем знакы у віртуалнім світї? Найлїпша пєса (гра) 21-го столїтя про двох акторів (грачів).
14-го апріля 2025
О шкодливости табаку (Мала сцена, 19.00 год.)
Скапчаня єдноактовкы Чехова з назвов О шкодливости табаку з ёго раннїма гуморесками подає траґікомічну боязливу сповідь курячого з пасії – Івана Івановіча Нюхина, колись сниючого о великых дїлах, а днесь нещастного боягуза, тіпічного хлопа під папучов, сниючого о выслободжіню спід надвлады своёй деспотічной жены, але ку тому може помочі лем чудо.
15-го апріля 2025
Ромул Великый (Велика сцена, 19.00 год.)
Ромул є послїднїм цісарём Римской імперії. Но уж рокы не владне і не выходить із своёй вілы в Кампанії. Знає, же є послїднїм цісарём. Із ним вшытко заникне, бо за граніцї імперії вторгли варвары і ідуть на Рим. Приходить змерьк цівілізації і світа, котрый дотеперь быв. Зістало дакілько послїднїх днїв. Оточіня Ромула з тым фактом боює по своёму, хтось має намагу уратовати ся, хтось їмать паніку, лем цісарь робить ся, як кебы нич не дїяло ся, і інтересує ся передовшыткым о свій хов курок. Фрідріх Дірренматт збудовав у своїй пєсї вынятково добрый ґротесковый образ розпадаючой ся сполочности, їй послїднїх моментів, котры єй абсолутно демаскують і розкрывають їй досправдову суть, єднако як і тото, на што лем бавиме ся, і хто досправды перед лицём огрожіня сьме. Ромул Великый є ґротескова пєса. Барз забавна і гуморна, єднако як і твердо морозяча. Но їй гумор є очіщуючій і катарзійный, бо выходить із глубины нашой властной траґедії.
16-го апріля 2025
Вісем жен (Велика сцена, 19.00 год.)
Іщі все платить, же жены менше забивають, но о то веце докажуть до убийства привести? Роберт Томас прославив ся як майстер драматічных переломів: такой як думаме, же уж маєме ключ до вырїшіня детектівной історії, тот автор пересвідчіть нас, же ся мылиме, і же убийцём є хтось цалком іншый. Ёго пєсу Вісем жен мож спринимати у веце аспектах: як напинаве детектівне повіданя, і як барз файну мозаіку людьскых характерів, але єднако і як пєсу, в котрій іронія, гумор і ґротесковы сітуації дають зрітелёви розмір забавы.
28-го aпріля 2025
Щастна выгра (Велика сцена, 19.00 год., предпремєра)
Шалена комедія із сучасности о небезпечнї силній тузї за лїпшым жывотом. За щастём і грошами. Нова історія манжельской пары Надежды і Бориса (познатых із комедії Детектор лжи), котры знова пережыють невіроятный вечур у своїм обычайнім панелаковім квартелю. Бо Надеждї і Борисови сповнив ся сон: выграли астрономічну фінанчну суму в лотерії. Конечно суть богаты! Конечно перервуть рабскы ланцы, котры звязують їх нудны жывоты. Конечно Всевышнїй выслухав молитвы Надежды, і послав їм выгру, котру нихто не чекав. Святкованя выгры тырвало цїлу ніч. Але рано ся солодкый сон мінить на кошмар. Выгерный тікет пропав. Просто счезнув. Або го якыйсь завистник вкрав?
29-го апріля 2025
Мерькуйте на Флорес (Велика сцена, 19.00 год.)
Як часто ся жена чує быти женов? Од чого залежыть чувство щастной і чарівной левітації? Твор Ніла Саймона занимать ся тыма в сучасности найважнїшыма вопросами. Тадь выважене взаємне дїяня сил їн і ян у козмосї є резултатом складной роботы над собов, над своёв особностёв, над своїм жывотом. І намагати мають ся так жены, як і хлопи, бо танґо танцюють у парі. Головна геройка знайде ся осамочена із своїм середнім „неліквідным“ віком, і своїма свіжыма болїстныма розходами. Здає ся, же жывот ся заставив, і вшыткы выроблены схемы комфортного єствованя згорїли в поломінях обставин. Могла бы ся зломити і зненавидїти свою судьбу. Лемже… судьба дарує женї три шалены приятелькы, і двох горячіх іспаньскых любителїв жывота. Як скінчіть тота iнтересна комедія, і ці научіть ся Флорес чути ся щастливым і чарівным квіточком, дізнаме ся по посмотрїню пєсы. Тото представлїня є скапчанём прекрасного гумору, невычерьпной мудрости бытя а любви до жывота і до себе.
30-го апріля 2025
Тяпаковцї (Велика сцена, 19.00 год.)
Дїя славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой-Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковцїв, котра є прославлена тым, же є лїнива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостёв, забавно але з ідейнов глубков підкреслює потребу ослободити ся од наносів минулости на благо будучности, котра ся основать на старых стовпах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК СР.
