4. 1. 2019: Юрко ХАРИТУН: Моя тринадцята, Недїля, Поезія, Не мож забыти, Яка поезія, таке жытя, Де мої слова, Може і так, Перо не одложу, Сповнять ся сны, Отворена скринька

Моя тринадцята

Мою тринадцяту не замыкам
ключі на клинцю вісять
Часом і не заперам
Люблю коли
Як гуселькы мої
як явор на дворї скриплять
Можеш прийти
послухати

 

Недїля

Не горить на полю быля
Не крутить ся кудиля
Затихли голосы косцїв
Молитвы чути
У церковцї святій
Недїля
Клякну і я на колїна
Аж так не грызе із піпкы дым
І хробакы корїня
Не грызе і пес так кість
як грызе сумлїня

 

Поезія

Поезія
Квіткы на білій луцї
Любовны слова
наповнены снами
Поезія
Пташка у клїтцї
што вылетїти хоче
і має страх з орла
Поезія
Краса женьского тїла
без весел
без човна

 

Не мож забыти

Не мож забыти
на колыску
на співанку
на свою мамку
Не мож забыти на рокы
што збігли як молоко в горци
                   як потічкы до рікы
Аж теперь
коли кладу квіточкы під хрест
Віджу образы
на челї зморшкы
            борозды
Зорї в очах
Сердце бє як молотком коваль
Пекучій жаль

 

Яка поезія, таке жытя

Я не поет
я лем павук на нитцї
якый нескоро зачав сновати
                                 ткати
стишкы покровцї
По них могла ходити ты
То не поезія
коли стишкы без рімів
без тинты пера
То не жытя
коли рыбка без воды
        пташка без неба
        без тебе я

 

Де мої слова

С Л О В А
Дїтя на руках
Квіткы на луках
Рыбкы у ріках
Звірина в лїсах
Пташкы на стрїхах
Струны на гуслях
А мої?
У стишках

 

Може і так

Роблю што можу
Роблю што мушу
Роблю што хочу
           Можу ходити
           Мушу творити
           Хочу любити
Вікам так было
І теперь є так
Любов без поезії
Не має смак

 

Перо не одложу

Штось таке хочу
Што я все хотїв
Штось таке люблю
Што я любив
Прийти можуть
і днї тяжкы
Перо не одложу

Ці мож забыти?
на хыжку деревяну
на стрішку соломяну
і на пішник
і на студник
і на сорочку конопляну?
Ці мож забыть
колысанкы
Прекрасны слова
нянька, мамкы?
Коли забыти,
то не жыти

 

Сповнять ся сны

Не можу одыйти од себе
Хто ня назад приведе
коли не знає мої пішникы
Штось дусить мене
тисне на дно
примушує вытягнути
спід преграды село
Теперь уже знаю
цїну жытя
і ясно менї
Мапу із покровця має
мамины рукы на ній
Велё того не хочу
Душу возьму із собов
Сповнять ся сны
моя любов

 

Скринька отворена

Ты запотрошыш штось
Не плач
Прийде час і найдеш
Я давно глядав
і не міг найти
маленькый ключ од скринькы
до якой я тохманив
слова до збіркы
Не хоць-якы
І не любовны
І не рімы
Такы маю повны кешенї
Пришов час і я нашов
Не ключік
а скриньку отворену

(Стишкы з приправлёваной книжкы Моя тринадцята.)